Ухвала суду № 73695282, 24.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/2145/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-РИТЕЙЛ"

до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання рішення та дій незаконними

Представники учасників процесу:

від позивача: Омеляненко Б.В. (довіреність), Фоменко С.О. (довіреність)

від відповідача 1: Данилюк Л.В. (довіреність)

від відповідача 2: Куценко О.В. (довіреність)

вільний слухач: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-РИТЕЙЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 № 064-8522 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному 2-А);

визнати незаконними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київськії міської державної адміністрації) щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 № 064-8522, та вчинення дій щодо демонтажу вищевказаної нежитлової будівлі порушує права власності позивача та суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

06.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 27.03.2018.

27.03.2018 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано відзив на позов та клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 27.03.2018 подав відзив на позов та клопотання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 27.03.2018 на підставі ст. ст. 183, 233 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.04.2018.

В судове засідання 24.04.2018 з'явились представники учасників справи.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заявлених клопотань відповідачі посилаються на те, що спір, який виник у даній справі між сторонами підлягає розгляду за правилами Кодексу про адміністративне судочинство.

Представники позивача в судовому засіданні надали письмові заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких позивач проти клопотань відповідачів заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.

Розглянувши клопотання відповідача 1 та відповідача 2 про закриття провадження у справі №910/2145/18, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідачів про закриття провадження у справі підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Проаналізувавши рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оформлене дорученням №064-8522 від 15.08.2017 судом встановлено, що відповідне рішення стосується примусового демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою.

В той же час рішенням відповідача 1 не оспорюється право власності позивача. Так, зі змісту оскаржуваного рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не вбачається спору про належне позивачу право власності, оспорюваним рішенням наявність такого права не заперечується та таке рішення не приймалось у зв'язку із здійсненням господарської діяльності відповідачем, що свідчить про відсутність підстав для застосування п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Приписи статті 20 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості оскарження рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень в процесі виконання ним владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, "посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів та рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх штатних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Суд зазначає, що Закон України "Про благоустрій населених пунктів" є спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів, згідно із приписами ст. 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

З урахуванням наведеного, нормами Закону України "Про благоустрій населених пунктів" наділено повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою міста Києва.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені Правилами благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008.

Дії з демонтажу у розумінні Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, що вживає заходи із демонтажу (п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва).

У відповідності із п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, 13.3.3. Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

При цьому, згідно із Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27 січня 2011 року, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.

Пунктом 4 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено, що основними завданнями Департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері благоустрою, цивільного захисту, охорони праці на території міста Києва; контроль за дотриманням вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року.

Приписами пункту 6 Положення визначено, що Департамент має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (п. 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов'язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (п. 6.25).

З огляду на викладене вище, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою у відповідності із п. 13.3.2,13.3.3 Правил благоустрою м. Києва.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення оформлене дорученням № 064-8522 від 15.08.2017 про демонтаж нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному 2-А) Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діяв на виконання покладених на нього владних управлінських функцій визначених Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилами благоустрою м. Києва.

В силу приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З урахуванням встановлених вище обставин, спір у справі за даними позовними не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У відповідності із п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскільки спір за вказаними позовними вимогами не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та належить до адміністративної юрисдикції, суд на виконання приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України роз'яснює позивачеві його право звернутися із вказаною позовною вимогою до адміністративного суду.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №910/2145/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-РИТЕЙЛ" до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання рішення та дій незаконними.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки, позивачем не заявлено про повернення судового збору, то сплачений судовий збір наразі не повертається. Водночас, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору сплаченого за подання даного позову до суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ч.ч. 3-5 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №910/2145/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-РИТЕЙЛ" до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання рішення та дій незаконними.

Ухвала набрала законної сили 24.04.2018 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.04.2018.

Суддя О.В. Гулевець