Ухвала суду № 73698589, 26.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7840/16

УХВАЛА

26 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О., та суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не було додано документ про сплату судового збору. На виконання вимог вказаної ухвали, 05.04.2018 року від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для усунення визначених в ухвалі недоліків. Ухвалою суду від 06.04.2018 року заявлене клопотання було задоволено та продовжено Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано Відповідачем 13.04.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, станом на 26.04.2018 року визначені в ухвалі від 21.03.2018 року недоліки апеляційної скарги усунуті не були. При цьому судом враховується, що на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Відповідачем 25.04.2018 року вдруге подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано тим, що у Державної фіскальної служби України на даний час відсутні кошти для сплати судового збору.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на повторне подання Апелянтом клопотання для продовження процесуального строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Апелянтом не було усунуто недоліки, визначені в ухвалі від 21.03.2018 року, без поважних на те причин.

На підставі ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху недоліків вдруге.

Керуючись ст.ст. 120, 169, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма