Ухвала суду № 73692613, 01.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7446/18

н/п 1-кс/640/4350/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

прокурора - Гудзя В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - Павленко О.А.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Пуляєвої Анастасії Сергіївни, по кримінальному провадженню №12018220000000442 від 29.04.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоград Волинський Житомирської області, не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зі слів раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

01.05.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Пуляєвої А.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Гудзьом В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, 29.04.2018, о 18:50, керував технічно справним автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

-п. 2.9 а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»

та рухався по автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» зі сторони м. Краснограда в напрямку м. Харкова.

Під час руху по вказаній автодорозі в районі 98км +976 м. ОСОБА_1, при виникненні небезпеки у вигляді автомобіля «ГАЗ 3307 1012», р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у попутному з ним напрямку попереду нього та який став зменшувати свою швидкість руху, не застосував заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки, та не переконавшись в безпеці своїх дій, змінив напрямок свого руху ліворуч, в результаті чого допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля «ГАЗ 3307 1012», р.н. НОМЕР_4, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

-п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

-п. 12.3.«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла на місці від отриманих травм.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе частково винуватим у пред'явленій підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому пояснив, що керував транспортним засобом тверезим, а випив горілку, яка була в машині, після ДТП. В той час, коли він робив маневр обгону, водій другого автомобіля зробив різко маневр вліво, що унеможливило зіткнення автомобілів.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, просила відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СУ ГУНП України в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12018220000000442 від 29.04.2018 року , розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

30.04.2018 р. о 00:00 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.04.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_6

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.04.2018 та схемою до нього; протоколом огляду транспортного засобу «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_3; протоколом огляду транспортного засобу «ГАЗ 3307 1012», р.н. НОМЕР_4; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; протоколом допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти безпеки руху та експлуатації транспорту та спричинили смерть потерпілій, а також той факт, що ОСОБА_1, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілої, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, факту настання смерті потерпілої, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов'язків, а тому, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, яка перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 176 200 гр. (1762 гр. х 100 = 176 200 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Пуляєвої Анастасії Сергіївни, по кримінальному провадженню №12018220000000442 від 29.04.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів - до 28 червня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 176 200 грн. (сто сімдесят шість тисяч двісті) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа № 640/7446/18, н/п 1-кс/640/4350/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_5, ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати старшого слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Пуляєву А.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 28 червня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.