Рішення № 73695754, 26.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/209/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України (№ 67)» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказанив позовом, в якому просить:

- стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№67)" заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій (список №1) за період з 01.11.2017 по 31.01.2018 включно в сумі 60238,67 грн. на користь позивача, р/р 25607300468926, МФО 356334 філія - Чернівецьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" код ЄДРПОУ 40329345.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що борг відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.11.2017 року по 31.01.2018 року складає 60238,67 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду.

Вищезгадана ухвала була направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем поштового відправлення 05.03.2018 року, заяву про визнання позову або відзив на позов до суду не направив. (а. с. 146)

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

29.03.2018 року до суду надійшло клопотання від позивача, в якому просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності. Позовні вимоги підтримав з обставин зазначених позовній заяві. (а. с. 150)

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 08681139, місцезнаходження: 60200, Чернівецька обл., м. Сокиряни, провулок Покровський, буд. 8, та перебуває на обліку у органах пенсійного фонду, як платник страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 8). В розрахунках було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії працівникам, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується копіями трудових книжок, протоколами призначення пенсії та відповідними довідками. (а.с. 9-142).

Згідно розрахунку суми боргу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (67) поданого позивачем, заборгованість відповідача складає 60238,67 грн. (а. с. 7).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (Закон №1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, судом встановлено, що на адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки на суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим за період з 01.11.2017 року по 31.01.2018 року утворилась заборгованість в сумі 60238,67 грн.

Відповідач не сплатив до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, у зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№67)" заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій (список №1) за період з 01.11.2017 року по 31.01.2018 року включно в сумі 60238,67 грн. (шістдесят тисяч двісті тридцять вісім грн. 67 коп.) на користь позивача Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, р/р 25607300468926, МФО 356334 філія - Чернівецьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" код ЄДРПОУ 40329345.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький