Постанова № 73705009, 25.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5816/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И Л А :

13.11.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2017 № UA500060/2017/000050/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 500060/2017/00753, посилаючись на те, що митний орган за наявності повного пакету документів для митного оформлення товару за основним методом протиправно відмовив в такому оформленні.

Позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не спростував контрактну ціну товару та будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного ТОВ "Дунайська імпортна компанія" розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Наданні позивачем неповного пакету документів стало наслідком визначення митним органом митної вартості товару за резервним методом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим розбіжностям у документах, що стали підставою для запиту митницею додаткових документів та винесення оскаржуваного рішення. На спростування доводів митниці у рішенні про коригування митної вартості апелянт зазначає, що відповідно до п.7.1 контракту товар постачався у незворотній тарі, в зв’язку із чим її вартість входила до ціни товару. Тобто у даному випадку вартість пакування не є витратною, яка понесена покупцем, у зв’язку з чим не є такою, що додатково включається у митну вартість товару. Суд помилково погодився з доводами митниці про відсутність належних документів, що підтверджують транспортні витрати. Враховуючи умови поставки FCA, витрати на перевезення здійснюються за рахунок покупця товару, в зв’язку із чим є складовою ціни товару. На підтвердження транспортних витрат ТОВ "Дунайська імпортна компанія" надало контракт на перевезення від 26.05.2017 № 337/17, укладеного позивачем з компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова), договір від 03.05.2017 про транспортне-експедиційне обслуговування вантажів, укладеного компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова) з SRL "Tintoreto-Trans", договір-заявку до контракту від 26.05.2017 № 337/17, який містить маршрут перевезення, ставку на перевезення, найменування товару та його вагу, реквізити постачальника і покупця, рахунок фактуру, за яким здійснюється оплата, довідку про транспортні витрати. Відомості про оплату не були надані в зв’язку з тим, що за умовами контракту оплата за транспортні послуги здійснюється після їх виконання. Крім того, апелянт зазначає, що до митної декларації не надані документи проведеної передплати за поставлений товар, оскільки за умовами контракту оплата здійснюється протягом 14 днів після його поставки, про що також зазначено в інвойсі № 021 від 16.06.2017.

В зв’язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

27.04.2017р. між TOB «Дунайська імпортна компанія» та фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний контракт № 336/17, відповідно до умов якого фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалася поставляти, а TOB «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в контракті.

19.06.2017 на виконання умов контракту, відповідно до специфікації №21 від 16.06.2017 та інвойсу №021 від 16.06.2017 фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FCA поставила TOB «Дунайська імпортна компанія» наступний товар:

- абрикоси свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1820 шт., на 23 дерев'яних піддонах, врожаю 2017, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S., вага «брутто» - 19272 кг., вага «нетто» - 18017 кг., на загальну суму: 10 810,2 євро, де 0,60 євро за 1 кг;

- абрикоси свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 220 шт., на 3 дерев'яних піддонах, врожаю 2017, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S., вага «брутто» - 2381 кг., вага «нетто» - 2226 кг., на загальну суму: 667,80 євро, де 0,30 євро за 1 кг., без врахування транспортних витрат.

З метою митного оформлення ввезеного товару 19.06.2017 позивачем до Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA500060/2017/008801, у якій задекларовано вищевказаний товар, на підтвердження митної вартості за ціною контракту надані: зовнішньоекономічний контракт № 336/17 від 27.04.2017р., специфікація №21 від 16.06.2017, інвойс №021 від 16.06.2017р., прайс-лист від 15.06.2017, сертифікат походження товару форми EUR.1 № А702, митну декларацію країни відправлення 17GREХ410100032977 від 16.06.2017, документі, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактуру, автотранспортну накладну, договір-заявку, довідку про транспортні витрати) та інші документи, обумовлені ч. 2 ст. 53 МКУ.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме:

- у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- до митного оформлення товару не надані належні документи, що містять відомості про вартість перевезення,

- у пункті 3.1 зовнішньоекономічного договору від 27.04.2017 року №336/17 зазначено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати зі сторони покупця. Інших умов сплати за товар у контракті не наведено. Проте, у поданому інвойсі від 15.06.2017 року №020 відсутні умови здійснення оплати за товар. До митного оформлення документ підтверджуючий здійснення передплати документ не надавався. Таким чином, не виконанні умови здійснення оплати за товар передбачені зовнішньоекономічним контрактом від 27.04.2017 року №336/17.

- адреса відправника FRUTOPOLIS S.A., яка вказана в митної декларації країни відправлення від 16.06.2017 № 17GREX410100032878, відрізняється від адреси, вказаної в МД UA500060/2017/008801 та сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 16.06.2017 № А702713.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов’язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Листом від 19.06.2017 ТОВ "Дунайська імпортна компанія" проінформувало митний орган щодо безпідставності зауважень та зазначило, що при митному оформлені вже були надані в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість згідно ст. 53 МК України та необхідні для перевірки числового значення митної вартості товару та вказано, що інші документи надаватися не будуть (а.с.69).

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації від 19.06.2017 товару, Одеською митницею ДФС 19.06.2017 прийнято рішення № UA500060/2017/000050/2 про коригування митної вартості товару, згідно з яким відповідач, застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, збільшивши останню.

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 5000060/2017/00753.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з надання позивачем документів, які не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару.

Судова колегія погоджується з апелянтом, що за умовами поставки та змістом пред’явлених до декларування документів вартість пакування товару не є витратною.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до п.7.1 контракту товар може постачатися покупцю, як у поворотній тарі, а саме у пластикових ящиках, що призначена для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів, а також у тарі постачальника, що призначена для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку поставки товару у тарі постачальника, остання включається у вартість товару та поверненню не підлягає.

Відповідно до специфікації № 21 від 16.06.2017, комерційного інвойсу № 021 від 16.06.2017, пакувального листа № 21 від 16.06.2017 (а.с.27,30,33) вартість упаковки має нульову ціну, та як наслідок входить до ціни товару, тобто є незворотною, в зв'язку з чим не може включатися у митну вартість товару.

Аналізуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Суд першої інстанції помилково погодився з митним органом, що вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, впливає на митну вартість товару, в зв’язку із чим зробив невірний висновок про те, що непідтвердження позивачем витрат на пакування може впливати на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Фактично доводи митниці ґрунтуються лише на наявності у зовнішньоекономічному контракті від 27.04.2017 № 336/17 можливості поставки товару у зворотній тарі, без аналізу умов поставки та доданих до митного оформлення документів.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 № 1011, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено "ZZ00", що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Також необґрунтованими є доводи митниці про відсутність належних документів, що підтверджують транспортні витрати.

Дійсно, за умовами поставки FCA, витрати на перевезення здійснюються за рахунок покупця товару, в зв’язку із чим є складовою митної вартості товару.

На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано:

- контракт на перевезення № 337/17 від 26.05.2017, укладеного між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова),

- договір № 03/05/2017 від 03.05.2017 на транспортне-експедиційне обслуговування та перевозку вантажів (субперевезення), укладеного між компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова) та SRL "Tintoreto Trans", який передбачав перевезення в т.ч. вантажу позивача,

- договір-заявку № 20-GR від 14.06.2017,

- довідку про транспортні витрати б/н від 16.06.2017,

- рахунок-фактуру № 20-GR від 16.06.2017 для здійснення оплати послуг перевезення.

Надані документи містять реквізити постачальника та покупця, найменування товару, його вагу, маршрут та вартість перевезення, що спростовує доводи відповідача про відсутність відомостей про розмір транспортних витрат, понесених позивачем.

Посилання відповідача у рішенні про коригуванні митної вартості на надання декларантом неповного пакету документів - лише листа компанії "Masiv Auvto" SRL від 16.06.2017 та рахунку-фактури від цієї ж компанії, які виключають можливість визначення вартості перевезення оцінюваних товарів, не відповідає дійсності, оскільки з ВМД та картки відмови Одеської митниці вбачається надання декларантом повного пакету документів.

Доводи митного органу, що компанія "Masiv Auvto" SRL у наданих транспортних документах не значиться, є хибними.

Так, за умовами контракту на перевезення № 337/17 від 26.05.2017 компанія "Masiv Auvto" SRL (Молдова) несе відповідальність перед замовником - ТОВ "Дунайська імпортна компанія" за вантаж та отримує винагороду за виконані роботи. Тому у заявці на перевезення та у рахунку фактурі зазначені реквізити основного перевізника товару - компанії "Masiv Auvto" SRL (Молдова) (а.с.64-65).

Безпосередньо транспортування вантажу позивача здійснювала компанія субперевізника - SRL "Tintoreto Trans", реквізити якої зазначені у міжнародній товарно-транспортній накладній (а.с.67-68). Договір на транспортне-експедиційне обслуговування та перевозку вантажів між компанією "Masiv Auvto" SRL (Молдова) та SRL "Tintoreto Trans" № 03/05/2017 від 03.05.2017 надано до митної декларації.

Судова колегія враховує, що оплата за перевезення товару здійснена позивачем відповідно до п.4.2 контракту на перевезення, а саме після отримання товару, що підтверджується актом виконаних робіт № 20 від 19.06.2017 та платіжним дорученням № 8 від 28.07.2017 (а.с.133-134).

Щодо ненадання до митного оформлення документу про здійснення передплати за поставлений товар, відповідно до п.3.1 зовнішньоекономічного договору від 27.04.2017 року №336/17, судова колегія зазначає, що поза увагою відповідача залишились обставини надання ТОВ "Дунайська імпортна компанія" додаткової угоди № 1 до контракту від 27.04.2017 року №336/17, відповідно до якої п.3.1 контракту викладений в новій редакції та передбачає проведення, як проведення 100% передплати, так і оплати товару протягом 14 днів після митного очищення товару (а.с.25).

Позивач зазначає, що до митного оформлення ним було надано два інвойси одного номеру і дати, але за різними умовами оплати - один зі 100% передплати та інший протягом 14 днів з часу митного оформлення товару.

Про те, що інвойс № 021 від 16.06.2017, в якому зазначені умови 100% передплати за поставлений товар, наданий до митного оформленні помилково, зазначено у листі ТОВ "Дунайська імпортна компанія" від 19.06.2017 (а.с.69).

В ході розгляду справи позивачем надані докази оплати товару 23.06.2017 відповідно до додаткової угоди № 1 від 09.06.2017, що підтверджується довідкою банка (а.с.81-83).

До того ж судова колегія погоджується з доводами апелянта, що Митний кодекс не ставить в залежність право декларанта на розмитнення товару за ціною договору від наявності банківського документу, що підтверджує оплату товару.

Так, відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товару, є платіжні або банківські документи лише в разі їх наявності.

Тому, відсутність документу про оплату товару при його розмитненні, не є підставою для висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо наявності розбіжностей в назві та адресі відправника FRUTOPOLIS S.A., яка вказана в митної декларації країни відправлення від 16.06.2017 № 17GREX410100032878, в МД UA500060/2017/008801 та сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 16.06.2017 № А702713, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані обставини не виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 5 Митного кодексу, а тому в цій частині зауваження відповідача є необґрунтованими.

Крім того, судова колегія враховує, що таких розбіжностей у назві та адресі відправника не існувало, що підтверджується довідкою компанії FRUTOPOLIS S.A. від 23.11.2017, яка пояснює, що назва відправника, яка зазначена в експортній декларації, викладена грецькою, та у написанні відрізняється від назви та адреси цієї ж компанії англійською мовою (а.с.115).

Аналізуючи викладені обставини в сукупності, судова колегія вважає, що позивач надав усі передбачені Митним кодексом України документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Натомість всупереч ч.2 ст.71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), ч.2 ст.77 КАС України (в редакції після 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Крім того колегія суддів зазначає, що рішенням про коригування митної вартості від 19.06.2017 товару № UA500060/2017/000050/2, яке оскаржується у даній справі, визначена митна вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів лише відносно товару № 2 - абрикосів свіжих, класу В.

Митна вартість товару № 1, якими є абрикоси свіжі, класу А, в оскаржуваному рішенні митним органом взагалі не визначена, що є порушенням ст.55 МК України, яка встановлює вимоги до рішення митного органу про коригування митної вартості.

Враховуючи недоведеність обставин, за яких митний орган прийшов до висновку про наявність розбіжностей та відсутність усіх відомостей у документах, поданих для розмитнення товару, беручі до уваги подання декларантом повного пакету документів на підтвердження митної вартості за ціною договору, судова колегія приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для коригування митної вартості товару за другорядним методом.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв’язку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової - про задоволення позову.

Згідно зі ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що загальний розмір судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 3 200 грн. (а.с.3) та апеляційної скарги 4 800 грн. (а.с.170) дорівнює 8 000 грн., ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19.06.2017 товару № UA500060/2017/000050/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 5000060/2017/00753.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (40017905) витрати на оплату судового збору в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова складена та підписана колегією суддів 27 квітня 2018 року.

Головуючий Н.В.Вербицька

Суддя О.В.Джабурія

Суддя К.В.Кравченко