Постанова № 73704984, 24.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2701/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді – Запорожана Д.В.,

судді – Яковлєва О.В.,

судді – Танасогло Т.М.

при секретарі: П’ятіній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП України в Миколаївській області про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у розгляді його заяви про злочин в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року позов задоволено. Визнано дії відповідача протиправними.

В апеляційній скарзі ГУНП України в Миколаївській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2017 р. позивач подав до відповідача заяву, в якій зазначив, що 23 березня 2017 р. на офіційному сайті Миколаївської міської ради оприлюднене рішення від 21 грудня 2000 р. № 26/1. На думку позивача, це рішення має ознаки підробки, так як депутати міськради за нього не голосували, що підтверджується стенограмою (а. с. 13).

Заява позивача була зареєстрована і проведення її перевірки доручено слідчому відділу. 12 жовтня 2017 р. було складено рапорт про те, що ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (службове підроблення) не виявлено, а 13 жовтня складений висновок про припинення подальшої перевірки заяви позивача (а. с. 12, 14).

17 жовтня 2017 р. відповідач надіслав позивачу листа, яким повідомив останнього про проведення перевірки за його заявою та про відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України і роз’яснив порядок оскарження цього рішення у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян" (а. с. 4).

Як визначено ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Отже, наявність у заяві повідомлення про кримінальне правопорушення, виключає її розгляд за правилами цього закону.

Фактично доводи відповідача зводяться до того, що наведені позивачем у своїй заяві обставини, зокрема відсутність голосування за рішення міськради, не свідчать про кримінальне правопорушення - на переконання відповідача це є підставою для скасування рішення в судовому порядку. Відповідно, якщо зава позивача не містить відомостей про кримінальне правопорушення, згідно п. 5 розділу III Інструкції її належить розглядати за правилами Закону України "Про звернення громадян", але відповідач суперечить сам собі - на час прийняття заяви позивача, він не вбачав в ній відомостей про кримінальне правопорушення, але призначив перевірку і в своєму відзиві наполягає на тому, що така перевірка проведена ним як для заяви про кримінальне правопорушення і до відзиву відповідач додає письмові докази, які свідчать про вчинення дій задля перевірки заяви позивача, тоді як у випадку відсутності у заяві відомостей про кримінальне правопорушення, ніяка перевірка не проводиться і заявнику надсилається відповідь на підставі Закону України "Про звернення громадян".

Слід зауважити, що відповідач невірно трактує положення п. 5 розділу III Інструкції - в ньому мова йде про випадки, коли заява взагалі не містить ніяких посилань на вчинення злочину, наприклад, особа через необізнаність подає до органу поліції заяву, яка не відноситься до сфери правоохоронної діяльності. У всіх інших без винятку випадках, на час прийняття і реєстрації заяви, відповідач позбавлений права надавати їй оцінку з точки зору наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення - це встановлюється під час досудового розслідування.

Так як заява позивача містить достатньо даних, які можуть вказувати на кримінальне правопорушення, а сам по собі факт можливості в судовому порядку оскаржити нормативний акт, який прийнятий з порушенням процедури, не виключає наявності складу кримінального правопорушення, відповідач не мав права надавати позивачу відповідь за Законом України "Про звернення громадян".

Що стосується заперечень відповідача в частині того, що Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалою від 25 жовтня 2017 р. вже надана оцінка законності дій відповідача щодо розгляду заяви позивача і судом не знайдено порушень в діях відповідача, суд зазначає наступне.

В першу чергу суд відмічає, що за правилами ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність такого судового рішення не звільняє відповідача від обов’язку доказування правомірності свого рішення в адміністративному судочинстві.

По друге, адміністративний суд не перевіряє законність дій відповідача, які були предметом перевірки Центрального районного суду м. Миколаєва щодо не внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви позивача, адміністративний суд тільки констатує, що відповідач діяв невірно, коли надав позивачу відповідь за Законом України "Про звернення громадян". Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, адміністративний суд не може зобов’язати відповідача вчинити дії, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у розгляді його заяви про злочин в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /ОСОБА_2/

Судді /ОСОБА_3/

/ОСОБА_4 /