Постанова № 73704786, 24.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11151/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Губської Л.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

представника третіх осіб ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання бездіяльності протиправною, скасування декларацій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання бездіяльності протиправною, скасування декларацій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 залишено позов без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник третьої особи та третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просили залишити без змін.

Представник відповідача та треті особи до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, діяв на підставі положень п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, якими передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, з огляду на пропуск процесуального строку звернення до суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність структурного підрозділу Відповідача - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що виявилась у не проведенні перевірки з питань порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень під час виконання будівельних робіт з будівництва Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1

- скасувати Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації №КС 143171593394 (Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями; АДРЕСА_2

- скасувати Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації №КС 143171593426 (Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями; АДРЕСА_3

- зобов'язати структурний підрозділ Відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області провести позапланову перевірку виявленого факту самочинного будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4.Ухвалою суду від 07.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 22.02.2018 року;

- присудити на користь ОСОБА_5 здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 560,00 (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Водночас, представником третьої особи під час розгляду справи в суді першої інстанції, було подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивовано тим, що 07.02.2017 позивач звернулась до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо порушення вимог містобудівного законодавства на об'єктах із вимогою провести позапланову перевірку.

15.03.2017 року позивачкою отримано лист-відповідь на зазначене звернення. Відтак, заявник вказав, що останнім днем строку звернення позивача до суду є 15.04.2017 року у відповідності до вимог ч. 4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, який був чинний на момент звернення ОСОБА_5 до суду з даним позовом. Отже, на думку заявника, позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви, та залишив позов без розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.

Представник позивача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду вказала, що обчислювати строк для звернення до суду необхідно з дати отримання позивачем лише третьої відповіді на її звернення щодо проведення позапланової перевірки, а саме - 02.08.2017 року, у зв'язку з тим, що тільки зі змісту останньої відповіді позивачці стало зрозуміло про протиправність бездіяльності відповідача.

В той же час, приписами частини 1 статті 99 КАС України (у редакції чинній на момент звернення до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень

15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи

Так, згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач не скористався можливістю оскарження у встановлений законом тримісячний строк, який слід обчислювати з 15.03.2017, оскільки звернулася до суду з адміністративним позовом лише 06.09.2017, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Доводи апелянта стосовно ініціювання досудового врегулювання спору 20.09.2017 критично оцінюються судом апеляційної інстанції, оскільки звернення ОСОБА_5 від 07.02.2017, зокрема містило аналогічні посилання та вимоги, тим, які містяться в позовній заяві, що свідчить про намагання позивача врегулювати дане питання в досудовому порядку.

А отже, строк звернення до суду, слід рахувати з моменту отримання відповіді на дане звернення до органу Державної архітектурно-будівельної інспекції, а саме з 15.03.2017.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та безпосередньо предмету позову, містять посилання на загальні норми законодавства, не спростовують обґрунтування суду першої інстанції, та не стосуються меж апеляційного перегляду вказаної ухвали.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 02.05.2018)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Л.В. Губської