Ухвала суду № 73693845, 30.04.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1528/17

Провадження по справі 2/305/391/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2018 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бліщ О.Б.

секретаря – Вербещука В.А.,

з участю: позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

представника відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів заяву про самовідвід судді Бліщ О.Б. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 до Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину - доручення на дарування земельної ділянки від 19.02.2003 року та договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2017 до Рахівського районного суду Закарпатської області, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 до Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину - доручення на дарування земельної ділянки від 19.02.2003 року та договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року недійсними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2017, головуючим у справі визначено суддю Рахівського районного суду Тулика І.І. а справу передано йому на розгляд.

Ухвалою головуючого судді Тулика І.І. від 17.10.2017, відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.11.2017, на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, провадження у справі закрито.

Ухвалою від 28.02.2018 Апеляційного суду Закарпатської області, апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_6 задоволено. Ухвалу Рахівського районного суду від 23.11.2017 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

ОСОБА_7, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2018, проведеного на загальних підставах, головуючою у справі визначено суддю Рахівського районного суду Бліщ О.Б. та передано справу їй на розгляд.

Ухвалою судді Бліщ О.Б. від 14.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 30.04.2018, головуюча суддя Бліщ О.Б. заявила самовідвід від розгляду справи, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, оскільки вже вирішувала спір між цими сторонами та про цей предмет, висловила свою позицію як правову так і моральну.

Учасники судового розгляду погодилися з думкою головуючої Бліщ О.Б. про необхідність її самовідводу від розгляду справи.

Заслухавши пояснення судді Бліщ О.Б., учасників судового розгляду, суд прийшов до наступного висновку.

Суддею Бліщ О.Б. було розглянуто цивільну справу №709/688/2011 за позовом ОСОБА_1 Фрозіни до ОСОБА_5, ОСОБА_4, управління держземагенства у Рахівському районі, Квасівської сільської ради Рахівського району, третя особа без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним доручення на дарування земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання незаконним Державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування рішення №238 ІХ сесії V скликання Квасівської сільської ради від 04.09.2007 року про погодження меж по сусідньому землекористуванню.

Рішенням суду від 27.05.2013, ухваленим за наслідками розгляду вказаної справи, у задоволенні збільшених позовних вимог ОСОБА_1 Фрозіни до ОСОБА_5, ОСОБА_4, управління держземагенства у Рахівському районі, Квасівської сільської ради Рахівського району, третя особа без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним доручення на дарування земельної ділянки, посвідченого Квасівської сільською радою в реєстрі №05 від 19.02.2003 року від імені ОСОБА_8 на ОСОБА_9, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року, посвідченого Рахівським державним нотаріусом ОСОБА_7 в реєстрі за № 411, визнання незаконним Державного акту про право власності на земельну ділянку від 19.10.2007 року серії ЯД № 535678, визнання незаконним та скасування рішення №238 IX сесії V скликання Квасівської сільської ради від 04.09.2007 року про погодження меж по сусідньому землекористуванню - відмовлено в цілому.

Таким чином, у обох справах мова йде про визнання недійсним тих же правочинів - доручення на дарування земельної ділянки від 19.02.2003 року та договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року .

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб'єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об'єктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглянути справу і підлягає відводу (савідводу), якщо є інші обставини, ніж передбачені у п.п.1-4 вказаної статті, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Так, встановлено, що у сторін може виникнути сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді цієї справи, оскільки суддя раніше розглянула справу між цими самими сторонами, про той же самий предмет спору, тобто вже висловила свою позицію у даних спірних правовідносинах. Тому, щоб уникнути зайвих сумнівів зі сторони позивача чи відповідачів у об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи, заяву про самовідвід слід задовольнити.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід головуючої судді Бліщ О.Б. задовольнити.

Відвести суддю Бліщ О.Б. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2 до Квасівської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину - доручення на дарування земельної ділянки від 19.02.2003 року та договору дарування земельної ділянки від 27.02.2003 року недійсними.

Дану справу передати в канцелярію суду для перерозподілу.

Ухвала проголошена, оскарженню не підлягає.

Головуюча: Бліщ О.Б.