
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №813/213/18
19 квітня 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про визнання бездіяльності Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років протиправною; зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.12.2017 року звернувся до Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років. Листом від 21.12.2017 року за №6729/031-23 відповідач відмовив у призначенні пенсії з огляду на те, що стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років є недостатнім. Вважає, що посадовими особами Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду Львівської області враховано лише останню посаду позивача (електромонтер контактної мережі). Проте, залишено поза увагою посади, які він займав протягом усього трудового стажу (слюсар по ремонту рухомого складу, оглядач вагонів, кочегар), перебування на яких дозволяє вихід на пенсію за вислугу років.
Ухвалою від 18 січня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
09.02.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
20.02.2018 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача.
Ухвалою від 20.02.2018 року замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
13.03.2018 року на підставі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінив відповідача у справі - Миколаївське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.
Ухвалою від 13.03.2018 року витребувано від Виробничого підрозділу «Будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63а): належним чином завірені копії документів про трудову діяльність ОСОБА_3 до 22.04.2002 року (уточнюючу довідку або накази про прийняття на роботу (за наявності), табелі обліку робочого часу) тощо.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 05.02.2018 року. Зазначає, що згідно уточнюючої довідки від 26.09.2017 року №БМПЕ-6/653 стаж роботи позивача становить 11 років 3 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
11.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років у зв’язку із належністю до категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті.
21.12.2017 року листом за вих.№6729/031-23 Миколаївське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області відмовило ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років у зв’язку з тим, що стажу роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії недостатньо.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні відносини щодо призначення пільгової пенсії регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992.
Згідно пункту «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Положеннями постанови КМУ від 12.10.1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» передбачено, що до списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років належать, зокрема: електромонтери і електромеханік контактної мережі магістральних залізниць, кочегари паровозів і парових кранів на залізничному ходу, оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу, слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.
Відповідно положень ст.ст.51, 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що надає право на пенсію за віком. Право на пенсію мають, зокрема робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.
Згідно ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи
Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Згідно долученої до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_3:
- з 07.08.1979 року по 07.04.1980 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 19.07.1983 року по 27.04.1984 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 03.05.1984 року по 26.06.1985 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 26.06.1985 року по 23.04.1986 року займав посаду оглядача вагонів в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 03.12.1986 року по 11.09.1989 року займав посаду кочегара в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 26.12.1989 року по 03.01.1994 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 21.10.1994 року по 31.12.2001 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 02.01.2002 року по 22.04.2002 року займав посаду слюсаря по ремонту рухомого складу в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»;
-з 22.04.2002 року по 21.08.2013 року займав посаду електромонтера контактної мережі в Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Довідкою від 26.09.2017 року №БМПЕ-6/653 про уточнення особливого характеру та умов праці підтверджено перебування ОСОБА_3 на посадах з особливими умовами праці, розрахований стаж на одній з останніх посад та можливість виходу на пенсію за вислугу років.
Наказом №255 від 03.05.1984 року про прийняття на роботу на посаду слюсаря по ремонту рухомого складу підтверджено трудову діяльність позивача у Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Відповідачем не надано доказів та не спростовано право позивача на пенсію за вислугу років. Відповідачем не надано інформації щодо вжиття заходів для отримання інформації про спеціальний стаж та умови праці позивача (з 1979 року).
Таким чином, ОСОБА_3 відповідно до записів трудової книжки серії БТ-І №3259489 має 37 років загального страхового стажу, з них 29 років 21 день на посадах, які надають право на пенсію за вислугу років згідно з пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги слід задоволити. Визнати бездіяльність Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років протиправною. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Миколаївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років протиправною.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3 (адреса: 81646, Львівська область, Миколаївський район, с.Київець, вул. Ювілейна, 8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.
Повне рішення складено 27 квітня 2018 року.
Судове рішення № 73695559, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/213/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: