Рішення № 73690206, 23.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/563/1815 год. 45 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000118/21-22-40-2966720763 від 15.11.2017 року,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування рішення № 000118/21-22-40-2966720963 від 15.11.2017 року про застосування фінансових санкцій у сумі 17000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Ухвалою від 26.03.2018р. відкрите спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 16.04.2018р.

У судовому засіданні 16.04.2018р. оголошено перерву для надання додаткових доказів до 23.04.2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № 000118/21-22-40-2966720963 від 15.11.2017 року про застосування фінансових санкцій прийняте за результатами фактичної перевірки позивача проведеної ревізорами із порушеннями. Ревізорами до початку перевірки не надані для ознайомлення направлення на проведення перевірки та службові посвідчення, наказ на проведення перевірки складений неналежним чином. Витяг із переліку СПД, що підлягають перевірці, доданий до наказу не містить адреси СПД, терміну проведення перевірки, не скріплений печаткою. Крім того у витязі та направленні на проведення перевірки зазначений ідентифікаційний код іншої особи, а не ФОП ОСОБА_1. Позивач вважає, що не допустив ревізорів до проведення перевірки, проте останні не склали акт відмови у допуску, а склали акт перевірки. Позивач вважає незаконною як саму перевірку ФОП ОСОБА_1, так і документи, складені за її результатами - акт перевірки та спірне рішення про застосування штрафних санкцій. По суті виявленого порушення зазначає, що не допускав реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії, оскільки до закінчення дії ліцензії (24.09.2017р.), подав 21.09.2017р. до податкового органу заву на видачу нової ліцензії та у повному обсязі її оплачує.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову, мотивуючи тим, що перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена із дотриманням вимог чинного законодавства. Направлення та наказ на проведення перевірки позивача вручений під розписку бармену, що перебував на місці реалізації товару. Під час проведення перевірки встановлено,що 24.09.2017 року у позивача закінчився термін дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а термін дії нової ліцензії зазначений з 29.09.2017р. по 29.09.2018р. Разом із тим перевіркою встановлена реалізація ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою (пиво) 27.09.2017р., у період відсутності ліцензії. На підставі акту перевірки до позивача застосовані штрафні санкції за реалізацію алкогольного напою без наявності відповідної ліцензії.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.

31.10.2017 року начальником ГУ ДФС у Херсонській області прийнятий наказ № 981 «Про проведення фактичних перевірок», пунктом 2 якого затверджений перелік суб'єктів (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та /або об'єктів їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок.

До наказу доданий витяг із переліку платників податків, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог ст.. 80 ПК України.

У витягу зазначено найменування платника податків (назва об'єкту) та код платника податків (адреса об'єкту) - «ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1)», підстава - «п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України».

На підставі наказу виписане направлення № 130 від 01.11.2017р. на проведення фактичної перевірки з 01.11.2017р. по 10.11.2017р., у графі найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи, код ЄДРПОУ зазначено - «ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1)».

На підставі зазначених документів ревізорами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведена фактична перевірка кафе за адресою АДРЕСА_2, що належить позивачу, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 01.11.2017р. № 108/40/НОМЕР_1. Перевірка проведена у присутності бармена ОСОБА_4, якому вручений наказ та направлення на проведення перевірки.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.. 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 у кафе 27.09.2017р. здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії. Термін дії ліцензії закінчився 24.09.2017р., новий термін дії ліцензії - з 29.09.2017р.

На підставі акту перевірки прийняте рішення № 000118/21-22-40-2966720963 від 15.11.2017 року про застосування до ФОП ОСОБА_1, фінансових санкцій у сумі 17000,0 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Надаючи оцінку законності проведення перевірки, суд застосовує наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичних перевірок встановлений ст. 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.. 80 ПК України).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5. п.80.1. ст.. 80 ПК України).

Порядок допуску ревізорів до проведення перевірки визначений ст. 81 ПК України.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (п.81.1. ст. 80 ПК України).

Із аналізу зазначених норм слідує, що перевірка може проводитися на підставі наказу керівника контролюючого органу та направлення на проведення перевірки, які повинні ідентифікувати особу, яка перевіряється - мають містити найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться.

Із оглянутих у судовому засіданні оригіналів наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що вони не містять адреси об'єкта перевірки або адреси місцезнаходження суб'єкта перевірки, зазначене лише найменування платника податків та код платника податків «ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1)».

Тобто наказ та направлення видане на проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка має ідентифікаційний код НОМЕР_1. Ні наказ, ні направлення не містять імені та по батькові особи, яка перевірялась.

Разом із тим із дослідженої у судовому засіданні копії картки фізичної особи -платника податків ОСОБА_1 (позивача у справі) судом встановлено, що їй присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Тобто наказ та направлення на перевірку видані на перевірку іншої особи, а не особи, яка фактично була перевірена.

Представник відповідача підтвердив у судовому засіданні зазначену розбіжність, мотивуючи тим, що була допущена помилка у оформленні таких документів та зазначив, що перевірка є законною, оскільки ревізори були допущені до проведення перевірки.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки за нормами ПК України законною може вважатись перевірка, проведена із дотриманням усіх норм ПК України, а порушення, допущені контролюючим органом при призначенні перевірки мають наслідком проведення незаконної перевірки.

У постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Дана правова позиція підтримана підтримана Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2018р. (адміністративне провадження №К/9901/1970/17), від 20.02.2018р. (адміністративне провадження № К/9901/4473/17), від 13.02.2018р. (адміністративне провадження №К/9901/943/17) .

За таких обставин, суд приходить до висновку про незаконність фактичної перевірки позивача, відсутності її правових наслідків, у зв'язку із чим скасовує рішення про застосування фінансових санкцій № 000118/21-22-40-2966720963 від 15.11.2017 року та задовольняє позовні вимоги повністю.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000118/21-22-40-2966720963 від 15.11.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (73000, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ39473382) судовий збір у сумі 704,80 грн. на користь ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 квітня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.5