Рішення № 73695833, 27.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/2755/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.

представника позивача - Дяченко О.В. (за довіреністю)

представника відповідача - не з'явився

третя особа - ОСОБА_2 (за пенсійним посвідченням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29.01.2018 року ВП №55205245 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області 05.02.2018 року з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла постанова від 29.01.2018 року №55205245 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн. Позивач вказав, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі №521/940/17 апеляційну скаргу ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.06.2017 року скасовано; прийнято у справі нову постанову, якою визнано протиправною відмову ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів за період з липня 2014 року по вересень 2015 року; зобов'язано ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації витрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період 01.07.2014 року по 30.09.2015 року у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Позивач зазначив, що Одеським апеляційним адміністративним судом справу №521/940/17 розглянуто у відкритому судовому засіданні та 08.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови від 08.11.2017 року направлено на адресу Управління 16.11.2017 року, а Управлінням її отримано 20.11.2017 року. На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року Управлінням розрахунок компенсації втрати частини доходів за період з 01.07.2014 року по 01.09.2015 року здійснено 21.11.2017 року. В подальшому, як зазначив позивач, 27.12.2017 року на адресу Управління надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.11.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №55205245 з примусового виконання виконавчого листа від 13.11.2017 року №521/940/17.

Оскільки станом на дату відкриття виконавчого провадження ВП №55205245, тобто станом на 21.11.2017 року, головним управлінням Пенсійного фонду вже було виконано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі №521/940/17, листом від 05.01.2018 року №311/03 відділ примусового виконання рішень було про це повідомлено, до листа було додано копію розрахунку.

Позивач вважав, що оскільки Управлінням постанову Одеського апеляційного адміністративного суду виконано добровільно 21.11.2017 року, а про відкриття виконавчого провадження ВП №55205245 Управління дізналося тільки 27.12.2017 року, тому відсутні підстави для стягнення з ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчого збору в розмірі 14892 гри.

Ухвалою судді від 19 квітня 2018 року було відкрито провадження по вищезазначеній справі з призначенням її до розгляду у судовому засіданні по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 19.04.2018 року у позивача витребувано докази.

У судове засідання, призначене на 27.04.2018 року на 12:00 год., з'явився представник позивача та третя особа. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України.

Ухвалою від 27.04.2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши вступне слово представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року у справі №521/940/17 апеляційну скаргу ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково, скасовано постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року. Прийнято у справі нову постанову, якою визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України щодо виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів за період з липня 2014 року по вересень 2015 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період 01.07.2014 року по 30.09.2015 року у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (а.с. 6-11).

Судом встановлено, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року по справі №521/940/17, яка набрала законної сили 08.11.2017 року, 13.11.2017 року Одеським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист №521/940/17.

За заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа від 13.11.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. 21.11.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55205245 (а.с. 16-17).

05.01.2018 року ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області направило на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області лист, відповідно до якого зазначило, що 21.11.2017 року Управлінням було нараховано ОСОБА_2 компенсацію на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року у справі №521/940/17 (а.с. 18).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29.01.2018 року ВП № 55205245 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчий збір в розмірі 14892 грн. (а.с. 20-21).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов"язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених у т.ч. пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

29.01.2018 року виконавче провадження №55205245 закінчено відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також 29.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 мінімальних заробітних плат (14892 грн.), оскільки виконавчий збір фактично не було стягнуто з боржника.

Судом встановлено, що 21.11.2017 року ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_2 за період з 01.07.2014 року по 01.09.2015 року (а.с. 14), а виплату вказаної компенсації позивач здійснив 05.12.2017 року.

Оскільки, судовим рішенням від 08.11.2017 року на ГУ ПФУ в Одеській області було покладено обов'язок здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, постанову можна вважати виконаною 05.12.2017 року.

Частиною 9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», чітко передбачено, що виконавчий збір не стягується якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконавче провадження відкрито 21.11.2017 року, а постанова суду виконана 05.12.2017 року, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника.

Доводи позивача про те, що рішення суду виконано ним до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, суд до уваги не бере, оскільки ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує стягнення чи нестягнення виконавчого збору не з датою отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою прийняття цієї постанови.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, площа Б. Дерев’янка, 1, код ЄДРПОУ 34929741), третя особа - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) про скасування постанови від 29.01.2018 року ВП №55205245 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Андрухів

.