Ухвала суду № 73696591, 23.04.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.04.2018 р. Справа № 914/493/18

За позовом:Малого приватного підприємства «Транспортник», Львівська обл., м. Бориславдо відповідача:Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області, Львівська обл., м. Дрогобичпро:визнання недійсним рішення про дострокове, одностороннє розірвання договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №81 від 02.03.2017р., визнання права на перевезення пасажирів за договором Суддя – Крупник Р.В. Секретар – Палюх Г.І.Представники сторін в судове засідання не з’явилися

Заяв про відвід судді не надходило. У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, фіксування судового процесу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не здійснювалося.

СУТЬ СПОРУ:

20.03.2018р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява МПП «Транспортник» до Дрогобицької РДА про визнання недійсним рішення Дрогобицької РДА щодо дострокового одностороннього розірвання договору, визнання права на перевезення пасажирів за договором.

Разом з позовною заявою МПП «Транспортник» було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити Дрогобицькій РДА Львівської області укладати договори (в т.ч. тимчасові) з усіма особами-перевізниками (крім позивача у справі) на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, котрі є предметом договору №81 від 02.03.2017р., а саме: №106 Дрогобич – АС-Дережичі (2 транспортні засоби), №119 Дрогобич – АС-Лішня (2 транспортні засоби), №146 Дрогобич – АС-Уріж (1 транспортний засіб), №152 Дрогобич – АС-Перепростиня (1 транспортний засіб), №165 Борислав – АС-Дрогобич з виконанням окремих рейсів до СШ №5 м. Борислава (5 транспортних засобів), №168 Борислав (вул. Коваліва) – Східниця (2 транспортні засоби), №176 Трускавець – АС-Східниця (2 транспортні засоби) до набрання законної сили рішенням у даній справі, а також заборонити Дрогобицькій РДА Львівської області та будь-яким іншим особам – перевізникам, крім МПП «Транспортник» здійснювати перевезення та обслуговувати перелічені вище маршрути до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалою суду від 22.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2018р.

Ухвалою від 22.03.2018р. суд частково задоволив заяву МПП «Транспортник» про забезпечення позову, заборонивши Дрогобицькій РДА Львівської області до вирішення по суті спору № 914/493/18, укладати договори із автомобільним перевізником, який за результатами проведення конкурсу, що передував укладенню Договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №81 від 02.03.2017р. визнаний таким, що зайняв друге місце та/або іншим автомобільним перевізником на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які являються предметом Договору №81 від 02.03.2017р., укладеного між Дрогобицькою районною державною адміністрацією та МПП «Транспортник»; в решті вимог заяви відмовлено.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дата та місце судового розгляду.

30.03.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відмову від позову від 30.03.2018р. №24 з долученими копіями платіжних доручень про сплату судового збору, в якій МПП «Транспортник» заявив про відмову від позову, просить суд закрити провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України та повернути позивачу сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про час, дата та місце судового розгляду.

Детально ознайомившись з наявними матеріалами справи та заявою позивача про відмову від позову, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2017р. між Дрогобицькою РДА (Організатором) та МПП «Транспортник» (Перевізник) укладено договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №81, згідно п. 1 якого перевізнику було надано право на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №106 Дрогобич – АС-Дережичі (2 транспортні засоби), №119 Дрогобич – АС-Лішня (2 транспортні засоби), №146 Дрогобич – АС-Уріж (1 транспортний засіб), №152 Дрогобич – АС-Перепростиня (1 транспортний засіб), №165 Борислав – АС-Дрогобич з виконанням окремих рейсів до СШ №5 м. Борислава (5 транспортних засобів), №168 Борислав (вул. Коваліва) – Східниця (2 транспортні засоби), №176 Трускавець – АС-Східниця (2 транспортні засоби) автобусами класу І, ІІ, а перевізник взяв на себе зобов’язання надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.1.-6.2. договору, такий вступає в силу з 01.01.2017р. Термін дії договору встановлюється на 5 років і діє до 31.12.2012р.

У п. 5.2. договору сторонами погоджено, що договір може бути розірвано згідно п. 3.4. та 3.5. цього договору, у разі невиконання однією із сторін своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавством, а також за рішенням суду. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово попереджає іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів.

Листом від 23.02.2018р. №02/29/435 Дрогобицька РДА повідомила МПП «Транспортник» про розірвання з 26.03.2018р. договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №81 від 02.03.2017р. Зі змісту листа вбачається, що дострокове розірвання договору мотивоване порушенням МПП «Транспортник» п. 2.8. договору – недотримання затвердженого організатором графіку руху на маршруті.

Вважаючи, що розірвання укладеного між сторонами договору в односторонньому порядку відбулося всупереч приписам законодавства, МПП «Трансопртник» звернулося з даним позовом до суду.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Так, положеннями ч. 3 ст. 191, п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що заява про відмову від позову підписана директором МПП «Транспортник» - ОСОБА_1, у заяві позивачем зазначено, що йому відомі наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, суд вважає, що процесуальні дії позивача не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає відмову від позову та вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

З приводу клопотання позивача про повернення йому з бюджету сплаченого судового збору на загальну суму 3524,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом з тим, ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки заява про відмову від позову подана МПП «Транспортник» до початку розгляду справи по суті, в судовому засіданні 23.04.2018р. суд до розгляду справи по суті не перейшов, відтак господарський суд прийшов до висновку, що сплачений позивачем судовий збір згідно платіжного доручення №347 від 19.03.2018р. у розмірі 1762,00 грн. підлягає поверненню МПП «Транспортник» з Державного бюджету України, натомість решта частини судового збору у розмірі 1762,00 грн. (сплаченого згідно платіжного доручення №346 від 19.03.2018р. ) залишається за позивачем та відповідно поверненню не підлягає.

У відповідності до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Приписами ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.03.2018р. у справі №914/493/18 підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 145, 185, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову МПП «Транспортник» від позову у справі №914/493/18.

2. Провадження у справі №914/493/18 за позовом Малого приватного підприємства «Транспортник» до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання недійсним рішення про дострокове, одностороннє розірвання договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №81 від 02.03.2017р., визнання права на перевезення пасажирів за договором – закрити.

3. Повернути Малому приватному підприємству «Транспортник» (82300, Львівська обл., м. Борислав, пров. Алмазний, 10/2; код ЄДРПОУ 30419479) з Державного бюджету України 1762,00 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №347 від 19.03.2018р.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом Львівської області на підставі ухвали від 22.03.2018р. у справі №914/493/17.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.04.2018р.

Суддя Крупник Р.В.