Постанова № 73704789, 18.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/865/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лановецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2017 року у справі № 602/767/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лановецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,–

ВСТАНОВИВ :

25.09.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Лановецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати період роботи з 17.08.1981р. по 09.01.1985р., з 23.03.1985р. по 30.08.1987р., з 20.07.1989р. по 24.10.1990р., з 26.09.1991р. по 23.07.1993р. до стажу державної служби.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.12.2017р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.12.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

04.09.2017р. ОСОБА_2 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 р.

Листом від 14.09.2017р. № 13/В-11 пенсійний орган відмовив у задоволенні заяви, оскільки, посади працівників парткому та райкому партії на яких працював позивач не передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» № 283 від 03.05.1954р.

Крім того, пенсійний орган вважає, що не підлягає зарахуванню до стажу державної служби період роботи позивача кореспондентом газети «Рідна земля» оскільки, її засновником не є жоден із органів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статтей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» № 377 від 15.03.1999р.

Предметом спору в даній справі є оцінка наявності у позивача стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця необхідного для призначення пенсії державного службовця, правомірності відмови пенсійного органі у переведенні останнього на пенсію державного службовця.

ст.1 Закону України «Про державну служу» від 10.12.2015 р. який набув чинності з 01.05.2016 р. визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про державну служу»).

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про державну служу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи ( служби ) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах встановлений на той час законодавством.

Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 р. ( до вступу в дію Закону України «Про державну службу» ) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283. ( далі Порядок № 283 )

абз.1, 2 та 3 п.2 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст.25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком № 283 передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз.4 п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993р. № 1049. ( далі Положення № 1049 )

Відповідно до п.3 Положення N 1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994р. №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст.6 Конституції УРСР і внесення змін до ст. 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Системний аналіз норм права дає підстави для висновків, що до стажу державної служби може бути включений період роботи на посадах парткому та райкому партії до 24.10.1990 р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи ОСОБА_2 на посаді заступника секретаря парткому Тернопільського управління будівництва з 17.08.1981р. по 09.01.1985р. та на посаді інструктора оргвідділу райкому партії Збаразького райкому Компартії України з 23.03.1985р. по 30.08.1987р. та з 20.07.1989р. по 24.10.1990р. необхідно зарахувати до стажу державної служби.

Крім того, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції що період роботи позивача кореспондентом редакції газети «Рідна земля» в період з 26.09.1991р. по 23.07.1993р. необхідно зарахувати до стажу державної служби виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.

Законами України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та «Про державну службу» не передбачено обмежень щодо права звернення журналіста за призначенням пенсії державного службовця після досягнення пенсійного віку.

Перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів секретаріату (апарату) відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (далі - Перелік), а також Порядок обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств (далі - Порядок), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року №377 (далі - постанова №377).

пп.1, 2 зазначеного Порядку встановлено, що до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних ЗМІ, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме: до 1 серпня 1990 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації, до 23 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР; з 24 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3 Порядку документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки № 114/03 від 29.07.2003р. засновником газети «Рідна земля» було управління сільського господарства та продовольства Івано-Франківського облвиконкому (в подальшому державна адміністрація).

Крім того, згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.09.2017р. №02-882/2.3, виданої Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 04.09.2017р. №02-884/2.3, виданої Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 нараховувалася надбавка за вислугу років в розмірі 50%, як особі стаж державної служби якої становить 21 рік.

Зокрема, відповідно до наказу Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації №9-к від 28.03.2014р. «Про виплату щомісячної надбавки за вислугу років ОСОБА_2Я.» встановлено виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років з 28.03.2014р. ОСОБА_2, заступникові директора - начальникові управління харчової та переробної промисловості, розвитку сільських територій департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 30 відсотків (понад 20 років стажу державної служби) посадового окладу з урахуванням доплати за ранг за фактично відпрацьований час.

Отже, період роботи ОСОБА_2 з 26.09.1991 р. – 23.07.1993 р. на посаді власного кореспондента газети «Рідна земля» засновником якої були Управління сільського господарства та продовольства Івано-Франківського облвиконкому необхідно зарахувати до стажу державної служби.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в Постанові Верховного суду від 07.03.2018 р. справа № 240/381/17 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 р. в справі К/9991/6595/12.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про пропуск строків звернення з позовом до суду оскільки, 04.09.2017 р. позивач звернувся до пенсійного органу з заявою щодо переведення на пенсію державного службовця та 14.09.2017 р. отримав письмову відмову та 25.09.2017 р. в межах шестимісячного строку передбаченого ст. 99 КАС України звернувся з позовом до суду. Тобто, строк звернення до суду ОСОБА_2 не пропустив.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Лановецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2017 року у справі № 602/767/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 27.04.2018 року.