Рішення № 73694987, 18.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2018Справа № 910/23606/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

Третя особа, яка не яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 16 664,55 грн

Представники сторін:

від позивача: Івасенко І.А.;

від відповідача: Зельдич В.Р.;

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про відшкодування шкоди в сумі 16 664,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

В наслідок ДТП, яка сталася у зв'язку із неправомірними діями третьої особи під час керування транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, було завдано шкоду транспортному засобу, страховиком якого є позивач. Оскільки дана ДТП була визнана страховим випадком, тому позивачем було здійснено страхову виплату страхувальнику. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до винної особи в межах виплаченого ним страхового відшкодування, у зв'язку із чим було подано зазначений позов.

Ухвалою від 03.01.2018 відкрито провадження по справі № 910/23606/17. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.02.2018 представником відповідача було подано відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог надано заперечення з огляду на те, що позивачем невірно розрахована сума страхового відшкодування та безпідставно остання завищена.

Крім того, відповідачем було подано клопотання про призначення судом автотоварознавчої експертизи та залучення до участі у справі третіх осіб.

Оцінивши доводи сторін, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, ухвалою суду від 01.03.2018 постановлено здійснювати розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження.

01.02.2018 відповідачем через канцелярію суду було подано заяву про залучення до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою винною у вчиненні ДТП, в якій завдано шкоди забезпечувальному транспортному засобу, то ухвалою суду було задоволено відповідне клопотання позивача в даній частині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1).

В задоволенні заяви позивача про залучення ОСОБА_4 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд відмовив з огляду на те, що рішення в даній справі не вплине на права та обов'язки останнього.

Ухвалою суду від 01.03.2018 призначено підготовче засідання у справі на 23.03.2018.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення з приводу раніше поданого клопотання про призначення судової експертизи.

Позивачем були надані усні пояснення з приводу поданого клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до яких проти його задоволення заперечив у повному обсязі.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з огляду на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тоді як в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, а судом самостійно може бути встановлено всі обставини, які є необхідними для правильного вирішення спору. До того ж, судом також враховано, що в матеріалах справи міститься звіт оцінювача, при цьому чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачено право сторін надавати висновки експертів у порядку подання доказів, однак, відповідачем зазначеного права реалізовано не було.

У судовому засіданні 23.03.2018 судом було оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2018 надав усні пояснення з природу заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти їх задоволення заперечив.

У судовому засіданні 18.04.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2017 в м. Харкові по вул. Шевченко, в районі будинку 137-А, за участю автомобіля «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, що належить ОСОБА_6, та за участю мотоцикла «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1, що належить ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2017 у справі №640/10854/17 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля мотоцикла «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1, Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення за яке передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2017 у справі № 640/10854/17 ОСОБА_1 за здійснення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

16.03.2017 між позивачем (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено Договір страхування № 146/17-Т/Х/01 від 16.03.2017 (надалі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі також - застрахований автомобіль).

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

ДТП, яка сталася 16.03.2017 відповідно до норм чинного законодавства, була визначена страховим випадком.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного 06.07.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 29 798,03 грн.

На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу відповідно до рахунку ТОВ «Альфа Харків Восток» № AUC00003443 від 03/07/20417, ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 006.00664717-1 від 16.03.2017 транспортного засобу «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1, та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 26 423,35 грн.

Позивач на виконання своїх зобов'язань перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту, перерахував на рахунок ТОВ «Альфа Харків Восток» 26 423,35 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 893495 від 17.07.2017.

Зважаючи на те, що з вини ОСОБА_1, який керував мотоциклом «Suzuki» реєстраційний номер НОМЕР_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний зазначеному автомобілю.

Між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та власником мотоциклу «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_3, було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту поліс АК/3600817. Згідно зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду майну становить 100 000,00 грн.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме - до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_3, тобто до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім».

Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» частково було відшкодовано завдану шкоду в розмірі 9 758,80 грн.

Враховуючи зазначене на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 16 664,55 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується із частиною 2 статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особу, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проте, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).

Так, відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

При цьому, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/32969/15.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до п. 7.39 Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що автомобіль «Аudi А5», реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2016 року випуску, елементи кузова, що мають корозійні пошкодження - відсутні.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що коефіцієнт фізичного зносу є таким, що дорівнює нулю.

Зазначене підтверджується і звітом оцінювача, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу складових, які підлягають заміні, дорівнює нулю.

Враховуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що на момент подачі позовної зави відповідач був зобов'язаний в межах суми відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу № АК/3600817 розмір франшизи становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності по майну становить 100 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АК/3600817 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (100 000,00 грн.), в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля (26 423,35 грн), без урахуванням коефіцієнту зносу деталей, а отже в сумі 26 423,35 грн.

З урахуванням того, що відповідачем до подачі позову частково на суму 9 758,80 грн було відшкодовані завдані збитки, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 16 664,55 грн.

При цьому судом визнаються безпідставними та необґрунтованими заперечення відповідача, викладені ним у відповіді на позов, при цьому зазначені спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 16 664,55 грн суми страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно ч.1 ст.256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено

26.04.2018

Суддя Спичак О.М.