Ухвала суду № 73691801, 23.04.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1392/18

1-кп/212/390/18

У Х В А Л А

про зміну запобіжного заходу

23 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Мариненко І.О.

прокурора Плющакової Л.М.

обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 24.02.2018 р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою, на 60 днів, що закінчується 24 червня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в тому числі, раніше судимий, судимість не погашена, перебуваючи на свободі може продовжити скоювати кримінальні правопорушення, а тому ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 при вирішенні цього питання категорично заперечив проти клопотання прокурора і наполягав на тому, що підтвердження з боку прокурора про існування ризиків на сьогодні - відсутня. Доводив суду, що доказів неналежної процесуальної поведінки, намагання ухилитися від суду у нього немає. Запевняв суд у належній поведінці через те, що проживає з сестрою та її двома дітьми у постійному місці, бажає працевлаштуватись.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012р. у справі "Тодоров проти України", відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Також суд вважає, що п.3 ст.5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Судом встановлено, що обвинувачений утримується під вартою з 24.02.2018р., тобто впродовж двох місяців.

При цьому суд виходить також з тих обставин, що наслідки злочинних дій обвинуваченого не мали вагомих та складних наслідків, справа перебуває в суді та під час судового слідства ще необхідно виконати певний обсяг інших процесуальних дій, а тому, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, щодо якої сама по собі наявність обґрунтованого обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання особи під вартою, а також враховуючи, що прокурором не було належним чином обґрунтовано ризики, встановлені ст. 177 КПК України та не обґрунтовано неможливість застосування альтернативних запобіжних заходів.

Під час досудового слідства було проведено переважна кількість процесуальних дій пов'язаних з доказуванням обвинувачення, було допитано потерпілого та свідків, а тому ризик впливу на вказаних осіб з боку обвинуваченого відсутній, можливість щось приховати чи змінити з об'єктивної сторони у нього також практично виключена.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Суд, враховує, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу дещо змінились, з урахуванням викладеного вище, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, на думку суду,на даний час, навряд чи продовжують існувати, принаймі у тому обсязі, що дозволяє говорити про найбільш суворий запобіжний захід у кримінальному провадженні. Перелічене дає підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім іншого, дані про особу обвинуваченого говорять про те, що він має постійне місце проживання разом з рідними, попереднє покарання відбув повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає допустимим змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання останнього.

На переконання суду даний запобіжний захід у повній мірі спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та запобігти усім наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, щодо останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131,132,177,178,181,184, 194,331, суд, -

У Х В А Л ИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відхилити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт до 22 червня 2018 року включно.

Домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1 здійснювати за адресою його постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1.

При цьому покласти на нього наступні обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатись та не залишати місце постійного проживання, за вказаною вище адресою, без дозволу суду;

- не залишати місце постійного проживання квартиру АДРЕСА_1, в період часу з 20:00 до 07:00 години ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- працевлаштуватися до наступного судового засідання;

- за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під домашнім арештом визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 червня 2017 року включно.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з під варти негайно в залі суду.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_1 домашнього арешту покласти на СПП Покровського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі порушення ним умов застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до нього може бути знову застосований більш суворий запобіжний захід - тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після його проголошення та направити начальнику Криворізького слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Ю. В. Козлов