Ухвала суду № 73691597, 26.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26.04.2018 Справа № 905/1930/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кошевій А.А.

за скаргою вих.№11/04-ск від 11.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання незаконної бездіяльності та зобов’язати вчинити певні дії

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ

про стягнення 33260372,38грн.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю;

від ВДВС: ОСОБА_3 – за довіреністю.

На адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга вих.№11/04-ск від 11.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ, відповідно до якої скаржник просить визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 та зобов’язати його вчинити певні дії в межах виконавчого провадження №56041382.

В обґрунтування скарги боржник посилається на порушення держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», не накладання арешту на грошові кошти на рахунках боржника, не виявлення таких рахунків та не накладання арешту на майно боржника.

Ухвалою від 17.04.2018 по справі №905/1930/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ призначено до розгляду в судовому засіданні 26.04.2018.

Представник відділу державної виконавчої служби в судове засідання з’явився, заперечував проти задоволення скарги, матеріали виконавчого провадження №56041382 суду не надав. Заявив усне клопотання про відкладання розгляду скарги, суд відмовляє в задоволенні клопотання у зв’язку з тим, що відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається судом у десятиденний строк.

Стягувач (скаржник) в судове засідання не з’явився, про день, час, місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Боржник в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, надав пояснення від 26.04.2018, відповідно до яких зазначив, що вимога позивача зобов'язати старшого державного виконавця вчинити зазначені в скарги дії не підлягає задоволенню оскільки вчинення державним виконавцем таких дій є його обов'язком відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, наказ суду від 20.11.2017 по справі №905/1930/17 ухвалою суду від 20.04.2018 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.2017 по справі №905/1930/17 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ до відповідача, ОСОБА_1 підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ про стягнення 33260372,38грн. та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" 3% у розмірі 2033113,36грн, інфляційні витрати у розмірі 21391754,14грн., судовий збір у розмірі 169029,02 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду від 31.10.2017 по вказаній справі 20.11.2017 господарським судом було видано відповідний судовий наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2017 по справі №905/1930/17 затверджена мирова угода від 16 листопада 2017 року, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" та Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у відповідності до якої суму заборгованості Відповідач перераховує Позивачу з розстрочкою оплати наступними платежами: до 10.01.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.02.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.03.2018 - 2000000,00грн.; до 10.04.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.05.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.06.2018 - 2000000,00грн.; до 10.07.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.08.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.09.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.10.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.11.2018 - 2000000,00 грн.; до 10.12.2018 - 1 593 896,52 грн.

05.03.2018 стягувач направив на адресу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення № 01/03-з1 від 01.03.2018 разом з оригіналом наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2017 по справі №905/1930/17. В заяві про примусове виконання рішення зокрема зазначені клопотання про накладання арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в Донецькому обласному управлінні АТ «Общадбанк» та на визначене майно відповідача.

Згідно наданного скаржником витягу з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта» щодо отримання заяви про примусове виконання рішення, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав означену заяву 13.03.2018.

23.03.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56041382 з виконання вищезазначеного наказу; зобов’язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

02.04.2018 стягувач направив на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву, в якій просив прийняти постанову про накладання арешту на кошти боржника, що містяться на його рахунках в установах банків або інших фінансових установах та вчинити інші дії.

Стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилаючись на порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Після призначення скарги до розгляду ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2018 по справі №905/1930/17 задоволено заяву ОСОБА_1 підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, про визнання судового наказу від 20.11.2017 по справі №905/1930/17 таким, що не підлягає виконанню та визнано наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2017 у справі №905/1930/17 виданий на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2017 по справі №905/1930/17 про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" 3% у розмірі 2033113,36грн, інфляційні витрати у розмірі 21391754,14грн., судовий збір у розмірі 169029,02 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження, згідно ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється, зокрема, з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Приписами ст. 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пунктів 5, 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Однак, всупереч вимогам ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем не винесена постанова про відкриття виконавчого провадження протягом встановленого строку, не накладений арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, які були зазначені в заяві стягувача, не перевірено в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на майно, що зазначено в заяві стягувача та не накладений на нього арешт.

Відповідно п. 5 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.6 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідно до ст.48 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 1 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Як зазначалось вище, матеріали виконавчого провадження виконавчою службою суду не надані.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв’язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб’єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, зокрема направлених на накладання арешту на кошти та майно боржника, виявлення його рахунків тощо.

На порушення вимог чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.48 Закону України “Про виконавче провадження”, якою передбачено, що “виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника”, виконавець у виконавчому провадженні №56041382, не здійснив перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки (доказів зворотного суду надано не було).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4.

В задоволенні вимог скаржника зобов’язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 вчинити певні дії в межах виконавчого провадження №56041382 суд відмовляє на підставі наступного.

Ухвалою суду від 20.04.2018 по справі №905/1930/17 наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2017 визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки в процесі виконання рішення господарського суду від 31.10.2017, на примусове виконання якого був виданий даний наказ, між стягувачем та боржником укладено мирову угоду, яка затверджена в установленому законом порядку судом і ухвала суду про затвердження мирової угоди є самостійним виконавчим документом, що може бути пред'явленим до виконання у встановленому Законом України “Про виконавче провадження” порядку.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Законом України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, виконавче провадження №56041382 підлягає закриттю, а отже підстав для зобов’язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 здійснювати певні дії не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу вих.№11/04-ск від 11.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4.

В іншій частині вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 26.04.2018 та підписана 27.04.2018.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Г.Є. Курило