
Провадження № 2-а/760/302/18
Справа № 760/16204/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2018 року Солом`янський районний суд міста Києвау складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Кривулько С.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Орлова О.С.
представника третьої особи - Орлова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції лейтенанта поліції Волкова Тимура Абдуловича , третя особа- Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
22.08.2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просив скасувати постанову інспектора патрульної поліції 5-ї роти 2-го батальйону рядового поліції ВолковаТимура Абдуловича серії БР № 889948 складену 28.01.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.07.2017 року інспектором патрульної поліції 5-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Волковим Т.А. було винесено постанову серії БР № 889948 від 28.01.2017 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 425,00 грн., за користування засобами зв'язку під час керування транспортним засобом, згідно п.2.9 (г) ПДР України.
Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права.
Зазначає, що 28.07.2017 року о 15:30 год. за адресою: вул. Богатирська, 3, інспектором Волковим Т.А. був зупинений водій ОСОБА_1 та повідомлений про вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те що керуючи транспортним засобом розмовляє по телефону.
Крім того, позивач зазначає, що винесена постанова не відповідає вимогам ст. 268,279,280 КУпАП, оскільки інспектор не опитав особисто позивача, свідків, позбавив права позивача скористатися правовою допомогою та не дослідив докази та інші обставини під час винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, просив позов задовольнити.
22.08.2017 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
15.02.2018 року на адресу суду від представника департаменту патрульної поліції м. Києва надійшла заява про залучення третьої особи.
24.04.2018 року представником ДПП Орловим О.С. до суду було подано письмові пояснення, з яких вбачається, що останній просить відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник Департаменту патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України Орлов О.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Вважає, що постанова серії БР №889948 від 28.01.2017 року відносно ОСОБА_1 була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено з урахуванням санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, немає.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що інспектором управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Волковим Т.А. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №889948 від 28.01.2017 року, за порушення п.2.9 (г) ПДР України та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с.3.)
Дана постанова була винесена з урахування всіх вимог передбачених ст. 256, 283 КУпАП.
Вбачається, що в даному випадку правопорушення було виявлено та зафіксовано інспектором УПП, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Стаття 222 КУпАП надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч.1-3 ст. 122 КУпАП працівниками Органів Національної поліції.
Судом встановлено, що інспектор управління патрульної поліції м. Київ лейтенант поліції Данильчук В.Л. є працівником Органів Національної поліції, має спеціальні знання, а отже постанова серії БР №889948 від 28.01.2017 року винесена правомірно.
Відповідно ч. III п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції Волков Т.А. підтвердив вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме користування засобом зв'язку під час керування транспортним засобом. Зазначив, що складена ним постанова про накладення адміністративного стягнення є законною.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з відповідної постанови від 28.01.2017 року серії БР №889948, 28.01.2017 року о 15 год. 30 хв., за адресою: вул. Богатирська, 3 у м. Києві водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем, користувався засобам зв'язку, тримаючи телефон у руці, чим порушив вимогу п. 2.9 (д) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП .
З оглянутого в судовому засіданні DVD-R диску з записом обставин вчинення позивачем правопорушення 28.07.2017 вбачається, що позивач не заперечував того факту, що під час керування транспортним засобом користувався мобільним телефоном тримаючи його у руці. При цьому вважав, що відповідальність за вказане вище правопорушення може наступити лише та при умові, якщо він розмовляв по телефону.
Разом з тим, згідно п. 2.9 (г) ПДР України, під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці забороняється.
З урахуванням наведеного вище та приймаючи пояснення ОСОБА_1 зафіксовані на електронному носії 28.07.2017, суд вважає встановленим, що в діях ОСОБА_1наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з цим, суд вважає, що позивачем не надано доказів на спростування обставин викладених у оспорюваній постанові.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції станом на день подання позову) у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, яким в даному випадку має бути сам інспектор патрульної поліції, яким складена постанова про притягнення позивача до відповідальності, а не Управління патрульної поліції.
Керуючись статтями 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 6, 11, 72-90, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 73693165, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/16204/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: