Постанова № 73704472, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 808/3240/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Кругового О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

роглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (ОСОБА_1В.) в адміністративній справі № 808/3240/17 за позовом Державного підприємства "Запорізький державний авіаційний ремонтний завод "МІГРЕМОНТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Запорізький державний авіаційний ремонтний завод “МІГРЕМОНТ” звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, НОМЕР_2, прийнятих Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 07 липня 2017 року на суму 244437 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує на те, що позивач у період, що був підданий перевірці, мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес». За результатами здійснення аналізу ланцюга постачання товару (комплектуючі), який був придбаний позивачем у зазначених контрагентів, неможливо встановити його походження, оскільки останні у березні 2017 року формували податковий кредит за рахунок придбання товару іншого походження. Нереальність первинного постачання (продажу), а також відсутність факту реального одержання (купівлі) відповідного обсягу ідентифікованого товару ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес» доводить нереальність одержання (купівлі) саме цього ідентифікованого товару ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ». Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ «Промелектроніка» фігурує у декілька кримінальних справах. Результати проведених слідчих дій свідчать про фіктивність діяльності цього підприємства. Позивач, як платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності цього контрагента, яка полягає у незаконній мінімізації податкових зобов’язань. ТОВ «Роялспейсбізнес» відсутнє за місцезнаходженням, не має матеріальних, трудових ресурсів, об’єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

В період з 21.04.2017 року по 19.05.2017 рік Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку Державного підприємства “Запорізький державний авіаційний ремонтний завод “Мігремонт” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2017 року, про що складено Акт № 497/28-10-47- 07/07917635 від 19.05.2017 року. На підставі Акту перевірки 07.07.2017 року контролюючим органом були винесені податкові повідомлення – рішення № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 122 496,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 30 624,00 грн., № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 61 317 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки факт придбання товару за господарськими угодами, укладеними з ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес», підтверджується первинними документами, зокрема, договорами на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, картками обліку категорійних матеріальних засобів та іншими документами. Крім того, право на податковий кредит виникло на підставі податкових накладних, складених та належним чином зареєстрованих цими контрагентами.

Колегія суддів погоджується із таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Судом першої інстанції досліджені первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес».

Скаржник наполягає на відсутності реального виконання господарських операцій, обґрунтовуючи свої доводи наявністю кримінальних проваджень та результатами проведених слідчих дій.

Колегія суддів зазначає, що згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки матеріали кримінального провадження не визначені Кодексом адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі, відповідач зобов’язаний доводити правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень належними та допустимими доказами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, зважаючи на дію принципу вини суб’єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві.

Крім того, позивач, як контрагент ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес», стверджує про фактичне виконання умов договорів, отримання товару та використання його у власній господарській діяльності, на підтвердження чого надав суду першої інстанції первинні бухгалтерські документи. При цьому, посадові особи, які підписувати від імені позивача документи (договори, накладні та інш.), які свідчать про виконання господарських операцій, в межах розслідування кримінальних справ не допитувались. Доводи, що викладені в апеляційній скарзі щодо фіктивності ТОВ «Промелектроніка» та ТОВ «Роялспейсбізнес», станом на час розгляду справи судом першої інстанції та його перегляду в апеляційному порядку не підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає можливість застосування наслідків нікчемності господарських угод.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що повноваження щодо здійснення контролю за законністю діяльності суб’єктів господарювання покладається на державні контролюючи органи. Крім того, як зазначає позивач, всі постачальники ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» належним чином пройшли кваліфікацію в Концерні «Укроборонпром», а закупівля ТМЦ проводиться після проведення моніторингу ринку, за результатами електронних торгів. Оплата за договорами проводиться тільки після перевірки ДК «Укроборонпром» та за умови його погодження. Щодо фактичного надходження товару на територію ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ», представник позивача зазначив про те, що охорону об’єктів здійснює ТОВ «Штемп», який здійснює контроль за ввезенням товару, про що робіться відмітка у Книзі обліку ввезення ТМЦ через КПП-1. При перевірці контролюючому органу були надані усі можливі документи на підтвердження ввезення товару, у тому числі, службові записки про надання дозволу на в’їзд, контрольні картки контролю ТМЦ та інш. Позивач також послався на численні рішення Європейського суду з прав людини, які містять висновки про необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю контрагента-постачальника, стягнення з нього належних платежів та штрафних санкцій, що не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Рішення по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», заява № 6689/03). Покладання на позивача відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання та посилання контролюючого органу на недоведеність факту постачання та придбання позивачем товару у зв'язку із неможливістю встановлення походження такого товару за ланцюгом постачання за так званим “розривом” ланцюга постачання та формування податкового кредиту за рахунок “підміни” товару, протирічить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленого статтею 61 Конституції України.При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в адміністративній справі № 808/3240/17– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 27 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук