Ухвала суду № 73695569, 27.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1227/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що втілилися у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2017;

2) визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2017 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з виконання виконавчого листа № 2а/1270/7200/2012, виданого 23.11.2016 Луганським окружним адміністративним судом.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв’язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Вивченням позовної заяви встановлено, що позивачем зазначено відповідачем у даній справі Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Разом з тим, частиною третьою статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 № 489/20802, визначено, що органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Підпунктами 1 та 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено: Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення про відділ); Типове положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Крім того суд наголошує, що позивачем визначено як відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, однак у прохальній частині перший пункт позовних вимог сформований до невизначеної посадової особи - державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Отже з системного аналізу вищевикладеного слідує, що належним відповідачем у даній справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

За правилами, визначеними частинами третьою, четвертою, п’ятою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Зважаючи на особливості розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, строки їх розгляду, віддаленість відповідача від місця розгляду адміністративної справи, а також на те, що про підставу заміни неналежного відповідача позивач міг знати до подання позову до суду, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути такий недолік позовної заяви шляхом визначення у позовній заяві належного відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, із зазначенням про нього всіх відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 160 КАС України.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суддею встановлено таке.

У позовній заяві зазначено, що позивач оскаржує постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.12.2017 про закінчення виконавчого провадження, яка отримана ним 11.01.2018.

Після отримання постанови про закінчення виконавчого провадження, позивачем 17.01.2018 направлено лист до ГУ ДКСУ у Харківській області з проханням повідомити чи надходив на їх адресу висновок офісу великих платників податків ДФС про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість у розмірі 141309,00 грн.

01.02.2018 надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби у Харківський області «Про відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Луганськтепловоз» від 22.01.2018 № 05-31/77-487 з повідомленням про те, що запитуваний висновок на їх адресу не надходив.

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою суду від 19.02.2018 позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі № 812/314/18. Надалі, у зв'язку з необхідністю з'ясування додаткових обставин, позивачем відкликано позовну заяву. Ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач направив лист від 18.04.2018 № 05-04/1321 до Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області, в якому просив повідомити чи надходив на їх адресу висновок Офісу великих платників податків ДФС про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість у розмірі 141309,00 грн.

23 квітня 2018 року до позивача надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області від 18.04.2018 № 05-04/1321 з повідомленням про те, що за інформацією управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області, висновок щодо бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 у сумі 141309,00 грн повернуто без виконання на адресу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином, позивач вважає, що про порушене право дізнався тільки з 23.04.2018, тому просить суд вважати строк на оскарження дій державного виконавця не пропущеним.

Згідно з частинами першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача дізнався у день отримання постанови про закінчення виконавчого провадження - 11.01.2018. Відповідно, з 12.01.2018 почався перебіг строку на звернення до адміністративного суду з позовом.

З даним позовом позивач звернувся тільки 26 квітня 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 287 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не заявлено, відповідної заяви не надано.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, із визначенням належного відповідача у справі, та її копію для надіслання відповідачу;

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяОСОБА_1