Ухвала суду № 73696472, 23.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" квітня 2018 р. Справа № 911/1285/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області

за позовом Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича

до Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Дудник А.В. (ордер серії КС №43625 від 27.03.2018)

Миронець О.А. (особисто)

від відповідача: не з'явився

від державної виконавчої служби: Кравчук А.О. (довіреність б/н від 27.03.2018)

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 позовні вимоги задоволено, зокрема, зобов'язано Державне підприємство "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Калініна, 16, ідентифікаційний код 08680170) повернути Фізичній особі-підприємцю Миронцю Олегу Анатолійовичу (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп., переданого за договором відповідального зберігання №1 від 16.01.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 залишено без змін.

18.03.2016 господарським судом Київської області видано накази на виконання рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/16, зокрема щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016, рішення суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2017 змінено спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 в частині зобов'язання Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" повернути Фізичній особі-підприємцю Миронцю Олегу Анатолійовичу 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп., переданого за договором відповідального зберігання №1 від 16.01.2014, на стягнення з Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Калініна, 16, ідентифікаційний код 08680170) на користь Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп.

11.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича надійшла скарга на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської област, що виявились у винесенні постанови про зняття арешту з коштів від 24.11.2017.

В обгрунтування скарги стягувач зауважив, що дії державного виконавця щодо винесення 24.11.2017 постанови про зняття арешту з коштів боржника є незаконними, а сама постанова підлягає скасуванню, оскільки подана боржником заява про зняття арешту не є підтсавою для вчинення держаним виконавцем відповідних дій, а в постанові не вказано документального підтвердження поданої боржником заяви.

До того ж, скаржник стверджує, що рахунок боржника, з якого оскаржуваною постановою було знято арешт, не має спеціального режиму використання, а є звичайним розрахунковим рахунком, відтак в таких діях посадових осіб відділу ДВС стягувач вбачає корупцію та ознаки кримінального злочину.

Таким чином, ФОП Миронець О.А. просить суд:

- визнати незаконними дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області щодо зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310 ДП «Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області (№35)»;

-визнати незаконною та скасувати постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області про зняття арешту з коштів від 24.11.2017;

- зобов'язати Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області накласти арешт на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310.

Водночас, відповідно до змісту скарги стягувач просив визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги та поновити відповідний строк, оскільки про оскаржувані дії та постанову ФОП Миронець О.А. дізнався лише 05.04.2018 з наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження відомостей, у той час як оскаржувана постанова на адресу скаржника не надходила.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2018 вищезазначену скаргу прийнято та призначено до розгляду 23.04.2018, а також витребувано від Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області письмові пояснення щодо скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №54312986.

У судовому засіданні 23.04.2018 державний виконавець заперечила проти скарги стягувача з огляду на необгрнутованість його доводів, оскільки дії щодо винесення 24.11.2017 постанови про зняття арешту з рахунку боржника були вчиненні у передбаченому законом порядку - на підставі отриманої з банку інформції щодо режиму використання рахунку, з якого було знято арешт.

В підтвердження відповідних заперечень та доводів, державний виконавець надала суду копії постанови про знаття арешту з коштів від 24.11.2017 та банківську довідку від 24.11.2017.

У судовому засіданні стягувач підтримав скаргу та зазначив, що під час винесення оскаржуваної державним виконавцем мало бути перевірено відомості щодо режиму використання рахунку, з якого було знято арешт.

У судове засідання 23.04.2018 представник боржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів ст. ст. 339 та 343 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши та перевіривши подані до скарги докази, суд дійшов висновку про відомову у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. ст. 18, 48 та 52 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, в чинній станом на момент винесення оскаржуваних дій редакції, (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України"Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Водночас, з наданих Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області матеріалів слідує, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №54312986 при примусовому виконанні рішення суду у даній справі 03.08.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої було накладено на грошові кошти, що містяться на рахунках, зокрема на рахунку НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «Ідея банк» МФО 336310.

10.11.2017 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області надійшла заява боржника про зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «Ідея банк» МФО 336310, оскільки за таким рахунком потрібно проводти основні платежі, зокрема перерахування заробітної плати, оплата податків, за природній газ та електроенергію.

24.11.2017 Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області від ПАТ «Ідея банк» було отримано довдіку, відповідно до змісту якої слідує, що розрахунковий рахунок НОМЕР_2 Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№35)" має спеціальний режим використання.

24.11.2017 Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області винесено постанову ВП №54312986 про зняття арешту з коштів, відповідно до змісту якої було знято арешт з рахунку НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «Ідея банк» МФО 336310.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За таких обставин, оскільки державним виконавцем було отримано документальне підтвердження, що рахунок боржника НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Ідея банк» МФО 336310, має спеціальний режим використання, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову від 24.11.2017 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2, а відтак відповідна постанова є законною, а доводи скаржника щодо зворотного є необґрунтованими.

Посилання ж стягувача на необхідність перевірки державним виконавцем відомостей щодо того, який спеціальний режим використання має рахунок, з якого було знято арешт, визнаються судом неспроможними, оскільки вчинення державним виконавцем відповідних дій щодо дослідження та перевірки вже отриманих від банку відомостей про режим використання рахунку нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Що ж до посилань стягувача на наявність в діях посадових осіб відділу ДВС ознак корупції та кримінального злочину, суд вважає за необхідне наголосити скаржнику, що відповідно до приписів Кримінального кодексу України введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, є суспільно небезпечним діянням, яке містить склад злочину, відтак є підставою кримінальної відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд вважає за необхідне наголосити стягувачу на його обов'язку добросовісно користуватися процесуальними правами, зокрема при поданні скарги у порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України в частині доводів про наявність у діях державного виконавця ознак корупції та кримінального правопорушення.

Вимоги ж скаржника щодо зобов'язання державного виконавця накласти арешт на належний боржнику розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, визнаються судом безпідставними з огляду вище встановлених обставин правомірності зняття державним виконавцем арешту з відповідного рахунку.

Враховуючи встановлення безпідставності та необґрунтованості скарги стягувача за вищедослідженими вимогами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області.

Керуючись ст. ст. 43, 233, 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 18, 48, 52 та 59 Закону України "Про виконавче провадження", суд

постановив:

У задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області відмовити.

Повний текст ухвали складено 27.04.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту з дня складення повної ухвали у відповідності ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема