Рішення № 73704033, 24.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. Справа №818/1092/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що в грудні 2017 року вона звернулася із заявою від 05.12.2017 р. до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльсьського району Сумської області за межами населеного пункту, на що 09.01.2018 р. отримала відмову.

19.01.2018 р. позивач повторно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльсьського району Сумської області за межами населеного пункту.

23.02.2018 р. відповідачем повторно відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Зазначене рішення позивач вважає протиправним та просить зобов’язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, зазначаючи що підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Однак, у даному випадку відповідач жодної з них у своїй відповіді не навів, повторно послався на відсутність погодження сільської ради у наданні дозволу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, зазначив, що відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 № 2/1 ГУ Держгеокадастру у Сумській області направило відповідний запит до Линівської сільської ради Путивльського району Сумської області, однак погодження сільською радою надано не було. За таких підстав, вважає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування, а тому за наслідками повторного розгляду заяви позивача її було повідомлено про наявність підстав, що ускладнюють отримання земельної ділянки. Крім того, представник у своєму відзиві зазначила, що вимога про зобов’язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача і суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У судове засідання позивач не прибула, 06.04.2018 р. подала клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі (а.с.26).

У судове засідання представник відповідача не прибув, 19.04.2018 р. подав до суду заяву, відповідно до якої проти позову заперечує та просить розглянути справу без його участі (а.с.30-31).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання у справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст.ст. 10, 229 КАС України не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до відповідача із заявою від 05.12.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, на що 09.01.2018 р. отримала відмову (а.с.11,12).

19.01.2018 р. позивач повторно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльсьського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.13).

Листом від 23.02.2018 р. № Г--765-1242/2-18 відповідач повідомив позивача про розгляд заяви та вказав про наявність підстав, що ускладнюють отримання земельної ділянки, пославшись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад", відповідно до якого Головне управління має забезпечити передачу земельних ділянок у власність за погодженням з об’єднаними територіальними громадами (а.с.14).

Задовльняючи позовні вимоги частково, суд виходить з такого.

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене суд вважає, що за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач зобов’язаний прийняти рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні з наведенням мотивів відмови.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт – акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Тобто, рішення Головного управління Держгеокадастру про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмова у його наданні є актом індивідуальної дії, відповідно, має виражати волю суб’єкта владних повноважень, його владні приписи, повинне мати офіційний характер, обов’язковий до виконання, має регулювати певні суспільні відносини, спричиняти правові наслідки, повинне бути юридично оформлене у визначеній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України приймаючи рішення, суб’єкт владних повноважень має діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, лист відповідача від 23.02.2018 р. на заяву про надання дозволу взагалі не вирішує зазначене у заяві питання, цей документ не містить чіткого припису органу влади стосовно порушеного питання та не спричиняє правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем рішення фактично не прийняте, що свідчить про його протиправну бездіяльність, а відтак порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти рішення за заявоюГоловінської Н.М. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі, зобов’язавши Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання рішення.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 704,80 грн в рахунок повернення судового збору (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Князя Володимира, 57/66, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) про зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 19.01.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Линівської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 704,80 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня набрання законної сили даним рішенням.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах