Ухвала суду № 73695512, 16.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 квітня 2018 року Справа № 808/1339/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову

за позовною заявою ОСОБА_1 (70624, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Молодіжна, буд.11)

до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м.Пологи, вул. Магістральна, буд. 245)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- поновити строк на подання позову;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо невиплати пенсії позивачу, починаючи з дати припинення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу, починаючи з дати припинення;

- зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії з моменту її призупинення (припинення), а також утриматись від подальшого призупинення її виплат;

- зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до вимог Закону України №2050-ІІІ;

- зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії з моменту її призупинення (припинення) негайно після проголошення судового рішення;

- витребувати у відповідача докази відповідно до клопотання про витребування доказів;

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Також згідно з вимогами п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Позивач фактично просить суд: скасувати невідоме рішення про припинення/зупинення пенсійних виплати (не зазначаючи номеру рішення, його дати, тощо); визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії, починаючи з дати її припинення (не вказуючи місяць та рік з якого припинені пенсійні виплати); зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії, починаючи з дати її припинення (не вказуючи місяць та рік з якого слід поновити пенсійні виплати) та утриматися від подальшого призупинення її виплат (посилається на гіпотетичне призупинення її виплати); зобов’язати відповідача компенсувати втрати частину доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії (не наводячи при цьому розрахунки втрачених доходів та розрахунки сум компенсації), тощо.

Тобто позивачем не конкретизований предмет позовних вимог, оскільки відсутні чіткі вимоги до відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач стверджує, що виплата пенсії йому припинена відповідачем з грудня 2017 року, проте будь-яких доказів в обґрунтування вказаного до позовної заяви не надано. Також не надано доказів нарахування та виплату пенсії позивачу починаючи з серпня 2018 року. Крім того, матеріали позову не містять також і доказів звернення позивача до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для отримання інформації щодо підстав припинення нарахування та виплати йому пенсії починаючи з грудня 2017 року та відповіді на вказане звернення.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України “Про судовий збір”) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа сплачує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” №2246-VIII від 07.12.2017 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено 6 вимог не майнового характеру, з яких 4 вимоги є самостійними, а 2 похідними від них.

Отже, позивачем заявлено 4 самостійні вимоги немайнового характеру за які слід сплатити судовий збір в розмірі 2819,20 грн. (704,80 х 4).

Позивачем судовий збір не сплачено.

Щодо вимоги позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд зазначає, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що позивачем до адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження незадовільного (скрутного) майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, що зумовлює відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:

1. Уточнену позовну заяву, оформлену із додержанням вимог ст. 160, 161 КАС України, в якій:

- конкретизувати прохальну частину позову (матеріально-правові вимоги до відповідача), зокрема слід конкретизувати: номер оскаржуваного рішення та його дату; зазначити місяць та рік з якого припинені пенсійні виплати; зазначити місяць та рік з якого слід поновити, на думку позивача, пенсійні виплати; зазначити розрахунки втрачених доходів та розрахунки сум компенсації, з посиланням на докази, які це підтверджують.

- зазначити докази, які підтверджують припинення нарахування та виплати пенсії.

2. Документальні докази: призначення та виплати пенсії відповідачем; припинення нарахування та виплати пенсії; рішення про припинення пенсійних виплат; відповідь з пенсійного фонду щодо дати та підстав припинення виплат, тощо.

3. Оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”, а саме в розмірі 2819,20 грн., які необхідно перерахувати на р/р 31215206784006, отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423.

Позовна заява та зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у двох примірниках – суду та відповідачу.

Роз’яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.П. Бойченко