Ухвала суду № 73697991, 23.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2018 р. справа № 804/1086/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в особі судді-доповідача Юрко І.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі № 804/1086/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 року (далі по тексту - Закон № 2147-VIII) внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме викладено його в новій редакції.

Вказаний Закон набрав чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до п.п. 13 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Як зазначалося вище, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 16 травня 2017 року, тобто до внесення зазначених вище змін у Кодекс адміністративного судочинства України, а тому могла бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності Законом № 2147-VIII.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції відповідач отримав 09.08.2017 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 62).

Відповідач подав апеляційну скаргу 30.03.2018 року, що підтверджується відповідною відміткою суду першої інстанції на першому аркуші апеляційної скарги.

Таким чином, відповідач пропустив десятиденний строк апеляційного оскарження постанови суду, встановлений частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року).

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання зазначається, що правове супроводження справ про скасування податкових повідомлень-рішень (стороною у яких є підпорядковані ДПІ) здійснює підрозділ юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах та ведення претензійно - позовної роботи (далі - Порядок). Відповідно до п.п.2.5. 1.2 п. п. 2.5.1.7 Порядку питання щодо доцільності подальшого оскарження судових рішень, винесених не на користь органів ДФС розглядаються робочими групами того органу ДФС, на який відповідно до п.2.2 розділу 2 цього Порядку покладено обов'язок здійснювати супроводження такої справи у суді. Згідно до п.п.2.5.1.6, п. п. 2.5.1.7 Порядку рішення робочої групи про доцільність подальшого оскарження судових рішень, винесених не на користь органів ДФС, має містити інформацію щодо сплати судового збору (за рахунок наявних асигнувань, шляхом заявлення клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати).

Рішення робочої групи є підставою для оскарження підрозділом правової роботи судових рішень із визначеним порядком сплати судового збору. Отже, на засіданні робочої групи повинно бути вирішено питання щодо сплати судового збору по справам. Лише станом на 29.03.2018 року робочою групою вже вирішено питання щодо доцільності подальшого оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року.

З цього приводу суд зазначає, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини. Проте, тривале вирішення питання щодо доцільності подальшого оскарження рішення суду не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Апеляційна скарга підписана представником відповідача ОСОБА_3.

На підтвердження повноважень зазначеного представника відповідача до апеляційної скарги додано копію довіреності, яка засвідчена печаткою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та підписом ОСОБА_3.

З приводу наданої копії довіреності суд зазначає, що чинним законодавством України (ані адміністративним, ані цивільним) не передбачено право особи, на ім'я якої видано довіреність, завіряти її копії. Таким чином, надану суду довіреність не можна вважати оформленим належним чином документом про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Також, у матеріалах справи наявна ксерокопія довіреності на ім'я ОСОБА_3, яка також не завірена належним чином, а також строк дії якої закінчився на день подання апеляційної скарги (а.с.36).

Суд вважає, що зазначені обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у справі.

Також суд вважає, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Лівобережної ОДПІ від 26.11.2014р. №1195;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015р. №0000441503 за основним платежем в розмірі 1178057,38 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 294514,33 грн., всього на суму 1472571,71 грн.

Таким чином, позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру на суму 1472571,71 грн..

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви - 10.02.2017) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви - 10.02.2017) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви - 10.02.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня встановлений у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову з однією позовною вимогою немайнового характеру сплаті підлягав судовий збір у сумі 1600 грн..

За подання до адміністративного суду адміністративного позову з позовною вимогою майнового характеру на суму 1472571,71 грн. сплаті підлягав судовий збір у сумі 22088,57 грн. (1472571,71 грн. х 1,5%).

Загальна сума судового збору, що підлягала сплаті за подання до адміністративного суду адміністративного позову, складає 23688,57 грн. (1600 грн. + 22088,57 грн.).

Таким чином, відповідачу при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 35532,85 грн. (23688,57 грн. х 150%).

Відповідач документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обгрунтування клопотання зазначається, що на момент звернення з апеляційною скаргою у відповідача кошти на сплату судового збору відсутні.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є дискреційною функцією суду.

Враховуючи викладене, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно надати суду документ про сплату судового збору за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ;

код банку отримувача (МФО): 805012;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу 101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___ (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без руху.

Особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;

- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу;

- документа про сплату судового збору в розмірі 35532,85 гривень.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В.Юрко