Постанова № 73697847, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 рокусправа № 808/2344/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері зв'язку і інформатизації

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2017 (суддя Прасов Олександр Олександрович, дата складання повного тексту 06.10.2017)

у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері зв'язку і інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк", третя особа без самостійних вимог - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області про анулювання дозволу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері зв'язку і інформатизації, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк", третя особа без самостійних вимог - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області про анулювання дозволу.

Позов обґрунтовано тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, отримала листи Бердянської ОДПІ, якими Національну комісію було повідомлено, що ТОВ "Почерк" не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України. Відповідач здійснює користування радіочастотним ресурсом на підставі дозволу на експлуатацію морської суднової станції. Згідно з ст.57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Натомість, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом відповідачем не здійснюється, що тягне анулювання відповідного дозволу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2017 в задоволені позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про анулювання відповідачу Дозволу на експлуатацію морської суднової станції від 20.12.2013 №МС-14-0028189, оскільки рішення про анулювання дозволу може бути прийняте Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, що встановлено ст. 45 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України". Доказів про прийняття позивачем рішень з цього приводу до суду не надано. При цьому, рішення відповідного органу про анулювання дозволу може бути оскаржено до суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері зв'язку і інформатизації) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі ст. 45 та ст. 58 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України". Зокрема ч. 3 ст. 58 вказаного закону передбачає, що анулювання дозволу у зв'язку з несплатою рентної плати можливе лише в судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що йому не направлялася податковим органом податкова вимога, при цьому податковий борг з рентної плати за користування РЧР - відсутній. Вважає, що відсутні підстави для звернення позивача до суду. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа без самостійних вимог - Бердянська ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області надала до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що в силу норм ПКУ рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України. Суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України визначається самостійно платником у податковій декларації за податковий період, та сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не надав доказів належного використання ним положень, наданих йому статтею 45 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України" щодо прийняття відповідним органом рішень щодо порушника про анулювання дозволу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України №1770-III від 01.06.2000 "Про радіочастотний ресурс України", норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі ст. 45 та ст. 58 ЗУ "Про радіочастотний ресурс України". Зокрема, позивач вважає, що ч. 3 ст. 58 вказаного закону передбачає, що анулювання дозволу у зв'язку з несплатою рентної плати можливе лише в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідила зазначені позивачем в апеляційній скарзі норми та встановила наступне.

Спірні правовідносини регулюються ЗУ «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 N 1770-III. Цей Закон встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України

Спір між сторонами виник у зв'язку з одержанням відповідачем відповідного дозволу на експлуатацію морської суднової станції (а.с. 13 т. 1) та не сплатою ним відповідних платежів за користування радіочастотним ресурсом України.

В силу ст. 1 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України» дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - це документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Матеріали справи містять Дозвіл на експлуатацію морської суднової станції №МС-14-0028189; термін дії: 06.11.218 року; дата видачі дозволу 20.12.2013 (а.с. 13 т. 1). Даний дозвіл також містить примітку, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на платній основі з моменту надання дозволу на експлуатацію. При цьому, платники збору відповідно Податковому кодексу України, обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру, встановлених ставок та ширини смуги радіочастот (а.с. 13 т. 1 з/с).

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що частиною 2 ст.30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", визначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі: 1) ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг; (…) 3) дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі (ч.1 ст.57 цього ж закону). Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України (ч.2 ст.57).

Підпунктом 254.1.4 п.254.1 ст.254 Податкового кодексу України, передбачено, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п.254.2 ст.254 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.254.5.3 п.254.5 ст.254 Податкового кодексу України платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії. У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії. Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Згідно з пп.258.2.4 п.258.2 ст.258 Податкового кодексу України (на який посилається у позові позивач), у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством. Інформацію про платників рентної плати, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм і протягом шести місяців не сплатили рентну плату або сплатили її не в повному обсязі, контролюючі органи подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позивачем та третьою особою у справі що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на платній основі.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції досліджує порядок анулювання дозволу та орган, який може здійснювати анулювання дозволу.

Позивач (апелянт) вважає, що анулювання дозволу здійснюється в судовому порядку.

Так, відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Водночас, заходи, які може вживати у разі зазначеного інформування Національна комісія, викладені у ст.58 цього Закону. А саме, за несвоєчасну сплату щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України справляється пеня згідно із законами України (ч.2 ст. 58).

Дохід (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), отриманий користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без передбачених цим Законом ліцензій та експлуатації радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв без дозволів на експлуатацію, вилучається за рішенням суду і спрямовується до Державного бюджету України (ч.4 ст.58).

Отже, в судовому порядку вирішується питання щодо стягненням суми заборгованості у разі у разі не сплати щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України та пені, а не анулювання дозволу.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що Позивач не звернувся до суду з позовом про вилучення доходу ТОВ "Почерк", отриманого користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без передбачених цим Законом ліцензій та експлуатації радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв без дозволів на експлуатацію.

Відповідно до пп.10 п.6 Указу Президента України №1067/2011 від 23.11.2011 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації" (на який посилається позивач як підставу для звернення до суду) НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, законів про телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовий зв'язок, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відтак, "анулювання дозволу на експлуатацію без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України" зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку передбачене ч.3 ст.58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" - не є одним і тим самим що і "скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом", передбачене пп.10 п.6 Указу Президента України №1067/2011 від 23.11.2011 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації".

Зазначене підтверджується і приписами ч.1 ст.45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", згідно якої: " 1.Анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється УДЦР самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації".

Підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є:

1) анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

2) анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України;

3) акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або приписів та розпоряджень уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадових осіб;

4) акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу в допуску представників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дозволяють здійснювати перевірку в повному обсязі;

5) акт про те, що користувач з власної вини не розпочав експлуатацію радіоелектронного засобу у визначені дозволом терміни;

6) невикористання радіоелектронного засобу більше одного року;

7) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем радіочастотного ресурсу України для отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Як передбачено п.7.16 Розділу VІІ "Порядку здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування", затвердженого 27.12.2012 Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №175/22707, у разі виявлення за наслідками перевірки обставин, що зазначені у частині 2 статті 38 та частині 3 статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", про виявлені факти зазначається в акті перевірки. Розгляд НКРЗІ питання щодо анулювання ліцензії з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Анулювання дозволу - це дія, яка на думку колегії суддів апеляційної інстанції відноситься до дискреційних повноважень відповідного органу і суд не може перебирати на тебе, повноваження, які безпосередньо надані відповідному органу.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду перщої інстанції, що позивач не надав до суду доказів належного використання ним повноважень, наданих йому ст.45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", а саме, прийняття будь-яких рішень щодо порушника.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що саме рішення про анулювання дозволу на експлуатацію може бути оскаржено в судовому порядку (ч.8 ст.45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України"), а не пред'явлення позову про анулювання дозволу судом.

Такий висновок підтверджується і ч.9 ст.45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", згідно якої, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або УДЦР про анулювання дозволу на експлуатацію набирає чинності через десять днів від дня його прийняття. Якщо користувач радіочастотного ресурсу України протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду. УДЦР здійснює анулювання дозволу на експлуатацію за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, протягом п'яти робочих днів з дня надходження рішення.

Також колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у листі (за №4328/10/08-22-12 від 04.07.2017) Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, зокрема, зазначено: "… У зв'язку з вищенаведеним, оскільки ТОВ "Почерк" не надавало звітність з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, станом на 03.07.2017р. за даними інтегрованих карток платника податків ІС ДФС "Податковий блок" по ТОВ "Почерк" податковий борг з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України відсутній. Суму податкового боргу може бути визначена після надання підприємством звітності за користування радіочастотним ресурсом України за відповідні періоди. Разом з тим повідомляємо, що розрахункова сума втрат з початку дії дозволу по липень 2017р. становить 87192,21 грн. …" (а.с.10, 41).

Однак, слід зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень щодо направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги.

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, матеріали справи також не містять підтверджень про існування податкового боргу у відповідача. Також матеріали справи не містять інтегрованої картки платника - ТОВ "Почерк" з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (код платежу 13060000). Причини, з яких контролюючий орган не взяв на облік ТОВ "Почерк" як платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (код платежу 13060000) та не вжив заходів щодо примусового стягнення цього платежу з 20.12.2013 (дати видачі Дозволу на експлуатацію суднової станції №МС-14-0028189 від 20.12.2013) ані позивач в апеляційній скарзі, ані податковий орган в письмових поясненнях не зазначили.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси відповідача захищені, а права та інтереси позивача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері зв'язку і інформатизації на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 27.02.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 27.02.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 03.03.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко