Рішення № 73691636, 25.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2018 р. Справа № 905/636/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В.

при секретарі судового засідання Часовському Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» , м. Авдіївка Донецької області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця» м. Лиман, Донецька область

про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 36979,12 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця» м. Лиман, Донецька область про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 36979,12 грн.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/636/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.04.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/636/18.

В обґрунтування вимог позивач посилається на той факт, що вагони №56664089 та №56942691 з вантажем на станцію Авдіївка Донецької залізниці прибули з нестачею, яка підтверджена складеними комерційними актами №482803/405 та №482803/406 від 07.12.2017р., що є підставою для застосування матеріальної відповідальності залізниці.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 4, 162-164 Господарського процесуального кодексу України, ст. 315 ГК України, ст.ст. 12,25 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110,114,127,129 Статуту залізниць України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

02.12.2017р. зі станції Чорноморська Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (вантажовідправник) відправлено ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажоодержувач) згідно залізничної накладної №42253997 вантаж – вугілля кам`яне, не пойменоване в алфавіті. Високо-летюче коксуюче вугілля WELLMORE, навал у вологому стані.

При оформленні залізничної накладної №42253997 від 02.12.2017р. у вагоні №56664089 відповідачем вказано масу вантажу – 69600 кг;

При оформленні залізничної накладної №42253997 від 02.12.2017р. у вагоні №56942691 відповідачем вказано масу вантажу – 69750 кг;

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на електронних вагах, заводський №104.

Правильність внесених відомостей до вищезазначених накладних підтвердив своїм підписом представник відправника.

07.12.2017р. вагон №56664089 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці. На підставі акту загальної форми №38717 від 06.12.2017р., на попутній станції Покровськ було здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача №0380, повірених 13.10.2017р., за результатами якого був складений комерційний акт №482803/405 від 07.12.2017р., оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Згідно до комерційного акту №482803/405 від 07.12.2017р. за документом зазначена вага: нетто 69600 кг, тара 23400кг. При переваженні виявилось: брутто 87250 кг, нетто 63850 кг, тара 23400 кг, що менше ваги у накладній на 5750 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу у вагоні на рівні бортів, укатана, по документу значиться контрастне маркування вапновим розчином за допомогою компресорного обладнання, фактично не маркований, плівкою проти видування не вкривався. У вагоні посередині над 6 люком є поглиблення 30см х 100см х 20см. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом №482803/405 від 07.12.2017р. встановлено, що нестача у вагоні №56664089 складає 5750 кг.

07.12.2017р. вагон №56942691 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці. На підставі акту загальної форми №1743 від 07.12.2017р., на зазначеній станції було здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача №0380, повірених 13.10.2017р., за результатами якого був складений комерційний акт №482803/406 від 07.12.2017р., оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Згідно до комерційного акту №482803/406 від 07.12.2017р. за документом зазначена вага: нетто 69750кг, тара 22850кг. При переваженні виявилось: брутто 89900 кг, нетто 67050 кг, тара 22850кг, що менше ваги у накладній на 2700 кг. Вагон переважувався двічі, результат не змінився. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Погрузка у вагоні на рівні бортів, укатана, по документу значиться контрастне маркування вапновим розчином за допомогою компресорного обладнання, фактично не маркований, плівкою проти видування не вкривався. У вагоні над 4-5 люком є поглиблення 1,5м х 1,0м х 0,5м. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом №482803/406 від 07.12.2017р. встановлено, що нестача у вагоні №56942691 складає 2700 кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача збитки у вигляді нестачі у розмірі 36979,12 грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

В матеріалах справи наявні рахунок–фактура №91410259 від 02.12.2017р. та акт прийому-передачі №91410259 від 02.12.2017р., згідно договору №0103/11437 від 15.09.2014р., що засвідчує передання Приватним акціонерним товариством «МК «Азовсталь» Приватному акціонерному товариству “Авдіївський коксохімічний завод”, у тому числі, вантаж за залізничною накладною №42253997 від 02.12.2017р., на загальну суму до сплати 18989140,75 грн. з ПДВ, із визначенням постачальника – ПрАТ « Металургійний комбінат «Азовсталь”, покупця (вантажоотримувача - ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

З огляду на таке, суд приймає рахунок-фактуру №91410259 від 02.12.2017р., як документ відправника, які підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу у розумінні ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Згідно матеріалів справи, у накладній у графі 20 найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж був відправлений у вологому стані.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 36979,12 грн.

Розрахунок вартості 1 тони вантажу у вагонах №56664089 та №569422691 здійснений позивачем на підставі акту прийому-передачі №91410259 від 02.12.2017р. та рахунка-фактури №91410259 від 02.12.2017р., з яких вбачається, що вартість 1 тони вугілля високо-летючого коксуючого WELLMORE за накладною №42253997 від 02.12.2017р. складає 5434,91 грн. без ПДВ.

Перевіривши арифметичний розрахунок збитків у вигляді нестачі у розмірі, зазначеному позивачем, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично невірним, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 36933,46 грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 36979,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка Донецької області до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман Донецька область про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 36979,12 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця” (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) збитки у вигляді нестачі у розмірі 36933,46 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1759,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/