Постанова № 73697990, 27.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2430/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1

від відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХТ-КЛУБ «ОДЕСА-2009»

на рішення господарського суду Одеської області, ухваленого 21.11.2016 о 17:30 год., суддя Бездоля Д.О., м . Одеса, повний текст складено 28.11.2016

у справі № 916/2430/16

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009»

про стягнення 224541,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (далі ДП «АМПУ») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» (далі ТОВ «ЯХТ-КЛУБ «ОДЕСА-2009») про стягнення з останнього 224541,64 грн. з яких 213058,90 грн. основного боргу, 10519,13 грн. пені та 963,61 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 та додаткової угоди до нього № КД-4761/3 від 01.07.2010 в частині повної та своєчасної сплати оренди плати за користування майном за період з 13.04.2016 по липень 2016 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив про односторонню зміну позивачем умов договору в частині розміру орендної плати (додаткова угода від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору від 26.12.2003 № КД-4761 підписана з не уповноваженою відповідачем особою – ОСОБА_4І.).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2016 позовні вимоги ДП «АМПУ» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Одеського морського порту) задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 212920,67 грн. основного боргу, 10419,54 грн. пені, 954,98 грн. 3% річних та 3364,42 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок позовних вимог, здійснений позивачем, встановив, що заборгованість з орендної плати за спірний період становить 212920,67 грн., пеня – 10419,54 грн. та 3% річних - 3364,42 грн.

Щодо доводів відповідача про укладення позивачем додаткових угод до договору із не уповноваженим на те представником ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009», суд зазначив, що згідно з витягу з Єдиного державного реєстру керівником відповідача станом на 01.07.2010 був ОСОБА_4

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання судом недійсною додаткової угоди від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги ДП «АМПУ» про сплату заборгованості з орендної плати дійшов передчасного висновку про стягнення з відповідача заборгованості, оскільки не було проведено оцінку об’єкта оренди, що в свою чергу унеможливлює визначення орендної ставки.

Додаткова угода від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору від 26.12.2003 № КД-4761 підписана з боку відповідача тодішнім незаконно призначеним директором ОСОБА_4 із перевищенням повноважень, передбачених статутом ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009». Крім того, позивач, підписуючи дану додаткову угоду, був обізнаний про даний факт.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначив наступне.

Законодавство, чинне на момент укладення додаткових угод, які містять умови, зокрема, щодо продовження терміну дії договору оренди, не зобов’язувало орендаря здійснювати відповідно оцінку майна.

Крім того, відповідно до Методики оцінки об’єктів оренди, затвердженої постановою КМУ № 629 від 10.08.1995 (далі Методика) послуги з проведення незалежної оцінки об’єкта оренди (активів, що входять до складу об’єкта оренди) та аудиторської перевірки об’єкта оренди оплачує саме орендар. Відповідач не виконав, покладеного на нього законодавством обов’язку щодо проведення орендарем незалежної оцінки майна, яке знаходиться у нього в користуванні.

У зв’язку з цим, позивач під час здійснення розрахунку розміру орендної плати, керувався діючими умовами договору та наявними даними, а саме оцінкою, яка була проведена у минулому.

Враховуючи, що корпоративний спір між ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» та його керівником виник вже після підписаних додаткових угод до договору, позивач не міг знати про обмеженість повноважень представника відповідача – ОСОБА_4, тому підстави для не укладання зазначених правочинів були відсутні.

В письмових поясненнях по суті спору, відповідач зазначив, що матеріалами справи не підтверджено, що створене шляхом виділу Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» є правонаступником Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 справу № 916/2430/16 призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2018.

В судовому засіданні 24.04.2018 оголошено перерву до 27.04.2018 о 10:00 год.

В судове засідання 27.04.2018 з’явились представники учасників справи.

Представники ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП «АМПУ» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду – без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції (далі ГПК України).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Розділу 11 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакції Кодексу розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною першою ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що суд апеляційної інстанції в даному випадку переглядає рішення суду першої інстанції від 31.01.2018 лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено господарським судом Одеської області, 26.12.2003 між ДП «Одеський морський торговельний порт» (орендодавець) та ТОВ «Морський клуб «ТЦФ» (орендар) укладено договір оренди державного рухомого майна № КД-4761 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно згідно додатку № 1 до цього договору, що знаходиться на балансі орендодавця. Майно використовується для надання послуг по сервісному обслуговуванню моторних катерів та яхт. Вартість майна щодо експертної оцінки на 09.07.2003 становить 1 173 077 грн.

Відповідно до п.п. 2.1. - 2.4. Договору, вступ Орендаря у користування майном настає після підписання сторонами Договору і ОСОБА_5 приймання-передачі вказаного майна (Додаток №2), що є невід’ємною частиною договору. Передача майна в оренду не спричиняє передачі Орендодавцю права власності на це майна. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди, визначеного у відповідності з цим договором. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у Звіті експертної оцінки цього майна, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. У разі розірвання цього договору майно повертається Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання ОСОБА_5 приймання-передачі про повернення майна.

Згідно з п.п. 3.1.-3.4. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786. Орендна плата за базовий (липень 2003) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, Звітом експертної оцінки і складає 9775,64 грн. (без урахування ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за період з липня 2003 року до дати укладання цього договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених законодавством України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що Орендар зобов’язується використовувати орендоване майно у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього Договору. Своєчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.

Орендодавець зобов’язується передати Орендарю в оренду державне рухоме майно згідно з розділом 1 цього договору по ОСОБА_5 приймання-передачі майна згідно чинного законодавства України (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань згідно з цим Договором оренди Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим договором.

Згідно з п.п. 10.1., 10.5. Договору, останній набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2006. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Додатком № 1 до Договору визначено перелік рухомого майна, що передається в оренду, а саме: гребінкові яхт-пірси з колонками для подачі води та електроенергії (16 одиниць), пальчикові яхт-пірси (16 одиниць); 1/5 частина основних понтонів з комунікаціями для подачі води та електроенергії (2 частини по 5 понтонів (всього 10 одиниць).

На виконання умов Договору, 01.01.2004 між орендодавцем та орендарем було складено та підписано акт прийому-передачі рухомого майна, що передається в оренду ТОВ “Морський клуб “ТЦФ” (договір оренди №КД-4761) у відповідності до якого орендарю передано гребінкові яхт-пірси з колонками для подачі води та електроенергії (16 одиниць), пальчикові яхт-пірси (16 одиниць); 1/5 частина основних понтонів з комунікаціями для подачі води та електроенергії (2 частини по 5 понтонів (всього 10 одиниць).

Додатковою угодою від 01.12.2008 № КД-4761/1 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 у зв’язку з перереєстрацією та зміною назви орендаря, сторони дійшли згоди внести зміни у договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003, а саме визначивши у преамбулі орендодавцем “Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт”, а товариство з обмеженою відповідальність “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” орендарем. А також у розділі 11 договору змінено реквізити орендаря.

Додатковою угодою від 01.01.2010 № КД-4761/02 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 у зв’язку зі зміною назви орендаря, сторони дійшли згоди внести зміни у договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003, а саме визначивши у преамбулі орендодавцем “Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт”, а товариство з обмеженою відповідальність “ЯХТ-КЛУБ “ОДЕСА-2009” орендарем. А також у розділі 11 договору змінено реквізити орендаря.

01.07.2010 між сторонами укладено додаткову угоду № КД-4761/3 до договору оренди державного рухомого майна, якою сторони погодили внести зміни, зокрема, до п.п. 3.1., 10.1. договору, виклавши їх у наступній редакції:

« 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2010 року): 25557,80 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім гривень 80 копійок) гривень, виходячи з орендної ставки 11% (розрахунок орендної плати є додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць (травень 2010 року) на індекси інфляції від базового до першого включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

10.1. Цей договір набуває чинності з дати підписання цього договору, акту приймання-передачі та діє до 31 грудня 2015 року». Розрахунок орендної плати до договору оренди рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 вважати таким, що втратив чинність».

Щодо чинності вищезазначеної додаткової угоди № КД-4761/3 від 01.07.2010, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

ОСОБА_6, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” про визнання недійсними: додаткової угоди до договору оренди державного майна № КД-7786 від 01.09.2005р., яка була підписана директором ТОВ “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” ОСОБА_4 01.09.2009р. та додатку №1 до цієї додаткової угоди; додаткової угоди до договору оренди державного майна №КД-7786 від 01.09.2005р., яка була підписана директором ТОВ “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” ОСОБА_4 01.07.2010р. та додатку №1 до цієї додаткової угоди; додаткової угоди до договору оренди державного майна №КД-4761 від 26.12.2003р., яка була підписана директором ТОВ “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” ОСОБА_4 01.07.2010р. та додатку №1 до цієї додаткової угоди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.03.2017 у справі № 916/3628/16 у задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017р. по справі № 916/3628/16 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 30.03.2017р. по справі № 916/3628/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсними: 1) додаткову угоду № КД-7786/3 від 01.09.2009 до договору оренди державного рухомого майна № КД-7786 від 01.09.2005 та додаток № 1 “Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Одеський морський торговельний порт” до додаткової угоди № КД-7786/3 від 01.09.2009; 2) додаткову угоду № КД-7786/5 від 01.07.2010 до договору оренди державного рухомого майна № КД-7786 від 01.09.2005 та додаток № 1 “Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Одеський морський торговельний порт” до додаткової угоди № КД-7786/5 від 01.07.2010; 3) додаткову угоду № КД-4761/3 від 01.07.2010 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 та додаток № 1 “Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Одеський морський торговельний порт” до додаткової угоди № КД-4761/3 від 01.07.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 касаційну скаргу ДП «АМПУ» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» задоволено; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 скасовано повністю, а рішення господарського суду Одеської області від 30.03.2017 у справі № 916/3628/16 залишено без змін.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на даний час додаткова угода № КД-4761/3 від 01.07.2010, на підставі якої судом першої інстанції розраховувалась сума орендної плати, є чинною.

Додатковою угодою № КД-4761/4 від 13.06.2013 до договору у зв’язку з реорганізацією орендодавця та переходом прав та обов’язків за цим договором до правонаступника – позивача, сторони дійшли згоди внести зміни у договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003 , а саме визначивши у преамбулі орендодавцем “Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”, а товариство з обмеженою відповідальність “ЯХТ-КЛУБ “ОДЕСА-2009” орендарем, а також змінено реквізити орендодавця.

29.09.2014 між ДП «АМПУ» та ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» укладено угоду про розірвання договору № КД-4761 від 26.12.2003 відповідно до якої сторони прийшли до згоди розірвати зазначений договір.

29.09.2014 відповідач повернув позивачу з орендного користування майно за переліком, а саме: гребінкові яхт-пірси з колонками для подачі води та електроенергії (16 одиниць), пальчикові яхт-пірси (16 одиниць); 1/5 частина основних понтонів з комунікаціями для подачі води та електроенергії (2 частини по 5 понтонів (всього 10 одиниць), що підтверджується актом від 29.09.2014 прийому-передачі рухомого майна, що повертається з оренди ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» (Договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003).

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. у справі № 916/1878/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015, визнано недійсною угоду від 29.09.2014 про розірвання договору №КД-4761 від 26.12.2003.

13.04.2016 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі рухомого майна, що передається ТОВ «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» (Договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003 зі змінами) відповідно до якого Орендодавець – ДП «АМПУ» в особі Одеської філії ДП “АМПУ” передав, а Орендар – ТОВ “ЯХТ КЛУБ “ОДЕСА-2009” в особі директора ОСОБА_6 прийняв майно, а саме гребінкові яхт-пірси з колонками для подачі води та електроенергії (16 одиниць), пальчикові яхт-пірси (16 одиниць); 1/5 частина основних понтонів з комунікаціями для подачі води та електроенергії (2 частини по 5 понтонів (всього 10 одиниць).

Судом встановлено, що під час здійснення розрахунку орендної плати, позивач керувався незалежною оцінкою майна, яка була здійснена у минулому, а саме вартістю майна у сумі 1173077,00 грн. та додатковою угодою № КД-4761/3 від 01.07.2010, якою сторонами було встановлено орендну ставку у розмірі 11%.

Позивач виставив відповідачу для оплати рахунки: від 10.05.2016 № 340171 на суму 36343,08 грн. за квітень 2016 року; від 07.06.2016 № 340189 на суму 60571,94 грн. за травень 2016 року; від 27.06.2016 № 340235 на суму 60571,94 грн. за червень 2016 року; від 03.08.2016 № 340293 на суму 60571,94 грн. за липень 2016 року.

Відповідач частково сплатив позивачу лише один рахунок від 10.05.2016 № 340171 на суму 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.07.2016 № 3.

Відповідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 8 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що відносини оренди об'єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про морські порти України”.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Розмір орендної плати та порядок її обчислення визначено сторонами у п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору, зокрема, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786. Орендна плата за базовий (липень 2003) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, Звітом експертної оцінки і складає 9775,64 грн. (без урахування ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за період з липня 2003 року до дати укладання цього договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно до п. 1 ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як вже зазначалось раніше, 13.04.2016 між сторонами був підписаний акт передачі-прийому рухомого майна, що передається ТОВ “ЯХТ-КЛУБ “ОДЕСА-2009” (договір оренди №КД-4761 від 26.12.2003 р. зі змінами) відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв майно, а саме гребінкові яхт-пірси з колонками для подачі води та електроенергії (16 одиниць), пальчикові яхт-пірси (16 одиниць); 1/5 частина основних понтонів з комунікаціями для подачі води та електроенергії (2 частини по 5 понтонів (всього 10 одиниць).

Отже на виконання умов договору № КД-4761 від 26.12.2003 позивачем було передано відповідачеві у користування майно. Разом з цим, відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов’язку щодо сплати орендної плати за цим договором, зокрема, з 13.04.2016 по липень 2016 включно.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням п. 3.1. договору судом першої інстанції вірно визначено розмір орендної плати, з урахуванням ПДВ за договором за квітень 2016 року (з 13.04.2016 до 30.04.2016), що становить 36320,11 грн.; за травень 2016 року – 60533,52 грн.; за червень 2016 року – 60533,52 грн.; за липень 2016 року – 60533,52 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та часткову сплату відповідачем орендної плати у розмірі 5000,00 грн., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором за період з 13.04.2016 по липень 2016 року (включно) становить 212920,67 грн.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки сума заборгованості стягнута в межах заявленої позовної вимоги та з підстав, зазначених позивачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань. Статтями 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Колегією суддів перевіривши розрахунок пені та 3% річних проведений господарським судом Одеської області встановила, що його здійснено судом вірно та у відповідності до приписів законодавства та умов Договору.

Доводи скаржника з приводу того, що позивач не є правонаступником ДП “Одеський морський торговельний порт”, а відповідно й стороною договору № КД-4761/3 від 01.07.2010 не приймаються до уваги з огляду на наступне.

На підставі Закону України “Про морські порти України”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №133-р “Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту” та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 “Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства “Адміністрація морських портів України” здійснено реорганізацію державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об’єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

Згідно п. 3.2. Статуту Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” підприємство утворене шляхом виділу з реорганізованих державних підприємств, стратегічних об’єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів (роздільних актів (балансів) та є правонаступником реорганізованих державних підприємств у частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів (роздільних актів (балансів) та актів приймання-передачі.

В п. 3.2. Статуту наявний перелік реорганізованих державних підприємств в якому, зокрема зазначено й Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт”.

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 р. № 163 “Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства” було складено розподільчий баланс ДП “Одеський морський торговельний порт” та ДП “Адміністрація морських портів України” станом на 13.06.2013р.

Відповідно до актів приймання-передачі від 13.06.2013р. від ДП “Одеський морський торговельний порт” до ДП “Адміністрація морських портів України” передано майно, майнові права та зобов’язання , у тому числі й за договором № КД-4761 від 26.12.2003.

Крім того, додатковою угодою від 13.06.2013 № КД-4761/4 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4761 від 26.12.2003 у зв’язку з реорганізацією орендодавця та переходом прав та обов’язків за цим договором до правонаступника – позивача, сторони дійшли згоди внести зміни у договір оренди № КД-4761 від 26.12.2003, а саме визначивши у преамбулі орендодавцем Державне підприємство “Адміністрація морських портів України”.

Враховуючи вищевикладене судова колегія зазначає, що ДП «Адміністрація морських портів України» є правонаступником майнових прав ДП «Одеський морський торговельний порт», у тому числі й за договором № КД-4761 від 26.12.2003.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Одеської області про часткове задоволення позовних вимог ДП «АПМУ» та стягнення з відповідача заборгованості за договором, пені та 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2016 у справі № 916/2430/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2016 у справі № 916/2430/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯХТ КЛУБ «ОДЕСА-2009».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.04.2018.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна