Ухвала суду № 73706010, 02.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4015/18 Провадження № 22-ц/773/585/18 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Категорія: 52Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Данилюк В. А., вивчивши заяву позивача ОСОБА_2 від 27 квітня 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 в даній справі визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з тим, що позивачем не було усунуто недоліки, вказані в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року, а саме не сплачено судовий збір та не подано доказів на підтвердження звільнення від його сплати.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, при подачі якої не сплатила судовий збір в розмірі встановленому законом.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року вказану апеляційну скаргу залишено без рух та надано ОСОБА_2 строк для сплати судового збору або подачі доказів, які б підтверджували наявність у неї пільг щодо сплати судового збору.

27.04.2018 року в апеляційний суд надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків в якій позивач вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» оскільки вона зверталась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю.

Крім того, ОСОБА_2 вказує, що нею до апеляційної скарги було додано довідку Луцького міського центру зайнятості від 25 січня 2018 року про те, що вона є пошукачем роботи, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, заява ОСОБА_2 по суті вказаного в ній є заявою про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Пункт 15 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на який позивач ОСОБА_2 посилається як на підставу звільнення її від сплати судового збору, встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, а не з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, що встановлює п. 15 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, підстава, вказана ОСОБА_2 як на підставу наявності пільг щодо сплати судового збору, не відповідає нормам Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з заявленими позовними вимогами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту даних норм слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору або звільнення від його сплати може бути майновий стан сторони.

Крім того, дані дії є правом, а не обов'язком суду і застосовуються у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Необхідною умовою, за якої може мати місце відстрочка чи розстрочка, а також звільнення від сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений доказами.

Наведені позивачем обставини не дають суду підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України для звільнення від сплати судового збору, оскільки як доказ неналежного матеріального становища позивача суду надано копію довідки № 04-14/0350342 від 25.01.2018 року Луцького міського центру зайнятості про те, що ОСОБА_2 зветалась в центр зайнятості як пошукач роботи, статус безробітного не надавався, виплата допомоги по безробіттю не призначалась та не виплачувалась.

Однак, вказана довідка свідчить лише про те, що позивач зветалась в центр зайнятості як пошукач роботи. Довідка видана для пред'явлення до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної ради.

Зазначені доводи не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати, звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Враховуючи, що при вирішенні судами питань про судові витрати має бути забезпечений баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами щодо можливості звернення до суду та оскарження рішення суду, з другого, за таких обставин суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю встановлених законом підстав, підтверджених належними і допустимими доказами, для звільнення від сплати судового збору в задоволенні заяви позивача слід відмовити.

З врахуванням вимог ст. 127 ЦПК України особі, яка подала апеляційну скаргу, слід продовжити строк для виконання ухвали Апеляційного суду Волинської області про залишення апеляційної скарги без руху від 24 квітня 2018 року в даній справі строком на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2018 року в даній справі відмовити.

Продовжити особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 24 квітня 2018 року в даній справі на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя