Рішення № 73691595, 24.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018м. ДніпроСправа № 904/1277/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 51965,82 грн

у присутності представників:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 05-4016 від 03.01.2018;

від відповідача: провідний юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 1805 від 26.10.2017;

вільний слухач: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

28.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення шкоди у сумі 51965,82 грн, завданої недостачею при перевезенні вантажу залізничним транспортом.

У прохальній частині позовної заяви позивач виклав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 29.03.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на що суд дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 11.05.2017, 27.05.2017 та 31.05.2017 на адресу позивача зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці прибули вагони №№: 53757183, 53187589, 66068628, 66633363 - з вантажем "коксовий горішок", що підтверджується залізничними накладними №№: 49859853, 50138148, 50138197,50085885, вантажовідправником за якими є ПрАТ "МК "Азовсталь".

Вказані вагони були видані вантажотримувачу - ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів: № 466001/94 від 11.05.2017, № 466001/111 від 31.05.2017, № 466001/109 від 31.05.2017 та № 466001/105 від 27.05.2017, в яких зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як поглиблення та недостача.

Так, при складанні комерційного акту № 466001/94 від 11.05.2017 (у доповнення до комерційного акту № 463003/126 від 08.05.2017 станції Пологи, який знаходиться у відповідача) у вагоні виявлено на 2300 кг горішка коксового менше, ніж зазначено у залізничній накладній, що міг вміститися у вагоні, але на 500 кг більше недостачі, встановленої у комерційному акті № 463003/126 станції Пологи. Відповідно до залізничної накладної вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності, навантаження згідно комерційного акту № 463003/126 станції Пологи, шапкою, вище рівня бортів вагона 30-50 см, вантаж маркований вапняним розчином, крім наявних поглиблень над 1,2 люками довжиною 400 см, шириною на ширину вагона, глибиною 50 см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було.

При складанні комерційного акту № 466001/111 від 31.05.2017 (у доповнення до комерційного акту № 463003/188 від 28.05.2017 станції Пологи, який знаходиться у відповідача) у вагоні виявлено на 3350 кг горішка коксового менше, ніж зазначено у залізничній накладній, що міг вміститися у вагоні, тож різниця від виявленої недостачі, що зафіксована у комерційному акті № 463003/188 станції Пологи склала 260 кг. Відповідно до залізничної накладної вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані, завантажений до повної місткості. У дійсності, навантаження тотожно комерційному акту № 463003/188 станції Пологи, вище рівня бортів вагона 20-30 см, нанесене маркування поперечними смугами з вапна, крім наявних поглиблень над 1-м люком довжиною 120 см, шириною 120 см, глибиною 50 см, глибиною 50 см, над 4-м люком довжиною 120 см, шириною 100 см, глибиною 30 см, 7-ми люками довжиною 100 см, шириною - на всю ширину вагона, глибиною 20-50 см. Двері та люки були закриті, течі вантажу не було.

При складанні комерційного акту № 466001/109 від 31.05.2017 (у доповнення до комерційного акту № 463003/187 від 28.05.2017 станції Пологи, який знаходиться у відповідача) у вагоні виявлено на 3350 кг горішка коксового менше, ніж зазначено у залізничній накладній, що міг вміститися у вагоні, тож різниця від виявленої недостачі, що зафіксована комерційного акту № 463003/187 станції Пологи склала 240 кг. Відповідно до залізничної накладної вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності, навантаження тотожно комерційному акту № 463003/187 станції Пологи, шапкою, вище рівня бортів вагона 20-30 см, нанесене маркування поперечними смугами з вапна, крім наявних поглиблень з боку вагона над 1-3 люками довжиною 500 см, шириною 100 см, глибиною 30 см, над 6-7 люками нерівномірне навантаження, поглиблення довжиною 150 см, шириною - на ширину вагона, глибиною 50 см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було.

При складанні комерційного акту № 466001/105 від 27.05.2017 (у доповнення до комерційного акту № 463003/185 від 25.05 2017 станції Пологи, який знаходиться у відповідача) у вагоні виявлено на 3850 кг горішка коксового менше, ніж зазначено у залізничній накладній, що міг вміститися у вагоні, але більше недостачі, встановленої у комерційному акті № 463003/185 станції Пологи на 580 кг. Відповідно до залізничної накладної вантаж промаркований вапняним розчином, у вологому стані. У дійсності, навантаження згідно комерційного акту № 463003/185 станції Пологи, шапкою, вище рівня бортів вагона 20-30 см, вантаж маркований вапняним розчином, крім наявного поглиблення над 6-7 люками довжиною 250 см, шириною на ширину вагона, глибиною 40 см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було.

Рахунки ПрАТ "МК "Азовсталь" за поставлену продукцію: № 91344830 від 07.05.2017, № 91346481 від 21.05.2017, № 91346794 від 24.05.2017 та № 91346794 від 24.05.2017 сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 214416 від 21.06.2017, № 214365 від 21.06.2017, № 214213 від 23.06.2017, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил перевезення вантажів, згідно якого сума недостачі вантажу складає 51965,82 грн.

Наявні обставини і стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідач позов не оспорив та не спростував.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі – Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п. 27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Судом перевірено та встановлено, що при розрахунку вартості недостачі позивачем враховані 2% норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка помножена на вартість вантажу за 1 т відповідно до рахунків: № 91344830 від 07.05.2017, № 91346794 від 24.05.2017, № 91346481 від 21.05.2017 - тож загальна сума недостачі вантажу за вагонами №№: 53757183, 53187589, 66068628, 66633363 є вірною та складає 51965,82 грн.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позов слід визнати обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн покладається на відповідача, як на сторону з вини якої виник спір.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) збитки у розмірі 51965,82 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано – 27.04.2018.

Суддя ОСОБА_4