Рішення № 7369912, 11.01.2010, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа 22ц 212 / 2010 р. Головуючий в 1-ій інстанції Гордійко Ю.Г.

Категорія цивільна. Доповідач Смаглюк Р.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року. Апеляційний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді Квача М.О.,

суддів Смаглюк Р.І., Ішутко В.М.,

при секретарі Зіньковець О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В квітні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради / далі КП „Чернігівбудінвест”/ середнього заробітку в сумі 10216 грн. 90 коп. за час вимушеного прогулу за період з 4 квітня 2007 року по 13 червня 2007 року з таких підстав.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року він був поновлений на посаді головного інженера КП „Чернігівбудінвест” і на його користь за період вимушеного прогулу з 23 березня по 3 квітня 2007 року та з 14 червня 2007 року по 1 січня 2008 року стягнено середню заробітну плату в сумі 30650 грн. 70 коп. За період з 4 квітня 2007 року по 13 червня 2007 року він просив стягнути заробітну плату, тому що розпорядженням міського голови м. Чернігова на нього було покладено виконання обов”язків начальника КП „Чернігівбудінвест”/ одночасно з іншим в.о. начальника Миронюком А.М., призначеного наказом директора КП „Чернігівбудінвест/. Але вказаним рішенням апеляційного суду в стягненні заробітної плати за цей період було відмовлено за відсутністю доказів про нарахування йому в цей період зарплати та за відсутністю табелів обліку робочого часу на підтвердження виконання ним трудових обов”язків.

За таких обставин позивач вважає, що вказаний період з 4 квітня 2007 року по 13 червня 2007 року є також вимушеним прогулом і становить 71 день.

Оскільки вказаним рішенням апеляційного суду встановлено, що його середньоденний заробіток становить 143 грн. 90 коп., то за час вимушеного прогулу просив стягнути суму 10 216 грн. 90 коп. / 143 грн.90 коп. х 71 день/.

Заочним рішенням суду від 14 липня 2008 року позов задоволено частково. На користь позивача стягнуто за час вимушеного прогулу 6 763 грн. 30 коп. /за 47 робочих днів вказаного періоду з 4 квітня по 13 червня 2007 року, помножених на 143 грн. 90 коп./ Вирішено питання про судові витрати в сумі 51 грн. та 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд визначив робочі дні з 4 квітня по 13 червня 2007 року і нарахував суму 6763 грн. 30 коп. за 47 робочих днів, з чим не можна погодитися, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про те, що період з 4 квітня по 13 червня 2007 року є для ОСОБА_2 вимушеним прогулом, відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідно до трудової книжки позивача, під записом № 39 від 23 березня 2007 року міститься наказ № 6-к від 22 березня 2007 року про звільнення ОСОБА_2 з посади головного інженера КП „Чернігівбудінвест”.

Наказом № 6-к від 21 квітня 2008 року він поновлений на цій посаді з 23 березня 2007 року по 1 січня 2008 року / л.с. 59-60/.

Таким чином, період з 4 квітня по 13 червня 2007 року є вимушеним прогулом для позивача в зв”язку з його незаконним звільненням, що підтверджено рішеннями суду першої інстанції від 30 листопада 2007 року та апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року / л.с.3-16/.

Згідно зі ст. 235 КзПП України на користь поновленого працівника виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Відповідно до роз”яснення в п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” при розрахунку середнього заробітку враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року розраховано середній заробіток ОСОБА_2 Ним визначено, що середньоденний заробіток позивача становить 143 грн. 90 коп., відповідно до п. 8 вказаного Порядку оплата вимушеного прогулу нарахована шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів і стягнуто на користь позивача за час вимушеного прогулу, без врахування періоду з 4 квітня по 13 червня 2007 року, 30650 грн. 70 коп. / л.с. 12-16/.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому нарахування оплати за час вимушеного прогулу позивача за період з 4 квітня 2007 року по 13 червня 2007 року повинно відповідати цим обставинам.

Таким чином, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 4 квітня 2007 року по 13 червня 2007 року в сумі 10 216 грн. 90 коп. / 143 грн. 90 коп. х 71 день/.

Оскільки рішенням суду першої інстанції неправильно вирішено питання про судові витрати, їх стягнення з відповідача повинно відповідати вимогам ст.ст. 80, 81 ЦПК України, тобто на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 102 грн. 10 коп. /1% від 10216 грн. 90 коп./ та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на час ухвалення рішення, тобто 120 грн.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.3,4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 232, 233, 235 КзПП України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2008 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10 216 /десять тисяч двісті шістнадцять/ грн. 90 коп.

Стягнути з комунального підприємства „Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 102 / сто дві/ грн. 10 коп. на розрахунковий рахунок № 31419537700002 в ГУДК у Чернігівській області (МФО 853592), отримувач місцевий бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 /сто двадцять/ грн. на рахунок № 31214259700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО банку 853592, код ЄДРПОУ 22825965.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий: Судді: