Ухвала суду № 73696503, 23.04.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

23 квітня 2018 року Справа № 913/1236/15

Провадження №5/913/1236/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

про стягнення 4226039 грн. 83 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Гулевич В.В.

В присутності представника боржника ОСОБА_2

- розгляд скарг боржника за листами від 04.04.2018 №№ 01-19/2/54, 01-19/2/55, 01-19/2/56 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі – ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області) про арешт коштів боржника постановами від 23.03.2018 в частині примусового виконання рішення від 24.02.2016 по цій справі.

Дослідивши матеріали зазначених скарг, вислухавши представника боржника, суд дійшов до наступного

Так, господарським судом Луганської області 24.02.2016 було прийнято рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління борг зі сплати комісійної винагороди в сумі 2739891 грн. 23 коп., пеню в сумі 1850 грн. 59 коп., 3% річних в сумі 106423 грн. 85 коп.; інфляційні втрати в сумі 1377847 грн. 21 коп. та судовий збір в сумі 63390 грн. 19 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.07.2016 змінено порядок виконання цього рішення господарського суду та надано розстрочку сплати боргу строком на 2 роки із щомісячною сплатою в сумі 176084 грн. 99 коп. до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, починаючи з серпня 2016 року.

Як свідчать матеріали справи, 29.04.2016 головним державним виконавцем ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області було відкрите виконавче провадження № 50996059 за наказом суду від 21.03.2016 та 12.05.2016 винесено постанову на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону до 05.10.2016) про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 428940 грн. 30 коп. та на підставі ст. 42 цього ж Закону України витрат на проведення виконавчих дій на суму 34 грн. 24 коп., а також 23.03.2018 - витрат на проведення виконавчих дій в сумі 120 грн. 62 коп.

За постановою від 14.06.2016 виконавче провадження № 50996059 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 51429480.

23.03.2018 головним державним виконавцем ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області за виконавчим провадженням № 51404418 винесено постанови про арешт коштів на відповідних рахунках боржника в установах різних банків, які за супровідними листами від 23.03.2018 № 2219, № 2222, № 2223 були надіслані сторонам виконавчого провадження.

У подібних скаргах за листами від 04.04.2018 №№ 01-19/2/54, 01-19/2/55, 01-19/2/56 боржник просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області Галушки М.В. з винесення в межах ВП № 51404418 постанов від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо стягнення грошових коштів у розмірі 3111414 грн. 95 коп.;

- визнати недійсними три постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника, винесених в межах ВП № 51404418 головним державним виконавцем ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 та

- зняти накладений в рамках примусового виконання наказу господарського суду від 21.03.2016 арешт з грошових коштів, що містяться на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль", на 4 рахунках в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк" та на 16 рахунках в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

Скаржник вважає, що ці дії є незаконними та такими, що грубо порушують його права та законні інтереси з тих підстав, що ухвалою суду від 08.07.2016 розстрочено виконання рішення та станом на 23.03.2018 здійснено погашення заборгованості на суму 3697784 грн. 79 коп., останній місяць виконання рішення – серпень 2018 року. Сплата боргу здійснюється належним чином відповідно до графіку, про що виконавча служба повідомлена письмово з наданням підтверджуючих документів.

Також боржник посилається на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено дати об‘єднання виконавчих проваджень у зведене, мотиви прийняття такої виконавчої дії, про які виконавчі документи йдеться, про факти розстрочки виконання рішення, ухвали про визнання частково наказу таким, що не підлягає виконанню, оплат боргу та його залишку.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” зазначає, що зі змісту постанови не вбачається, з яких сум складається загальна сума боргу, не зазначено суми виконавчого збору, який стягується, суми витрат виконавчого провадження та суми штрафів.

Згідно зі ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов‘язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Строк для звернення зі скаргою визначений законодавцем у ст. 341 ГПК України в десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

У відповідності до наданих доказів підтверджується факт одержання оскаржуваних постанов стягувачем 02.04.2018 та його вчасне звернення до суду зі скаргою у десятиденний строк 07.04.2018.

Відповідно до ч.1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У запереченнях на скаргу за листами від 23.04.2018 №№ 3310-3312, які надійшли на електронну адресу суду, ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області проти скарги заперечує з посиланням на чітке дотримання державним виконавцем приписів Закону України "Про виконавче провадження", а також інформація, що йдеться про оскарження дій за зведеним виконавчим провадженням, яке складається із суми боргу за виконавчим документом № 913/1215/15 в сумі 2438418 грн. 55 коп., виконавчого збору – 243814 грн. 86 коп. та витрат виконавчого провадження – 120 грн. 62 коп., із виконавчого збору за виконавчим документом № 913/1236/15 – 428 940 грн. 30 коп. та витрат виконавчого провадження – 120 грн. 62 коп., тому законні підстави для задоволення скарг відсутні.

Встановивши фактичні обставини оскарження стягувачем дій виконавчої служби, суд дійшов висновку про неповну обґрунтованість поданих скарг та їх часткове задоволення, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання виконавчого провадження здійснюється Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон України № 1404-VIII), ст. 1 якого, зокрема, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 115, ст. 116 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За положеннями ч. 7 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Стаття 5 Закону України № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов‘язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частина 1 ст. 26 Закону України № 1404-VIII передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Як було вказано вище предметом оскарження боржником за наказом суду у справі № 913/1236/15 по поданим скаргам дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області з винесення в межах ВП № 51404418 постанов від 23.03.2018 про арешт коштів боржника (на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль", на 4 рахунках в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк" та на 16 рахунках в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України") щодо стягнення грошових коштів у розмірі 3111414 грн. 95 коп.

В постановах зазначається, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває 2 накази господарського суду Луганської області від 20.04.2016 № 913/1215/15 та від 21.03.2016 № 913/1236/15. Боржником за вказаними наказами є ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання", яким рішення суду не виконано. Постанови про арешт коштів головним державним виконавцем надіслані до банківських установ для виконання.

Відповідно до ст. 52 Закону України № 1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

За поясненнями ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області сума, в межах якої накладено арешт, складається із суми боргу за виконавчим документом № 913/1215/15 - 2438418 грн. 55 коп., виконавчого збору на цю суму – 243814 грн. 86 коп. та витрат виконавчого провадження – 120 грн. 62 коп., всього 2682354 грн. 03 коп. та із виконавчого збору за наказом господарського суду Луганської області від 21.03.2016 № 913/1236/15 – 428940 грн. 30 коп. та витрат виконавчого провадження – 120 грн. 62 коп., всього 429060 грн. 92 коп. Разом сума за двома виконавчими документами складає 3111414 грн. 95 коп., в межах якої накладено арешт.

Таким чином суд розглядає скарги в частині обґрунтованості арешту виконавчою службою грошових коштів на відповідних рахунках боржника саме на суму 429060 грн. 92 коп., оскільки її стягнуто з боржника за постановами за ВП № 50996059, яке стосується виконання наказу суду у справі № 913/1236/15.

Так, згідно ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як свідчать матеріали зведеного виконавчого провадження, виконавчих дій щодо примусового виконання рішення по справі № 913/1236/15 не проводилось, оскільки відбувалось добровільне виконання рішення суду та станом на 23.03.2018 боржник перерахував стягувачу 3697784 грн. 79 коп. боргу.

За таких обставин суд погоджується з доводами боржника, що станом на 23.03.2018 у державного виконавця не було підстав для висновків про фактичне стягнення за ВП 50996059 з огляду на приписи ст. 45 Закону України 1404-VIII про розподіл стягнутих з боржника грошових сум:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Оскільки за вказаною вище ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, а виконання відбувається добровільно, суд вважає, що такий арешт є незаконним.

В частині арешту грошових коштів на суму 120 грн. 62 коп. витрат виконавчого провадження, то такі дії є правомірними, оскільки ці витрати понесені виконавчою службою та підлягають відшкодуванню.

Що стосується доводів боржника про незазначення державним виконавцем в мотивувальній частині оскаржуваних постанов мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення, п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 04.04.2012 № 512/5, передбачено обов’язкові реквізити, які постанова як окремий документ повинна містити. Зокрема, постанова як окремий документ повинна містити такі обов’язкові реквізити, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення.

Постанови про арешт коштів боржника містять мотиви їх прийняття – невиконання боржником рішення суду та посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанови – ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", а також резолютивна частина містить прийняте виконавцем рішення – накладення арешту на грошові кошти.

Згідно зі ст. 343 ГПК України, яка регулює судове рішення за скаргою, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов‘язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги боржника та :

- визнання неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп. виконавчого збору, що містяться на відповідних 4 рахунках боржника в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк";

- визнання недійсною постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп., які містяться на відповідних 4 рахунках боржника в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк";

- визнання неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп., які містяться на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль";

- визнання недійсною постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп. суми виконавчого збору, що містяться на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль";

- визнання неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп. виконавчого збору, які містяться на відповідних 16 рахунках боржника в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

- визнання недійсною постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп., що містяться на відповідних 16 рахунках боржника в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

В частині вимог про зняття накладеного в межах примусового виконання рішення господарського суду у справі № 913/1236/15 арешту з грошових коштів, то вони є необґрунтованими, оскільки фактично зведені до вчинення судом дій, які є дискреційними повноваженнями державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 234, 236, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Скарги боржника за листами від 04.04.2018 № 01-19/2/54, № 01-19/2/55, № 01-19/2/56 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника за постановами від 23.03.2018 в частині примусового виконання рішення від 24.02.2016 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп. виконавчого збору, що містяться на відповідних 4 рахунках боржника в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк".

3. Визнати недійсною постанову від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп., які містяться на відповідних 4 рахунках боржника в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк".

4. У задоволенні вимог щодо зняття арешту з грошових коштів на відповідних 4 рахунках боржника в ПАТ "ОСОБА_4 ДНІПРО", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Промінвестбанк" та АТ "Укрексімбанк" відмовити.

5. Визнати неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп., які містяться на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль".

6. Визнати недійсною постанову від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп. суми виконавчого збору, що містяться на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль".

7. У задоволенні вимог щодо зняття арешту з грошових коштів на відповідних 20 рахунках боржника в АТ "ОСОБА_3 Аваль" відмовити.

8. Визнати неправомірними дії ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Луганській області щодо винесення (в межах ВП № 51404418 та загальної суми 3111414 грн. 95 коп.) постанови від 23.03.2018 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в частині накладення арешту на грошові кошти на суму 428940 грн. 30 коп. виконавчого збору, які містяться на відповідних 16 рахунках боржника в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

9. Визнати недійсною постанову від 23.03.2018 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 щодо накладення арешту на 428940 грн. 30 коп., що містяться на відповідних 16 рахунках боржника в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України".

10. У задоволенні вимог щодо зняття арешту з грошових коштів на відповідних 16 рахунках боржника в філії Луганського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 23.04.2018 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Н.М.Зюбанова