Постанова № 73704921, 24.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1934/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області про стягнення податкового боргу, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_1,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу в сумі 5168,39 грн. з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський в банках, обслуговуючих такого платника податків, в дохід місцевих бюджетів Ратнівської селищної ради та Прохідської сільської ради.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто 5168,39 грн. (п’ять тисяч сто шістдесят вісім гривень 39 коп.) податкового боргу з плати за землю з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вулиця Академіка Глушкова, 1, ідентифікаційний код 07516184) у банках, що його обслуговують, в дохід наступних місцевих бюджетів: 2998,83 грн. (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім гривень 83 коп.) до місцевого бюджету Ратнівської селищної ради Ратнівського району Волинської області; 2169,56 грн. (дві тисячі сто шістдесят дев’ять гривень 56 коп.) до місцевого бюджету Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення керувався одними доказами та не брав до уваги інші, що свідчить про неповне з’ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський є неприбутковою установою, утримується за рахунок державного бюджету, є розпорядником коштів 3-го ступеня. Існування у нього податкового боргу зумовлюється такою обставиною як ненадання коштів розпорядником вищого рівня, тобто відсутністю вини КЕВ м.Володимир-Волинський. Також зазначає, що Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області не зверталась до Західного територіального квартирно-експлуатаційного Управління, в безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває КЕВ м.Володимир-Волинський. Просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року і прийняти нову, якою в задоволенні позову Ковельської ОДПІ відмовити.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський, зареєстрований 16.09.1997 року, є юридичною особою та взятий 20.07.2000 року на податковий облік у Володимир-Волинській ОДПІ як платник податків за основним місцем обліку, а з 01.05.2006 року знаходиться в Ковельській ОДПІ на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, про що свідчить витяг з ідентифікаційних даних ІС «Податковий блок» (а.с.6-9). Відповідач є землекористувачем на території Ратнівської селищної ради та Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

З довідки розрахунку заборгованості по податках і платежах до бюджетів по Квартирно-експлуатаційному відділу міста Володимир-Волинський слідує, що станом на 21 грудня 2016 року за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 5168,39 грн., з якої 4921,38 грн. основна сума заборгованості, 247,01 грн. – сума пені (а.с.5). Сума податкового боргу відповідача також підтверджується довідкою по запиту користувача 07516184 (а.с.10) та зворотнім боком облікової картки платника податків по земельному податку з юридичних осіб (а.с.11-12).

Податковий борг виник у зв’язку з несплатою земельного податку, визначеного самостійно суб’єктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2015 рік від 20.02.2015 року, від 17.02.2015 року (а.с.13-16), а також нарахованої контролюючим органом пені в розмірі 247,01 грн.

Як встановив суд, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський Волинської області є державним підприємством, тобто підприємством, що діє на основі державної власності, управління яким виконує Західне територіальне квартирно-експлуатаційне Управління.

Особливості погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами ст. 96 Податкового кодексу України, якою передбачено, зокрема, що орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Якщо сума отриманих позивачем коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у позивача виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває дане комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, передбачених цієї статтею, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якого перебуває боржник.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюється спеціальними нормами, зокрема статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов’язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Таким чином, згідно з нормами ст. 96 Податкового кодексу України право на стягнення податкового боргу казенного підприємства перед бюджетом за рішенням суду можливе лише за умови звернення податкового органу із позовом після вчинення визначених вказаною статтею дій саме до вищестоящого державного органу, в управлінні якого знаходиться відповідне казенне підприємством та за рахунок його коштів чи майна, що свідчить про безпідставність позовних вимог податкового органу.

Проте, як встановив суд, Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не зверталась до Західного територіального квартирно-експлуатаційного Управління з поданнями, передбаченими цією статтею.

Також позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ним були вчинені всі дії, передбачені даною нормою, щодо стягнення податкового боргу казенного підприємства, зокрема, докази внесення в податкову заставу майна боржника та продажу такого заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна або відсутність у відповідача майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено тощо.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені положення Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 308, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 803/1931/16 за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області про стягнення податкового боргу – скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515 (одна тисяча п’ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 02.05.2018 р.,