Рішення № 73691202, 17.04.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Справа № 903/996/15.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган кепітал”

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сальве“

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватне акціонерне товариство “Альба Україна”

про стягнення 2684134,03 грн.

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Легерко В.Б.

Представники сторін:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: н/з.

Суть спору: ПАТ “Банк “Київська Русь” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ “Сальве” 2684134,03 грн., з них: 1651390,29грн. основної заборгованості; 51252,37 грн. нарахованої пені по кожній неоплаченій накладній за період з 28.03.2014р. по 23.12.2014р.; 58364,20 грн. - 3%річних за період з 24.06.2014р. по 27.08.2015р.; 923127,17 грн. інфляційних нарахувань за період з 24.06.2014р. по 31.07.2015р..

Ухвалою суду від 20.02.2018р. замінено позивача - ОСОБА_1 акціонерне товариство “Банк “Київська Русь” (04071, м.Київ, вул.Хорива,11А, код ЄДРПОУ 24214088) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган кепітал” (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.37-б, офіс 4, код ЄДРПОУ 40008320).

Представники сторін в судові засідання не з'являлися, проте були належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301035834910 від 06.03.2018р., №4301035834901 від 06.03.2018р., №4301035834928 від 13.03.2018р., №4301035834936 від 13.03.2018р. ,№4301035918668 від 03.04.2018р., №430235918650 від 03.04.2018р., №4301035918676 від 04.04.2018р.

Відповідач - ТОВ "Сальве" листом від 16.04.2018р. за вх.№01-55/3942/18 подало суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника товариства.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.13 та ст.74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі, неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

04 січня 2010 року між Приватним акціонерним товариством “Альба Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛЬВЕ” укладено договір купівлі-продажу №Г99(з додатковими угодами), у відповідності до положень якого продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення у власність покупця товар, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати грошові кошти відповідно до умов зазначеного договору.

У відповідності до умов вказаного вище договору купівлі-продажу продавець, за період з 27.02.2014 року по 26.04.2014 року постав відповідачу, як покупцю, лікарські засоби відповідно до наданого реєстру видаткових накладних на загальну суму 1651390,29 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними наявними в матеріалах справи. Відповідно до видаткових накладних граничний строк оплати останньої неоплаченої накладної 23.06.2014р. (станом на дату подання позовної заяви не були оплачені відповідачем).

У передбачені видатковими накладними строки, оплата переданого товару відповідачем проведена не була, що свідчить про порушення останнім, як умов укладеного договору купівлі-продажу, так і норм чинного законодавства.

Разом з цим, 05 червня 2014 р. між ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА», як Первісним кредитором та ПАТ «Банк» Київська Русь» (далі «Новий кредитор») було укладено Договір відступлення прав вимоги №70049-20/14-7 (далі «договір відступлення»), за умовами якого ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» відступило, а ПАТ «Банк» Київська Русь» набуло право вимоги за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве».

Згідно п.3.1. договору відступлення, новий кредитор набуває права вимоги, що відступається за цим Договором після підписання Сторонами зазначеного договору.

Пунктом 7.1. договору відступлення передбачено, що новий кредитор, а саме ПАТ «Банк «Київська Русь» набуває право вимоги від боржника належного виконання зобов’язання по оплаті коштів Боржником у сумі, яка зазначена у п.1.1 вказаного договору, тобто 2190405,76 грн. дана заборгованість підтверджується також Витягом з балансу про перелік майнових прав, що відступилися ПАТ «Банк «Київська Русь» за договором відступлення права вимоги №2003а від 05.06.2014 року.

Крім того, новий кредитор набуває права на стягнення з боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов’язань за договором купівлі-продажу(п.7.2 договору відступлення).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

16 листопада 2016р. між ПАТ"Банк"Київська Русь" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" укладено Договір №572/42 про відступлення права вимоги.

Згідно умов вказаного про відступлення права вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" відступає новому кредитору належні Банку права грошової вимоги до ТОВ "Сальве", а новий кредитор набуває права вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "Сальве".

Ухвалою суду від 20.02.2018р. у справі 903/996/15 замінено позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство “Банк “Київська Русь” на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал».

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі – ГК України), майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте в матеріалах справи наявний договір про відступлення прав вимоги від 16 листопада 2016 року, який в порядку статей 512-519 ЦК України укладено між ТОВ ”Фінансова компанія "Морган кепітал", як первісним кредитором та ПП “Фармацевтична компанія "Здорова Родина", як новим кредитором (за Договором відступлення прав вимоги № 70049-20/14-7 від 05 червня 2014 року), згідно з яким ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал", як первісний кредитор відступає ПП “ Фармацевтична компанія “Здорова Родина", як новому кредитору належні первісному кредитору права грошової вимоги до ТОВ «Сальве». як боржника. Новий кредитор набуває вимоги первісного кредитора до боржника, включаючи права вимоги за договором відступлення прав вимоги №049-20Л4-7 від 05 червня 2014 року.

Також підписано додаток до вказаного договору «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступається та боржників за такими договорами».

Також наявний акт від 16.11.2016р. прийому-передачі документів до вказаного вище договору.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що новим кредитором ТОВ ”Сальве” є ПП “Фармацевтична компанія "Здорова Родина", а у товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган кепітал” відсутнє право вимоги, оскільки останнє перейшло до нового кредитора за дійним договором.

Докази розірвання чи визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 16 листопада 2016 року укладеного між ТОВ ”Фінансова компанія "Морган кепітал" та ПП “Фармацевтична компанія "Здорова Родина" в матеріалах справи відсутні.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим відмовляє в позові з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

27.04.2018

Суддя Шум М.С.