Ухвала суду № 73696299, 27.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року № 826/16892/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року в адміністративній справі

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті КиєвідоПублічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника,- В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року в адміністративній справі №826/16892/14, в якій просить скасувати вказану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за нововиявленими обставинами та призначено її до судового розгляду.

Відповідач у відзиві на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначив, що реалізація заставного майна за рішенням суду здійснюється контролюючим органом щодо погашення усієї суми податкового боргу. Відтак, контролюючим органом заходи стосовно реалізації судового рішення було вчинено в межах та спосіб, встановлений законодавством.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частина 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене, за результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року суд має прийняти одне із рішень, передбачених частиною 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року із ухваленням нового рішення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (правонаступник - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В межах адміністративної справи №826/16892/14 позовні вимоги було мотивовано тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість на загальну суму 1 173 243, 65 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0002252207 від 21 серпня 2013 року в розмірі 655 223, 00 грн. та податкового повідомлення - рішення №0002242204 від 21 серпня 2013 року в розмірі 661 715, 02 грн.

Судом в ході вирішення адміністративної справи №826/16892/14 встановлено, що вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувалися в апеляційному порядку.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року по справі №826/13980/13-а в задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про скасування податкового повідомлення - рішення №0002252207 від 21 серпня 2013 року відмовлено, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року зазначене рішення залишено без змін.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року по справі №826/13982/13-а в задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про скасування податкового повідомлення - рішення №0002242204 від 21 серпня 2013 року відмовлено, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року зазначене рішення залишено без змін.

Крім того, судом під час розгляду адміністративної справи №826/16892/14 встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві були направлені до Окружного адміністративного суду міста Києва позовні заяви про стягнення податкової заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у сумі 655 223, 00 грн. та у сумі 661 715, 02 грн.

В свою чергу, позовні вимоги податкового органу задоволені в повному обсязі постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 року по справі №826/3480/14 та від 27 червня 2014 року по справі №826/7879/14, які залишені в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду 12 червня 2014 року та 16 вересня 2014 року відповідно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року в адміністративній справі №826/16892/14 позов задоволено повність у зв'язку з наявністю у Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» податкового боргу у розмірі 1 173 243, 65 грн. та неможливістю стягнення з останнього вказаної суми податкового бору за рахунок належних йому коштів.

В подальшому, Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень №0002252204 та №0002242204 від 21 серпня 2013 року з інших підстав.

Постановою суду першої інстанції від 19 вересня 2014 року у справі №826/11886/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року скасовано, а справу №826/11886/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду адміністративної справи №826/11886/14 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції від 19 липня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено - визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року № 0002242204 та № 0002252204.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент прийняття постанови від 03 листопада 2016 року) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент прийняття постанови від 03 листопада 2016 року) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, станом на момент звернення Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року, податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0002252204 та №0002242204 скасовані в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до положень пунктів 95.3, 95.7 статті 95 Податкового кодексу України підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу на публічних торгах та/або через торгівельні організації є судове рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що обов'язковою умовою стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків є саме наявність податкового боргу.

Водночас, вказаний вище податковий борг у розмірі 1 173 243,56 грн., який обліковується за Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт», відсутній у зв'язку із скасуванням податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2013 року №0002252204 та №0002242204, на підставі яких такий борг виник.

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах заяви про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року у справі №826/16892/14 міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року по справі №826/2161/17, якою визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у невиконанні, зокрема, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 у справі №826/11886/14, а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головне управління ДФС у м. Києві привести у відповідність інтегровану картку платника - Публічного акціонерного товариства«Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) шляхом сторнування (зменшення) та/або скасування суми податкового боргу: з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 424 844 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 12 249 096 (дванадцять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто шість) гривень 12 копійок.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 09 жовтня 2017 року по справі №826/2161/17 залишено без змін.

В частині наявності підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Аналогічна норма міститься й у пункті 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Виявлені обставини мають бути не просто новими - вони повинні мати таке значення, що якби докази щодо цих обставин були досліджені судом, який розглядав справу по суті, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення. Тобто, очевидність помилковості прийнятого рішення має бути достатньо високою.

Як свідчить зміст постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наявності у Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» податкового боргу в розмірі 1 173 243,56 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2013 року №0002252204 та №0002242204.

Водночас, станом на момент звернення заявника до суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, вказані податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0002252204 та №0002242204 скасовані в судовому порядку, а судове рішення набрало законної сили.

Наведене свідчить, що станом на день ухвалення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року сторонам та суду не було відомо про скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень, а тому зазначені обставини є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, контролюючим органом не доведено наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 1 173 243,65 грн за рахунок майна платника, а тому, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року в адміністративній справі №826/16892/14 задовольнити.

2. Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року в адміністративній справі №826/16892/14.

3. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко