Рішення № 73695845, 27.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/527/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, що виразилась у не зарахуванні позивачу до трудового стажу періодів роботи з 21.06.1978 року по 27.01.1979 року на посаді шофера колгоспу "Росія"; з 01.04.1984 року по 30.11.1984 року на посаді бригадира - садовода колгоспу "Росія"; з 01.12.1984 року по 18.11.1985 року на посаді секретаря комітету комсомолу колгоспу "Росія"; з 19.11.1985 року по 05.09.1995 року на посаді бригадира садово-виноградної бригади колгоспу "Росія";

- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати позивачу до трудового стажу вказані періоди роботи та провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду часу, починаючи з 28.11.2017 року.

Відповідно до змісту позовної заяви вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що при визначенні стажу для призначення йому пенсії за віком, ГУ ПФУ в Херсонській області протиправно не врахувало періоди трудової діяльності у колгоспі "Росія", що знаходився у с. Октябрьське Первомайського району АРК. При цьому, позивач зазначає, що спірні періоди його трудової діяльності внесені до трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній стаж встановлюється на підставі інших документів, що підтверджується ст. 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У строк, встановлений судом, відповідач 18.04.2018 р. надав відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки відомості у трудовій книжці НОМЕР_3, виданої на ім'я ОСОБА_1, в розділі "Трудова участь в суспільному господарстві" не засвідчені підписом керівника та печаткою установи, у колонці "На підставі чого внесено запис" відсутні назви документів, їх дата та номер не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України, Міністерства юстиції України від 29.07.1993 року № 58. Враховуючи, що позивачем не надано жодної довідки про підтвердження трудової діяльності у колгоспі "Росія", відповідачем було правомірно не зараховано спірні періоди трудової діяльності позивача до його трудового стажу при призначені пенсії за віком.

Ухвалою суду від 02.04.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено до розгляду на 23.04.2018 р.

В судове засідання 23.04.2018 року сторони не прибули. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи в порядку письмово провадження за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Скадовського об'єднаного управління ПФУ Херсонської області з заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої було додано довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; паспорт 001271562, виданий 29.11.2017р.; витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6529-1118181-2017 від 07.12.2017 р.; трудову книжку НОМЕР_3; диплом про навчання ИВ-І №105211.

Відповідно до протоколу призначення пенсії ІКІС ПФУ рішенням Скадовського об'єднаного управління ПФУ Херсонської області №212750000850 позивачу на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначено пенсію за віком з 28.11.2017 року.

15.02.2018 року Скадовський відділ обслуговування громадян ( сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області супровідним листом № 110/02-209 надіслало ОСОБА_3 роздруківку стажу та заробітної плати, яка була застосована для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", додавши довідку про стаж роботи та заробітну плату.

Як вбачається зі змісту позову, то ознайомившись з вказаними документами, позивачем було встановлено, що під час визначення стажу для призначення пенсії відповідачем не було враховані наступні періоди трудової діяльності у колгоспі "Росія", що знаходився у с. Октябрьське Первомайського району Кримської області, а саме -

- з 21.06.1978 року по 27.01.1979 року на посаді шофера колгоспу "Росія";

- з 01.04.1984 року по 30.11.1984 року на посаді бригадира - садовода колгоспу "Росія";

- з 01.12.1984 року по 18.11.1985 року на посаді секретаря комітету комсомолу колгоспу "Росія";

- з 19.11.1985 року по 05.09.1995 року на посаді бригадира садово-виноградної бригади колгоспу "Росія".

Вважаючи вказану бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав на належне пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що правовідносини в сфері призначення пенсії врегульовано, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII. (Закон України № 1788-XII)

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Частиною 1 ст. 56 Закону України № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком позивачем була надана трудова книжка НОМЕР_3, до відомостей якої ОСОБА_1 здійснював трудову діяльність, в тому числі, у колгоспі "Росія" у наступні періоди часу:

- 21.06.1978 року прийнятий на посаду шофера колгоспу "Росія" (підстава - протокол № 17 від 21.06.1978 року);

- 27.01.1979 року виключений з членів колгоспу у зв'язку з вступом на навчання (підстава - протокол № 2 від 27.01.1979 року);

- 01.04.1984 року зарахований у члени колгоспу "Росія" на посаду бригадира - садоводу" (підстава - протокол № 14 від 01.04.1984 р.)

- 01.12.1984 року призначений секретарем комітету комсомолу колгоспу "Росія" (підстава - протокол № 38 від 05.12.1984 р.)

- 19.11.1985 року призначений бригадиром садо-виноградної бригади колгоспу "Росія" (підстава - протокол № 34 від 15.11.1985 р.)

- 05.09.1995 року звільнений з займаної посади (підстава - протокол № 19 від 05.09.1995 р.)

Зазначені записи про прийняття та звільнення позивача з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печаткою колгоспу "Росія", а тому не викликають сумніву у їх достовірності. Крім того, достовірність цих записів відповідачем не заперечується.

Як встановлено судом, то єдиною підставою для відмови позивачу у зарахуванні до його трудового стажу для призначення пенсії за віком спірних періодів його трудової діяльності, ГУ ПФУ в Херсонській області вказує на те, що записи у трудовій книжці позивача, а саме, не засвідчення підписом керівника та печаткою установи дані про трудову діяльність в розділі "Трудова участь в суспільному господарстві", відсутність назви документів, їх дата та номер у колонці "На підставі чого внесено запис" не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р.

Надаючи оцінку даному доводу відповідача, суд зазначає про наступне.

Частиною 2 ст. 56 Закону України № 1788-XII передбачено, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактична тривалість роботи відображається у відповідному розділі трудової книжки працівника.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_3, ОСОБА_1 у період з 1978 р. по 1995 р. брав трудову участь у громадському господарстві колгоспу "Росія", при цьому встановлений колгоспом мінімум робіт позивачем виконаний в повному обсязі. Зазначені відомості внесені на підставі особистих рахунків, засвідчені печаткою колгоспу "Росія". Підпис керівника підприємства відсутній.

Порядок ведення та заповнення трудових книжок встановлено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року. ( Інструкція № 58)

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 4.1. Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, судом встановлено, що запис про трудову діяльність позивача у суспільному господарстві колгоспу "Росія" не засвідчений підписом керівника.

Проте, на думку суду, вказане порушення правил заповнення трудової книжки позивача, не спростовує факт того, що у трудовій книжці ОСОБА_1 наявні записи щодо його трудової діяльності у колгоспі " Росія " за відповідними посадами та певний період з посиланням на підстави вчинення таких записів, що є визначальним та узгоджується з вищевказаними приписами Закону України № 1788-XII, тому не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії за віком за наявності у нього необхідного загального стажу.

Щодо доводу відповідача про те, що позивачем не надано жодних довідок на підтвердження своєї трудової діяльності у колгоспі "Росія", то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788-XII порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 ( далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються, серед іншого, довідки.

При цьому, з наданої відповідачем до матеріалів справи копії пенсійної справи ОСОБА_1 судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів про вжиття заходів щодо отримання від позивача, такі і від колгоспу "Росія" відповідної довідки під час розгляду документів позивача про призначення пенсії.

Крім того, на думку суду, посилання відповідача на не засвідчення підписом керівника запису про трудову діяльність позивача у суспільному господарстві колгоспу "Росія", як підстава для підтвердження позивачем вказаної обставини відповідною довідкою, є необґрунтованим, оскільки за своїм змістом не містить ознак неправильного чи неточного запису.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазнала таких наслідків, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене та враховуючи, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу періодів роботи з 21.06.1978 року по 27.01.1979 року на посаді шофера колгоспу "Росія"; з 01.04.1984 року по 30.11.1984 року на посаді бригадира - садовода колгоспу "Росія"; з 01.12.1984 року по 18.11.1985 року на посаді секретаря комітету комсомолу колгоспу "Росія"; з 19.11.1985 року по 05.09.1995 року на посаді бригадира садово-виноградної бригади колгоспу "Росія".

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати спірні періоди часу до трудового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 28.11.2017 року, то суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування спірного періоду роботи позивача до стажу для призначення йому пенсії за віком на загальних умовах, внаслідок чого останній отримував суттєво менший розмір пенсії, тому на переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати позивачу до трудового стажу вказані періоди роботи та провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду часу, починаючи з 28.11.2017 року є належним та цілком відповідає завданням адміністративного судочинства, які передбачені в ст. 2 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд - вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що виразилась у не зарахуванні ОСОБА_1 до трудового стажу періодів роботи з 21.06.1978 року по 27.01.1979 року на посаді шофера колгоспу "Росія"; з 01.04.1984 року по 30.11.1984 року на посаді бригадира - садовода колгоспу "Росія"; з 01.12.1984 року по 18.11.1985 року на посаді секретаря комітету комсомолу колгоспу "Росія"; з 19.11.1985 року по 05.09.1995 року на посаді бригадира садово-виноградної бригади колгоспу "Росія".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу періоди роботи з 21.06.1978 року по 27.01.1979 року на посаді шофера колгоспу "Росія"; з 01.04.1984 року по 30.11.1984 року на посаді бригадира - садовода колгоспу "Росія"; з 01.12.1984 року по 18.11.1985 року на посаді секретаря комітету комсомолу колгоспу "Росія"; з 19.11.1985 року по 05.09.1995 року на посаді бригадира садово-виноградної бригади колгоспу "Росія" та провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду часу, починаючи з 28.11.2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 10.2.4