Рішення № 73694475, 19.04.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2018 Справа № 909/181/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

секретар судового засідання Тузін Г.П.

За участю:

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології", вул. Нова, 20, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область,56301

до відповідача: Приватного підприємства "Галагробізнес МЗ", вул. Фермерська, 21, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706

про стягнення заборгованості в сумі 157003,93 грн.

встановив, що приватне підприємство НВП "Агроенергетичні технології" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Галагробізнес МЗ" про стягнення заборгованості в сумі 157003,93 грн., з яких 122184 грн. - основного боргу, 29346,93 грн. - інфляційних втрат, 5473 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору №31/06 від 08.06.2015, не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару. В підтвердження факту отримання товару позивач надав видаткові накладні №83 від 04.07.2015; №70 від 19.06.2015.

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Представник позивача просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

19.03.2018 Господарським судом Івано-Франківської області винесено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення розгляду справи по суті на 19.04.2018.

05.04.2018 відповідач направив суду відзив на позов, в якому щодо позову заперечує та вказує на те, що позивачем, всупереч умовам договору, не здійснювалося спільне інспектування дії товару; не надавалось послуг з наукового супроводу продукції; не було надано сертифікатів відповідності, посвідчень якості чи інших документів, які підтверджують якість товару; не надано жодних рекомендацій та інструкцій щодо застосування товару та не було складено сторонами акту прийому-передачі товару. Однак, факт отримання товару в 2015 році представник позивача в судовому засіданні не заперечив, не оплату поставленої продукції обґрунтовує виключно тим, що позивач поставивши продукцію, не повідомив про порядок її застосування.

10.04.2018 позивач направив суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, долучених до позовної заяви та 16.04.2018 відповідь на відзив, в якому вказав на те, що при укладені договору спеціаліст позивача детально роз'яснив всі властивості препарату, його дію на рослини, детальні рекомендації та технології застосування препаратів, також на тарній упаковці препарату вказано як саме необхідно застосовувати препарат. Щодо присутності спеціаліста продавця при застосуванні препарату позивач зазначив, що покупець (відповідач) не скористався своїм правом на надання таких рекомендацій, оскільки не повідомив про час та місце застосування препарату і не ініціював проведення спільного інспектування результатів дії товару. Крім того, відповідач не пред'являв позивачу жодних претензій з приводу невиконання ним умов договору та не просив надати йому додатково рекомендації щодо застосування препаратів. А щодо якості товару вказав на те, що вказані препарати мають державну реєстрацію, є позитивний висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, сертифіковані згідно чинного законодавства, які і були надані покупцеві при укладенні договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне:

08.06.2015р. між приватним підприємством НВП "Агроенергетичні технології" (надалі - продавець) та приватним підприємством "Галагробізнес МЗ", (надалі - покупець) укладено договір №31/06, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п .2.1 Договору, ціна та загальна вартість товару вказується у Додатках до договору, які є невід'ємною складовою частиною даного Договору.

Згідно Додатків №1 та №2 до договору №31/06 від 08.06.2015, загальна вартість товару становить 122 184 грн.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що перехід права власності на Товар виникає в момент підписання накладної представником Покупця або третьої особи, вказаної Покупцем.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Так, на виконання умов договору, ПП НВП "Агроенергетичні технології" було поставлено ПП "Галагробізнес МЗ" товар на загальну суму 122 184 грн., що підтверджується видатковими накладними №83 від 04.07.2015; №70 від 19.06.2015, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

12.08.2016 та 28.09.2017 позивач направив відповідачу претензії про погашення заборгованості, які вручені відповідачу 18.08.2016 та 03.10.2017. Однак, відповідачем вказані претензії залишено поза увагою.

Згідно ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження виконання зобов'язань в частині оплати товару не подав, факту отримання товару не заперечив, вимога позивача про стягнення з відповідача 122184 грн. основного боргу є обґрунтованою.

Заперечення відповідача про те, що поставлений товар не підлягає оплаті, оскільки Він не міг його використати без надання послуг з наукового супроводу, рекомендацій по часу внесення добрив та особливостях застосування, судом не приймаються, як такі, що не підтверджені та такі, що не спростовують відсутність, в такому випадку, обов"язку покупця (відповідача) оплатити отриманий товар, у відповідності до вимог чинного, наведеного вище, законодавства.

Крім того, суд врахував, що згідно Конституції України, основним завданням суду є захист порушеного права. Умовами договору, на підставі якого між сторонами виникли договірні відносини, не покладено в залежність оплату товару від неможливості його використати та не підтверджено відповідними матеріалами виконання відповідачем покладеного саме на нього, як на підприємство - отримувача ( діюча інструкція №П7 від 25.06.66.), обов"язку слідкувати за своєчасністю, зокрема, перевірки продукції у встановленому порядку, створення умов для правильного прийняття продукції, і у випадку неможливості використати продукцію, складання відповідного акту з відповідними наслідками.

Вимоги про стягнення 29346,93 грн. - інфляційних втрат, 5473 грн. - 3% річних слід задоволити, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та вимог ст.530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Факт звернення позивача до відповідача вимогами про погашення заборгованості (претензії від 12.08.2016. та від 28.09.2017. підтверджується матеріалами справи та не спростовується / заперечується відповідачем.

Згідно ст.ст. 74, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій, якої виник спір.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Галагробізнес МЗ" (вул. Фермерська, 21, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706, код ЄДРПОУ 35490797) на користь приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології" (вул. Нова, 20, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 35953377) 122184 (сто двадцять дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні) - основного боргу, 29346,93 (двадцять дев'ять тисяч триста сорок шість гривень дев'яносто три копійки) - інфляційних втрат; 5473 (п'ять тисяч чотириста сімдесят три гривні) - 3% річних та 2355,06 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень шість копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено на 27.04.2018.