Постанова № 73697610, 19.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Справа№ 910/836/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвин В.В. довіреність № б/н від 01.01.2018 року;

від відповідача: Кривошея Д.А. довіреність № 220/55/д від 22.01.2018 року;

від третьої особи: Куліш В.В. довіреність № 1331/17 від 28.12.2017 року,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року (повний текст рішення підписано 03.03.2018 року)

у справі № 910/836/18 (суддя: Привалов А.І.)

за позовом Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс"

до Міністерства оборони України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "РВС БАНК "

про внесення змін до договору

Встановив

Приватне підприємство "Швейне об'єднання "Авітекс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "РВС БАНК " (далі - третя особа) про внесення змін до договору 286/3/17/223 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.07.2017 року, укладеного Міністерством оборони України та Приватним підприємством "Швейне об'єднання "Авітекс".

Господарський суд міста Києва задовольнив повністю позов Приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" своїм рішенням від 01.03.2018 року (повний текст підписано 03.03.2018 року). Внесено зміни в Договір № 286/3/17/223 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.07.2017 року, укладеного Міністерством оборони України та приватним підприємством "Швейне об'єднання "Авітекс", шляхом викладення його в такій редакції:

"Пункт 1.2. Номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору, визначаються нижченаведеною специфікацією:

№ з/пНайменування товаруПерелік нормативних документів (стандарти, технічні умови, технічні специфікації, технічні описи), що встановлюють основні вимоги до товаруСтроки (терміни) постачанняЗагальна кількість, яку необхідно постачити (шт.)Ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант, робіт у місцях завантажен-ня та трансп. витрат (без ПДВ)Ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак) вант, робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ)1Військова уніформа 35811300-5 (Куртка вітровологозахисна зимова (вид 1))Відповідність ТУ 14.1-134- 00034022-2016 зі сповіщенням про зміни №4, зразку-еталону та затвердженому робочому зразкуДо 15.10.2017 (включно) До 09.01.2018 (включно) Усього за рік5 000 5 000 10 0001 425,00 1 425,00 1 425,007 125 000,00 7 125 000,00 14 250 000,00Ціна товару без ПДВ14 250 000,00крім того, ПДВ2 850 000,00Ціна товару з ПДВ17 100 000,00 Ціна товару з ПДВ складає: 17 100 000,00 (сімнадцять мільйонів сто тисяч) грн. 00 коп.

ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, якій не суперечать Технічним умовам на виріб (товар), затвердженим Міністерством оборони України.".

"В Рознарядці Міністерства оборони України за Специфікацією (додаток 1 до договору від 21.07.2017р. №286/3/17/223) в частині визначення строку поставки другої партії товару (5 000 шт.) встановити строк: "До 09.01.2018 р. (включно)".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Скаржник вказав, що підписуючи договір та додаткову угоду № 2 позивачу було відомо кінцеву дату постачання товару, будь-яких зауважень (письмових пропозицій) щодо кінцевої дати постачання товару у позивача не було, тобто позивач погодив всі істотні умови Договору без будь-яких нарікань.

Також, скаржник зазначив, що висновок Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати датовано 15.12.2017 року, тобто після закінчення кінцевого строку постачання товару, та надіслано Міністерству оборони України 15.12.2017 року вже по закінченню таких строків. Так, даний висновок має суто рекомендаційний характер та виданий (отриманий замовником) вже по закінченню кінцевої дати постачання товару тому такий висновок не може бути належним доказом виникнення істотної зміни обставин.

Крім того, скаржник вказав, що дії позивача вказують на неспроможність виконувати свої господарські зобов'язання перед оборонним відомством вчасно, що підриває обороноздатність Збройних Сил України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2018 року справу № 910/836/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Київський апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 у справі № 910/836/18 своєю ухвалою від 10.04.2018 року.

У судовому засіданні 19.04.2018 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що сплив строку поставки на момент одержання відповідного висновку Торгово-промислової палати, не змінює його (висновку) правового значення та не впливає на його чинність. Ні договором, ні чинним законодавством не встановлено жодних обмежень у строках одержання чи подання на розгляд замовнику висновків торгово-промислових палат.

19.04.2018 року третя особа у судовому засіданні надала пояснення відповідно до яких вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Міністерства оборони України - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

20.04.2017 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі (www/prozorro.gov.ua) було опубліковано оголошення про проведення відбору учасників на закупівлю індивідуального обмундирування (3581) (куртка вітровологозахисна зимова, вид 1), відповідно до якого цінові пропозиції учасники мали право подати до 12.05.2017року.

Розпочата 20.04.2017 року процедура відбору учасників на закупівлю індивідуального обмундирування (3581) (куртка вітровологозахисна зимова, вид 1) була звершена укладенням 21.07.2017 року між Міністерством оборони України (замовник) та Приватним підприємством "Швейне об'єднання "Авітекс" (постачальник) договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/17/223 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (3581) (лот 5. Військова уніформа 35811300-5 (Куртка вітровологозахисна зимова (вид 1)) (товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією: Військова уніформа 35811300-5 (Куртка вітровологозахисна зимова (вид 1), відповідність ТУ 14.1-134-00034022-2016 зі сповіщенням про зміни № 4, зразку еталону та затвердженому робочому зразку, кількістю 10 000 шт., строком постачання 5 000 шт. - до 20.07.2017 року (включно), 5 000 шт. - 30.09.2017 року (включно), ціна товару складає 17 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 11.1.).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, спірний договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання положеннями Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Відповідно до ст. 183 Господарського кодексу України, укладання сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку передбаченому ст. 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарського договору шляхом надання однією із сторін проекту договору іншій стороні.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Пунктом 20 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 5 ст. 1 "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі (далі - відбір) - процес визначення учасника переговорів шляхом проведення електронного аукціону.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.

Отже, приписи вищезазначених законів встановлюють особливості, процедури, строки та інші умови, додержання яких є необхідністю для укладання договорів за державним замовленням. Тобто, встановлюють всі обставини та дії, які передують укладанню зазначених вище договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

Так, відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" та оголошення про проведення закупівлі, цінова пропозиція учасників мала бути забезпечена безумовною безвідкличною банківською гарантією у розмірі 532 425,00 грн.

12.05.2017 року цінова пропозиція приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" була забезпечена відповідною банківською гарантією №1669-17Г, завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Як було встановлено вище, розпочата ще 20.04.2017 року процедура закупівлі та процедура укладання договору була завершена підписанням між позивачем та відповідачем договору лише 21.07.2017 року, тобто фактично на наступний день після кінцевого у редакції договору від 21.07.2017 року №286/3/17/223 строку поставки першої партії товару - 20.07.2017 року та за 49 робочих днів до кінцевого строку поставки другої партії товару - 30.09.2017 року.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що позивачем було доведено, що відмовитись від підписання договору останній не міг, оскільки в такому разі втратило б банківську гарантію у розмірі 532425,00 грн (ч.3 ст.24 Закону України "Про публічні закупівлі"), а також зазнало би негативних наслідків у вигляді відхилення в майбутньому цінових пропозицій товариства в інших процедурах закупівлі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", відмовитись від такого укладання навіть у випадку, коли внаслідок затягування з боку Тендерного комітету буде очевидною неможливість виконати договір у строк.

У зв'язку із викладеним в день укладання договору №286/3/17/223 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору від 21.07.2017р. №286/3/17/223 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 21.07.2017 року сторони виклали пункт 1.2. договору №286/3/17/223 від 21.07.2017 року у новій редакції, а саме, змінили строки постачання товару наступним чином: 5 000 шт. до 15.09.2017 року (включно) та 5 000 шт. до 25.11.2017 року (включно).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, до укладання додаткової угоди, позивач звернувся до єдиного виробника тканини необхідної для виготовлення верху Куртки вітровологозахисної зимової - ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" з листом №07-19/1 від 19.07.2017 pоку, та просило поставити тканину: артикул 2701, Тканина МП СП (кол.147) в кількості 14 000 м в строк до 21.07.2017 року.

Листом №1205 від 21.07.2017 року ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" повідомило позивача про різке, непрогнозоване збільшення завантаженості комбінату протягом останнього місяця та відсутність складських залишків, у зв'язку із чим ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" не зможе виконати вашу заявку у звичайні строки протягом 2 днів. В даному листі ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" також повідомило, що замовлену тканину зможе виготовити та поставити у строк до 24.08.2017 року, який є максимально можливим, а також, що її реалізація буде здійснена через ТОВ "Торговий дім "Спецодяг".

Частина замовленої тканини (10083,4 м) була відвантажена на адресу позивача 17.08.2017 pоку, що підтверджується видатковою накладною №6316 від 17.08.2017 року.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції внаслідок документально підтверджених об'єктивних обставин, а саме: відсутності необхідної для виготовлення продукції тканини, позивач не міг розпочати виконання договору та виробництво товару. Вказані обставини тривали з 21.07.2017 року по 17.08.2017 pоку, тобто 28 календарних днів, на які фактично було зменшено передбачений договором строк поставки продукції.

Експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 08.09.2017р. №ЧК-663 про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин, підтверджено наявність правових підстав для продовження строку постачання товару на 28 календарних днів через відсутність необхідної для виготовлення продукції тканини.

02.10.2017 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2, якою строки постачання були змінені: 5 000 шт. до 15.10.2017 року (включно) та 5 000 шт. до 30.11.2017 року (включно).

Як вбачається зі змісту додаткової угоди №2 від 02.10.2017 року вона підписана сторонами відповідно до вимог ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 08.09.2017 року №ЧК-663, листа приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" №09-11/1 від 11.09.2017 року, та на підставі пункту 12.5 розділу XII Договору від 21.07.2017 року №286/3/17/223.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги твердження позивача, які не спростовані відповідачем, що строк постачання другої партії товару додатковою угодою №2 від 02.10.2017 року було продовжено не на 28 календарних дня, а на 5 календарних днів (з 25.11.2017 року (додаткова угода №1) до 30.11.2017 року (додаткова угода №2)).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що підписуючи договір та додаткову угоду № 2 позивачу було відомо кінцеву дату постачання товару, будь-яких зауважень (письмових пропозицій) щодо кінцевої дати постачання товару у позивача не було, тобто позивач погодив всі істотні умови Договору без будь-яких нарікань, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, за видатковою накладною №6316 від 17.08.2017 року позивачу було поставлено тканину виробництва ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат": арт. 2701 Тканина плащова набивна МП СП (кол.147) в меншій кількості (10 083,4 м) ніж було замовлено (14 000,00 м)

Чергова партія тканини була готова та відправлена 14.11.2017 року на адресу позивача в м. Дніпро з ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат". Вказана тканина не була доставлена в пункт призначення, оскільки 14.11.2017 року була викрадена невстановленими особами в процесі перевезення, про що директором позивача 15.11.2017 року було зроблено відповідну заяву до органів національної поліції, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12017040660002524. 'Вказана подія одержала попередню правову кваліфікацію за ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Після вказаної події позивач звернувся до ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" з листом від 16.11.2017 pоку, в якому, посилаючись на вищевказані події, просило невідкладно, в найкоротший строк (до 2 днів) поставити взамін вкраденої нову тканину в такій самій кількості.

Листом №1879/1 від 17.11.2017 року ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" повідомило, що через різке, непрогнозоване збільшення завантаженості їх комбінату протягом останніх місяців та відсутність складських залишків не зможе виконати заявку щодо поставки тканини в дводенний строк. Проте, вказало, що тканину: 2701 Тканина плащова наб МП СП (кол.147), зможе виготовити та поставити протягом 20 днів. При цьому, повідомило, що продавцем продукції виробництва ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" є Приватне підприємство "ПРОСПЕР", яке буде здійснювати поставку замовленої тканини у вказані в цьому листі строки.

01.12.2017 року за видатковою накладною №3855 від ПП "ПРОСПЕР" було поставлено позивачу частину тканини: 2701 Тканина плащова наб МП СП (кол.147) в кількості 3 998,8 м.

Отже, внаслідок шахрайського заволодіння невстановленими особами необхідною для виготовлення товару тканиною, з 14.11.2017 року (подія) по 01.12.2017 року (поставка тканини взамін викраденої) у позивача з документально підтверджених об'єктивних обставин протягом 17 календарних днів була відсутня можливість виконувати договір.

З метою підтвердження існування документально підтверджених об'єктивних обставин позивач звернувся до Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

Розглянувши зазначений запит позивача, Чернігівська регіональна торгово-промислова палата надала Висновок про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин від 15.12.2017 року №ЧК-975 (наявний в матеріалах справи), відповідно до якого встановлено:

- унеможливлення виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/17/223 від 21.07.2017 року, спричинено виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, які зумовлюють об'єктивну необхідність продовжити передбачений договором строк виконання зобов'язань щодо передання товару, зокрема: відсутність тканини протягом 17 календарних днів + 23 календарних дні, невраховані під час підписання Додаткової угоди №2, що разом склало 40 календарних днів часу, необхідного для виготовлення та поставки товару за Договором, та які на поточну дату продовжують діяти;

- документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо переданий товару мають об'єктивний невідворотний характер, який у даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ПП "ШО "Авітекс", свідчить про прямий причинно-наслідковий зв'язок з фактом унеможливлення виконання зобов'язань за Договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/17/223 від 21.07.2017 року у термін до 30.11.2017 року другої партії товару;

- такі документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо товару, згідно з положеннями статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зумовлюють право сторін за договором вимагати перегляду та внесення змій до договору, зокрема: надає право ПП "ШО "Авітекс" вимагати відстрочення поставки та встановлення його після 30.11.2017 року для другої партії товару, а у разі недосягнення згоди між сторонами щодо приведення договору у відповідність з документально підтвердженими об'єктивними обставинами, договір може бути змінений за рішенням суду.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що надані висновки Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати має суто рекомендаційний характер, а підписуючи договір позивач знав про кінцеву дату постачання товару, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на те, що, як зазначалось вище, п. 9.6 договору сторони погодили, що доказом істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання свої обов'язків за договором є відповідний документ виданий Торгово-промисловою палатою України, а також слід зазначити, що відповідно до п 2. ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження позивача, що ні договором, ні чинним законодавством не встановлено жодних обмежень у строках чи подання на розгляд замовника висновків товарно-промислових палат. Реалізація товариством права на звернення до торгово-промислової палати не обмежена строком поставки чи строком дії договору. Так, само відсутня заборона для замовника приймати до уваги висновки товарно-промислової палати після закінчення строків поставки.

Враховуючи визначені сторонами умови договору, оцінивши зазначений висновок, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийняв його як належний та допустимий доказ у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, який документально підтверджує наявність об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо передання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до договору разом з двома примірниками (проектом) додаткової угоди до договору (з додатком 1 "Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією") зроблених у повній відповідності та за зразками аналогічних додаткових угод складених Міністерством оборони України, підписані та скріплені печаткою позивача.

Вказана пропозиція разом з доданими документами була одержана відповідачем 21.12.2017 року, про що свідчить відмітка на зворотному повідомленні. Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав; додаткову угоду до договору не підписав; обґрунтованої відмови не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,- змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч.ч. 1 - 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до пункту 4 ч. 4 ст. 36 Закону України Умови "Про публічні закупівлі" договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, відповідно до вказаної норми чинне законодавство України дозволяє вносити зміни в договір за умови наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, та не виключає реалізацію цієї можливості як в добровільному порядку за взаємною згодою сторін, так і за рішенням суду

(ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається наявність обставин та умов, що обумовлюють можливість внесення змін до договору відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України, одними із засад цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що запропоновані позивачем зміни до договору, а саме збільшення строку постачання дорогої партії товару до 09.01.2018 року не суперечить чинному законодавству України та є доцільним, враховуючи тривалість процедури закупівлі і укладення договору, враховуючи висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що дії позивача вказують на неспроможність виконувати свої господарські зобов'язання перед оборонним відомством вчасно, що підриває обороноздатність Збройних Сил України, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Щодо посилань скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на правову позицію викладену в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 року у справі №910/17259/17 та Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №910/14628/17, колегія суддів відзначає, що у справі яка розглядається наявні інші обставини та правовідносини (позивач як на підставу для внесення змін до договору посилається на обставини, що виникли вже після укладення договору).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд враховує, що в зазначеній постанові № 910/14628/17 Верховний суд не погодився з посиланнями на необґрунтованість внесення змін до строків виконання зобов'язань після їх закінчення, оскільки зміна передбачена нормами ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, а позивач звернувся до суду з позовом в межах строку договору.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі №910/836/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/836/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 27.04.2018 року.