Рішення № 73694985, 16.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/22630/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" доОдеської митниці ДФС Державної казначейської служби Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг"простягнення 2 476 000 грн 00 коп.Представники: від позивача: Горб С.А. - представник за договоромвід відповідача-1: не з'явилисьвід відповідача-2: не з'явилисьвід третьої особи:Лобуренко С.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" з вимогами до Одеської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про стягнення 2 476 000 грн 00 коп. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної поведінки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з неправомірною бездіяльністю Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 та щодо неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02 грудня 2016 року, позивачу була завдана шкода у розмірі 2 476 000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/22630/17 та призначено підготовче засідання на 18.01.2018.

12.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

18.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив.

18.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та заява про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 підготовче засідання відкладено на 25.01.2018 та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

18.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про надання доказів.

25.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Підготовче засідання, призначене на 25.01.2018, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 14.02.2018.

09.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо відзиву відповідача-1.

12.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення.

14.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про перечення розгляду справи.

14.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

У підготовчому засіданні 14.02.2018 оголошено перерву до 12.03.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 12.03.2018.

21.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

26.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи рецензії на звіт про незалежну оцінку майна.

07.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

12.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 закрито підготовче засідання на призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2018.

02.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли додаткові письмові пояснення.

02.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 16.04.2018 з'явились представники позивача та третьої особи та надали пояснення по суті спору. Представник позивача надав пояснення відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 16.04.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Крім того, суд, розглянувши клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3197/17, подане до суду 07.03.2017 разом із письмовими поясненнями, прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" (покупець) та фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1009/16-03.

Згідно декларації ІМ40ЕЕ № 500060001/2016/012408 18.11.2016 товар, який постачався за вищевказаним контрактом уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" надійшов до Одеської митниці ДФС.

Після надходження товару до Одеського морського торгового порту (18.11.2016) уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію №500060001/2016/012427 від 20.11.2016. Відповідно до вказаної декларації та поданих разом з нею документів, на виконання контракту № 1009/16-03 фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" поставлено такий товар як "овочі свіжі: часник" у кількості 25000 пакунків, призначені для громадського харчування на загальну вартість товару 21250,00 доларів США.

Одеською митницею ДФС було вилучено товар та призупинено митне оформлення вантажу, у зв'язку з проведенням перевірки інформації щодо можливого порушення чинного законодавства України, під час імпорту товару: "свіжий білий часник у кількості 2 500 мішків (BAGS), загальною вагою брутто 25 000 кг, загальною вартістю 60 375 доларів США", про що позивачу 20.11.2016 було направлено електронне повідомленні від митниці в якому вказано: "Повідомляємо Вас про необхідність пред'явлення товарів, заявлених за МД№500060001/2016/012427 для митного огляду у зв'язку з формуванням автоматизованою системою аналізу та управління ризиками форми митного контролю код 4МК 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації".

21.11.2016 Київською міською митницею ДФС складено протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_5 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія") ознак порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України під час митного оформлення товарів згідно ВМД №500060001/2016/012427

30.11.2016 заступником начальника управління - начальником відділу технічних систем митного контрою УМЗ та РІ Одеської митниці ДФС складена службова записка, яка адресована в.о. начальнику Одеської митниці ДФС з пропозицією прийняти рішення щодо визначення складського приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 враховуючи властивості товару та відсутність місця для розміщення майна та інших складських приміщень (товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0770/10000/16).

02.12.2016 головним державним інспектором відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення на проведення вилучення предметів ПМП №3603/7/26-70-20-01 від 21.11.2016 року, яке надане Київською митницею ДФС здійснено вилучення товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN у кількості 2498 місць 24980 кг." про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16.

Товар в контейнері МNBU0304250 повинен бути доставленим та розміщеним на склад Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.

02.12.2016 між Управлінням матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" складено акт прийому-передачі товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN в сітках по 10 кг загальною вагою 24980 кг." для розміщення на склад митниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" відповідно до договору відповідального зберігання від 02.03.2016 №54, як такого, що був затриманий по справі про ПМП № 0770/10000/16 від 21.11.2016 за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9 (за умовами зберігання при температурі +2С +3С).

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2017 у справі №3-952/17 (760/21396/16-п), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва, провадження в справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил №0770/10000/16 від 21.11.2016) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, встановлено, що часник вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 зберігався на території установи, у якої відсутній дозвіл на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігається неналежним чином. А саме, не на митному складі а у третіх осіб, які не уповноважені на таке зберігання чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку №УТЭ-816 від 18.04.2017, фотозвіту встановлено, що часник, який зберігався на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" зберігається у замороженому вигляді, частково пророслий та є зіпсованим.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України, а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернувся до суду про стягнення з державного бюджету України (Державної казначейської служби України) 2 476 000 грн 00 коп. збитків завданих внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС щодо прийняття неправомірного рішення про вилучення товару, несвоєчасного розмитнення вантажу та неналежного зберігання його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Цивільного кодексу України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Вищевказане положення реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Тобто, суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової та немайнової (моральної) шкоди викладено, у статтях 1166, 1167, 1173 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, необхідність встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Тобто, для відшкодування шкоди за правилами статті 1173 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 Цивільного кодексу України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України, а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування а саме, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Таким чином, постанова від 28.08.2017 Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2881/17, яку залишено без змін ухвалою від 29.11.2017 Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/2881/17, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доказування не потребують.

Приймаючи до уваги факти, встановлені судом адміністративної юрисдикції у межах справи № 815/2881/17, суд дійшов висновку щодо достатньої доказової обґрунтованості такої складової шкоди як протиправна винна поведінка заподіювача - Одеської митниці ДФС.

Що стосується завданих збитків та наявності причинно-наслідкового зв'язку слід зазначити наступне.

На підтвердження розміру завданих внаслідок протиправної поведінки відповідача-1 шкоди, позивачем представлено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку, складений суб'єктом оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16656/14 від 07.07.2014) ОСОБА_7 (свідоцтво НОМЕР_1 від 16.05.2013 Фонду державного майна України, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 09.02.2013), який було рецензовано оцінювачем-рецензентом ОСОБА_8 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 03.07.2004, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_4 від 08.02.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро Шашкова" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 400/17 від 05.05.2017).

Даним висновком було встановлено, що станом на 01.12.2016 (дата складання Київською митницею ДФС протоколу №0557/1000/16 про порушення митних правил, на підставі якого було вилучено товар позивача) ринкова вартість об'єктів оцінки - свіжого білого китайського часнику у кількості 25 000 кг, становила 2 476 000 грн 00 коп.

Наразі, заперечення відповідача-1 стосовно змісту та доказаної сили вказаного звіту не заслуговує на увагу з урахуванням наступного.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можливо здійснити рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, зазначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Згідно із статтею 9 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Статтею 1 Закону України національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі-майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Звіт про незалежну оцінку який наявний в матеріалах справи відповідає усім вимогам пункту 56 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440, від 10.09.2003. Крім того, висновок про вартість майна вказаний у даному звіті про незалежну оцінку майна відповідає вимогам пункту 60 Національного стандарту № 1.

Відповідно до пункту 63 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440, від 10.09.2003. Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

При цьому, Одеська митниця ДФС у разі незгоди з результатами наведеної вище оцінки, мало право та реальну можливість самостійно замовити рецензування звіту про оцінку прав вимоги. Проте, в матеріалах справи відсутні докази оспорювання, зокрема, відповідачем-1 у визначеному законом порядку звіту, на підставі якого було визначено ринкову вартість товару, зіпсованого внаслідок протиправної поведінки відповідача-1.

До того ж, в процесі розгляду справи, відповідачем 1 не було заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи з метою визначення вартості зіпсованого товару та підтвердження своїх заперечень щодо розміру завданої шкоди.

Суд зазначає, що враховуючи положення частину 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального України).

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку щодо доведеності обставин заподіяння позивачу шкоди у заявленому до стягнення розмірі внаслідок зіпсування товару через неправомірну поведінки Одеської митниці ДФС, що полягала у прийнятті неправомірного рішення про вилучення товару, несвоєчасному розмитненні вантажу та неналежному зберіганні його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

Також, суд зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 35 Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Дане положення реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України шкоди в розмірі 2 476 000 грн 00 коп. заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (частина 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України (Державна казначейська служба України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6, ідентифікаційний код 37567646)) Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гайдара, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" (79035, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, ідентифікаційний код 40629602) шкоду в сумі 2 476 000 (два мільйони чотириста сімдесят шість тисяч) грн 00 коп., заподіяну внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гайдара, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" (79035, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, ідентифікаційний код 40629602) судовий збір у розмірі 37 140 (тридцять міс тисяч сто сорок) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 26.04.2018

Суддя Н.Б. Плотницька