Постанова № 73690205, 19.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. № 820/362/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - Тарасенко О.М.,

представників відповідачів - Зекової С.П., Колодяжного О.О.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/362/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000071403, № 0000061403, № 0000051403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просили у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "РАТЬ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за періоди з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Результати перевірки оформлені актом № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- податок на прибуток: п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) з урахуванням п. 3 П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.02.2013 за № 336/22868, п. 5,15 1 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 року N 290 та зареєстрованого в Мінюсті України 14 грудня 1999 року за N 860/4153, п. 5 П(С)БО №1 "Зобов'язання", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого Мінюсті України 11.02.2000 за №85/4306 занижено податок на прибуток на загальну суму 11636,00 грн, у т.ч. за 2015 рік на 39890,00 грн, за 2016 рік на 1076475,00 грн;

- податок на додану вартість: п.п.44.1 ст. 44, п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п.198.1, п. 198.2,

п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ "Рать" занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 956967,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року - 196104,00 грн, жовтень 2016 року - 339374 грн, листопад 2016 року - 215951,00 грн, грудень 2016 року - 205538 грн.; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 65047,58 грн, у тому числі на суму ПДВ 64367,58 грн. порушення терміну до 15 календарних днів та на суму ПДВ 64367,58 грн порушення терміну від 16 до 30 календарних днів.

З акту перевірки № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017 вбачається, що підставою для зафіксованих порушень слугував висновок податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Не погоджуючись з висновками акту № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017, позивач 18.12.2017 подав заперечення на на вказаний акт до податкового органу.

Листом № 29708/10/20-40-14-03-16 від 29.12.2017 ГУ ДФС у Харківській області повідомило ТОВ "Рать" про те, що у висновках акту допущено технічну помилку, а саме: дублювання цифри "64367,58", і зв'язку з чим, абзац "п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 65047,58 грн, у тому числі на суму ПДВ 64367,58 грн. порушення терміну до 15 календарних днів та на суму ПДВ 64367,58 грн порушення терміну від 16 до 30 календарних днів" вважати "п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 65047,58 грн, у тому числі на суму ПДВ 64367,58 грн. порушення терміну до 15 календарних днів та на суму ПДВ 680,00 грн порушення терміну від 16 до 30 календарних днів". Також у вказаному повідомленні зазначено, що висновки акту залишаються без змін та з урахуванням виправленої описки.

На підставі висновків акту перевірки № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000071403 про нарахування суми штрафу у загальному розмірі 65047,58 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, № 0000061403 - нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1196209, 00 грн, з яких: 956967,00 грн - за основним зобов'язанням, 239242,00 грн - за штрафними санкціями; № 0000051403 - нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства в загальному розмірі 1385483,75 грн, з яких: 1116365,00 грн - за основним зобов'язанням, 269118,75 грн- за штрафними санкціями.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

14 вересня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір поставки № 1409-1, відповідно до умов якого, поставщик зобов'язується постачати у власність покупцю будівельні матеріали в кількості, асортименті та по цінам, зазначеним в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах договору. Факт прийняття товару підтверджується підписаною видатковою накладною та товарно-транспортною накладною (п. 6.2 договору), оплата за отриманий товар - безготівкова (п. 7.3 договору).

Факт здійснення вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи:

специфікаціями № 1 від 14.09.2016 та № 2 від 23.11.2016; видатковими накладними:

№ 95 від 24.10.2016, № 96 від 24.10.2016, № 97 від 24.10.2016, № 98 від 24.10.2016, № 99 від 24.10.2016, № 100 від 24.10.2016, № 101 від 25.10.2016, № 102 від 25.10.2016, № 103 від 25.10.2016, № 104 від 25.10.2016, № 105 від 25.10.2016, № 106 від 25.10.2016, № 107 від 26.10.2016, № 108 від 26.10.2016, № 109 від 26.10.2016, № 110 від 26.10.2016, № 111 від 26.10.2016, № 112 від 26.10.2016, № 113 від 27.10.2016, № 114 від 27.10.2016, № 115 від 27.10.2016, № 116 від 27.10.2016, № 117 від 27.10.2016, № 118 від 27.10.2016, № 119 від 28.10.2016, № 120 від 28.10.2016, № 121 від 28.10.2016, № 122 від 28.10.2016, № 123 від 28.10.2016, № 124 від 28.10.2016, № 125 від 31.10.2016, № 126 від 31.10.2016, № 127 від 31.10.2016, № 128 від 31.10.2016, № 129 від 31.10.2016, № 130 від 31.10.2016, № 131 від 31.10.2016, № 132 від 31.10.2016, № 138 від 01.11.2016, № 139 від 01.11.2016, № 140 від 01.11.2016, № 141 від 01.11.2016, № 147 від 02.11.2016, № 148 від 02.11.2016, № 149 від 02.11.2016, № 150 від 02.11.2016, № 157 від 03.11.2016, № 156 від 03.11.2016, № 158 від 03.11.2016, № 159 від 03.11.2016, № 167 від 04.11.2016, № 166 від 04.11.2016, № 168 від 04.11.2016, № 169 від 04.11.2016, № 170 від 04.11.2016, № 171 від 04.11.2016, № 178 від 07.11.2016, № 179 від 07.11.2016, № 180 від 07.11.2016, № 181 від 07.11.2016, № 182 від 07.11.2016, № 183 від 07.11.2016, № 189 від 08.11.2016, № 190 від 08.11.2016, № 191 від 08.11.2016, № 192 від 08.11.2016, № 190 від 08.11.2016, № 193 від 09.11.2016, № 194 від 09.11.2016, № 195 від 09.11.2016, № 196 від 09.11.2016, № 51 від 16.09.2016, № 250 від 08.12.2016, № 28 від 21.12.2016, № 29 від 19.12.2016, товарно-траспортними накладними: № 95 від 24.10.2016, № 96 від 24.10.2016, № 97 від 24.10.2016, № 98 від 24.10.2016, № 99 від 24.10.2016, № 100 від 24.10.2016, № 101 від 25.10.2016, № 102 від 25.10.2016, № 103 від 25.10.2016, № 104 від 25.10.2016, № 105 від 25.10.2016, № 106 від 25.10.2016, № 107 від 26.10.2016, № 108 від 26.10.2016, № 109 від 26.10.2016, № 110 від 26.10.2016, № 111 від 26.10.2016, № 112 від 26.10.2016, № 113 від 27.10.2016, № 114 від 27.10.2016, № 115 від 27.10.2016, № 116 від 27.10.2016, № 117 від 27.10.2016, № 118 від 27.10.2016, № 119 від 28.10.2016, № 120 від 28.10.2016, № 121 від 28.10.2016, № 122 від 28.10.2016, № 123 від 28.10.2016, № 124 від 28.10.2016, № 125 від 31.10.2016, № 126 від 31.10.2016, № 127 від 31.10.2016, № 128 від 31.10.2016, № 129 від 31.10.2016, № 130 від 31.10.2016, № 131 від 31.10.2016, № 132 від 31.10.2016, № 138 від 01.11.2016, № 139 від 01.11.2016, № 140 від 01.11.2016, № 141 від 01.11.2016, № 147 від 02.11.2016, № 148 від 02.11.2016, № 149 від 02.11.2016, № 150 від 02.11.2016, № 157 від 03.11.2016, № 156 від 03.11.2016, № 158 від 03.11.2016, № 159 від 03.11.2016, № 167 від 04.11.2016, № 166 від 04.11.2016, № 168 від 04.11.2016, № 169 від 04.11.2016, № 170 від 04.11.2016, № 171 від 04.11.2016, № 178 від 07.11.2016, № 179 від 07.11.2016, № 180 від 07.11.2016, № 181 від 07.11.2016, № 182 від 07.11.2016, № 183 від 07.11.2016, № 189 від 08.11.2016, № 190 від 08.11.2016, № 191 від 08.11.2016, № 192 від 08.11.2016, № 190 від 08.11.2016, № 193 від 09.11.2016, № 194 від 09.11.2016, № 195 від 09.11.2016, № 196 від 09.11.2016, № Р169 від 19.12.2016, № 250-253 від 08.12.2016, № 254-257 від 09.12.2016, № 258-262 від 12.12.2016, № Р163 від 21.12.2016.

16.09.2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір поставки №1609, відповідно до умов якого, поставщик зобов'язується доставити у власність покупцю суміші бетону готові важкі , кількість, марка бетону, ціна узгоджуються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах договору. Факт прийняття товару підтверджується підписаною видатковою накладною та товарно-транспортною накладною (п. 6.2 договору), оплата за отриманий товар - безготівкова (п. 7.3 договору).

Виконання зазначеного договору підтверджується специфікаціями від 16.09.2016 та від 08.12.2016, видатковими накладними: № 94 від 24.10.2016, №198 від 15.11.2016, товарно-транспортними накладними: № 133-137,142 від 24.10.2016, № 143-146,151-155 від 25.10.2016, № 160-165 від 26.10.2016, № 172-177,184-188 від 27.10.2016, № 198 від 15.11.2016, № 200-205 від 15.11.2016, № 210-214 від 16.11.2016, № 220-224 від 17.11.2006, №230-235 від 18.11.2016.

19.09.2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір № 19/09, згідно умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню спортивно-гімнастичних комплексів "Стритворкаут" у кількості 6 шт, загальна вартість договору становить 333748, 80 грн, остаточний розрахунок згідно акту виконаних робіт. Ціна договору погоджена сторонами згідно протоколу від 19.09.2016 (додаток № 1 до договору).

Факт виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 2 від 19.09.2016, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 1 від 22.09.2016, товарно-транспортними накладними № Р11-Р16 від 22.09.2016.

20 вересня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір № 20/09, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець - приймає на себе зобов'язання по виготовленню спортивно-гімнастичних комплексів "Стритворкаут" у кількості 43 шт., виконавець виготовляє із власних матеріалів і матеріалів замовника переданих згідно акта прийома-передачі, загальна вартість робіт складає 2594191,29 грн, остаточний розрахунок згідно акту виконаних робіт. Ціна договору погоджена сторонам протоколом від 20.09.2016 р. (додаток № 1 до договору),

Виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 3 від 20.09.2016, актом здачі - приймання робіт № 2 від 22.09.2016, товарно-транспортними накладними № Р16 - Р26 від 22.09.2016, актом здачі-приймання робіт № 3 від 10.10.2016, товарно-транспортними накладними № Р107-Р121 від 10.10.2016, актом здачі- приймання робіт № 4 від 24.10.2016, товарно-транспортними накладними № Р141-Р157 від 24.10.2016.

29 вересня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір № 29/09, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець - приймає на себе зобов'язання по виготовленню спортивно-гімнастичних комплексів "Стритворкаут" у кількості 42 шт., вартість робіт складає 298620,00 грн, приймання робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт. Між сторонами відповідно до додатку № 1 погоджено ціну договору.

Факт виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт № 1 від 24.10.2016 та № 2 від 15.11.2016, № 10 від 09.12.2016.

31 жовтня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір № 31/10, згідно умов якого, замовник доручає, а виконавець - приймає на себе зобов'язання по виготовленню спортивно-гімнастичних комплексів "Стритворкаут" у кількості 43 шт., вартість робіт складає 2049392,80 грн, остаточний розрахунок на підставі акту виконаних робіт. Згідно додатку № 1до вказаного договору, між сторонами протоколом було погоджено ціну робіт.

Виконання договору підтверджується видатковою накладною № 7 від 31.10.2016, актом здачі-приймання робіт № 5 від 15.11.2016, товарно-транспортними накладними № Р27-Р48 від 15.11.2016, видатковою накладною № 251 від 08.12.2016 та товарно-транспортними накладними № 263-269 від 08.12.2016, та № 270-275 від 09.12.2016.

28 листопада 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір поставки № 2811-1, відповідно до умов якого, поставщик зобов'язується доставити у власність покупцю швейну продукцію в кількості, асортименті, зазначених у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах договору. Передача товару здійснюється на підставі видаткової накладної ( п. 6.2.) та відповідної товарно-транспортної накладної, оплата безготівкова ( п. 7 договору). Відповідно до додатку № 1 сторонами узгоджено основні вимоги до товару та підписано специфікацію.

Факт здійснення вказаного договору підтверджується специфікацією від 28.11.2016, видатковою накладною № 26 від 28.11.2016 та товаро-транспортною накладною № Р126 від 28.11.2016.

12 грудня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір № 1212-01, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець - приймає на себе зобов'язання по виготовленню металоконструкцій даху, прийняття робіт здійснюється згідно акту (п. 4.1. договору), остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту виконаних робіт, (п. 2.3. договору). Відповідно до протоколу, додаток № 1, сторонами погоджено його ціну.

Виконання договору підтверджується актом здачі-приймання робіт № 6 від 15.12.2016, видатковою накладною № 9 від 15.12.2016, товарно-транспортною накладною № 296 від 15.12.2016.

27 грудня 2016 року між ПП "Акорус" (виконавець) та ТОВ "Рать" (замовник) укладено договір поставки № 2712-2, відповідно до умов якого, поставщик зобов'язується доставити у власність покупцю суміші бетону готові важкі, кількість, марка бетона, ціна узгоджується у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах договору. Ціна договору погоджена у специфікації. Асортимент та кількість товару визначені у специфікації.

Факт здійснення вказаного договору підтверджується видатковими накладними № 1-41 від 11.01.2017 та товарно - транспортними накладними № Р89-Р129 від 11.01.2017; видатковою накладною № 18 від 28.02.2017 та товарно-транспортною накладною № Р775- Р780 від 28.02.2017.

ТОВ "Рать" здійснено оплату за отримані від ПП "Акорус" роботи, товари відповідно до наступних платіжних доручень: № 238 від 20.09.2016, № 243 від 26.09.2016, № 249, №259, № 254, № 253, № 252 від 30.09.2016, № 301 від 24.10.2016, № 313 від 25.10.2016, № 316, № 318 від 31.10.2016, № 346, № 349 від 28.11.2016, № 378 від 02.12.2016, № 385 від 07.12.2016, № 395, № 396 від 16.12.2016, № 419, № 420 від 27.12.2016, № 430, № 433 від 28.12.2016.

Щодо посилань податкового органу щодо відсутності актів надання послуг по договорам, як на підставу нездійснення господарських операцій, № 1212-1 від 12.12.2016, № 31/10 від 31.10.2016, № 20/09 від 20.09.2016, № 19/09 від 19.09.2016, № 29-09 від 29.09.2016 спростовується наявними в матеріалах справи актами, що містяться в матеріалах справи: № 6 від 15.12.2016, № 5 від 15.11.2016, № 2 від 22.09.2016, № 1 від 22.09.2016, № 1 від 24.10.2016.

Суд зазначає, що отримані виконані роботи по вищезазначеним договорам передані на підставі господарських договорів підряду між КП "Харківський міський центр фізичного здоров'я" та ТОВ "Рать" за наступним переліком: № 41-27/07-2016 від 27.07.2016, № 42-27/07-2016 від 27.07.2016, № 43-27/07-2016 від 27.07.2016, № 44-27/07-2016 від 27.07.2016, № 45-27/07-2016 від 27.07.2016, № 46-27/07-2016 від 27.07.2016, № 47-27/07-2016 від 27.07.2016, № 48-27/07-2016 від 27.07.2016, № 49-27/07-2016 від 27.07.2016, № 50-27/07-2016 від 27.07.2016, № 51-27/07-2016 від 27.07.2016, № 52-27/07-2016 від 27.07.2016, № 53-27/07-2016 від 27.07.2016, № 54-27/07-2016 від 27.07.2016, № 55-27/07-2016 від 27.07.2016, № 56-27/07-2016 від 27.07.2016, № 57-27/07-2016 від 27.07.2016, № 58-27/07-2016 від 27.07.2016, № 59-27/07-2016 від 27.07.2016, № 60-27/07-2016 від 27.07.2016, № 61-27/07-2016 від 27.07.2016, № 62-27/07-2016 від 27.07.2016, № 63-27/07-2016 від 27.07.2016, № 64-27/07-2016 від 27.07.2016, № 65 -27/07-2016 від 27.07.2016, № 66-27/07-2016 від 27.07.2016, № 67-27/07-2016 від 27.07.2016, № 68-27/07-2016 від 27.07.2016, № 69-27/07-2016 від 27.07.2016, № 70-27/07-2016 від 27.07.2016, № 71-27/07-2016 від 27.07.2016, № 72-27/07-2016 від 27.07.2016, № 73-27/07-2016 від 27.07.2016, № 74-27/07-2016 від 27.07.2016, № 75-27/07-2016 від 27.07.2016, № 76-27/07-2016 від 27.07.2016, № 77-27/07-2016 від 27.07.2016, № 78-27/07-2016 від 27.07.2016, № 79-27/07-2016 від 27.07.2016, № 80-27/07-2016 від 27.07.2016, № 81-27/07-2016 від 27.07.2016, № 82-27/07-2016 від 27.07.2016, № 83-27/07-2016 від 27.07.2016, № 1-20/09-2016 від 22.09.2016, № 2-20/09-2016 від 22.09.2016, № 3-20/09-2016 від 22.09.2016, № 4-20/09-2016 від 22.09.2016, № 5-20/09-2016 від 22.09.2016, № 6-20/09-2016 від 22.09.2016, № 7-20/09-2016 від 22.09.2016, № 8-20/09-2016 від 22.09.2016, № 9-20/09-2016 від 22.09.2016, № 10-20/09-2016 від 22.09.2016, № 11-20/09-2016 від 22.09.2016, № 12-20/09-2016 від 22.09.2016, № 13-20/09-2016 від 22.09.2016, № 14-20/09-2016 від 22.09.2016, № 15-20/09-2016 від 22.09.2016, № 16-20/09-2016 від 22.09.2016, № 17-20/09-2016 від 22.09.2016, № 18-20/09-2016 від 22.09.2016, № 19-20/09-2016 від 22.09.2016, № 20-20/09-2016 від 22.09.2016, № 21-20/09-2016 від 22.09.2016, № 22-20/09-2016 від 22.09.2016, № 23-20/09-2016 від 22.09.2016, № 24-20/09-2016 від 22.09.2016, № 25-20/09-2016 від 22.09.2016, № 26-20/09-2016 від 22.09.2016, № 27-20/09-2016 від 22.09.2016, № 28-20/09-2016 від 22.09.2016, № 29-20/09-2016 від 22.09.2016, № 30-20/09-2016 від 22.09.2016, № 31-20/09-2016 від 22.09.2016, № 32-20/09-2016 від 22.09.2016, № 33-20/09-2016 від 22.09.2016, № 34-20/09-2016 від 22.09.2016, № 35-20/09-2016 від 22.09.2016.

Виконання вказаних вище договорів між КП "Харківський міський центр фізичного здоров'я" та ТОВ "Рать" підтверджуються наявними в матеріалах справи протоколами погодження договірної ціни, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, локальними кошторисами на будівельні роботи, актами приймання виконаних робіт, розрахунками загальновиробничих витрат.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 17 П(С)БУ 16 Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно до п.18 П(С)БУ 16, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1.статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин із ПП "Акорус", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, контролюючим органом не доведено.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд вважає, що документи, надані позивачем, мають всі обов'язкові реквізити, зокрема, дату, місце складення документу, результат проведених робіт, підписи повноважних осіб, підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та взаємовідносин із ПП "Акорус".

За викладених обставин, суд вважає, що спірні господарські операції позивача були пов'язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтоване та правомірне формування позивачем даних податкового обліку по господарським взаємовідносинам із ПП "Акорус".

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Рать" про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000061403 від 04.01.2018 та № 0000051403 від 04.01.2018 в частині, що стосується господарських взаємовідносин між позивачем та ПП "Акорус" є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо взаємовідносин ТОВ "РАТЬ" з ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Дахмонтажрембуд", ТОВ "Мікол", ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ", суд зазначає наступне.

В акті перевірки № 23517/20-40-14-03-07/38159487 від 05.12.2017 податковим органом вказано, що ТОВ "РАТЬ" в порушення пункту 5 П(С)БО №11 сума безнадійної кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги), що обліковується за даними бухгалтерського обліку підприємства по К-ту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" по контрагентам-постачальникам ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ" в розмірі 147188,43 грн та 221611,38 грн відповідно по рахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті" по контрагентам-постачальникам ТОВ "Дахмонтажрембуд" та ТОВ "Мікол" обліковується кредиторська заборгованість за одержаними авансами в розмірі 50000,00 грн та 41423,2 грн відповідно, з балансу не списана та інший операційний дохід у відповідному розмірі з цього зобов'язання, що не підлягає погашенню, не визначений. Також у вказаному акті перевірки зазначено, що ТОВ "Рать" занижено інший операційний дохід на 460223,00 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 221611,00 грн (по заборгованості з контрагентом ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ", який ліквідований у 2015 році), 2016 рік - на суму 238612,00 грн, в результаті не включення до складу інших операційних доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 460223 грн, по вказаним контрагентам-постачальникам, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 460223,00 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 221611,00 грн, 2016 рік - на суму 238612,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності: ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Таким чином, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт а), або прострочена заборгованість (підпункти ґ), або заборгованість, стягнення якої неможливо за інших обставин, а також заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією

Відповідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з пунктом 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яка не підлягає погашенню.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 "Зобов'язання", затвердженому наказом Міністерства Фінансів України від 31.01.2000 № 20 (далі - П(С)БО №11).

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО №11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові та поточні (пункт 6 П(С)БО №11).

Поточні зобов'язання включають у тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані (пункт 11 П(С)БО №11).

Тобто, списання з балансу кредиторської заборгованості за товари з минулим строком позовної давності відбувається одночасно з визнанням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню, з урахуванням податку на додану вартість, який справлявся при придбанні товару.

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ "Рать" має кредиторську заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ", ТОВ "Дахмонтажрембуд" та ТОВ "Мікол", та як наслідок підприємством з балансу не списано та інший операційний дохід, у відповідному розмірі з цього зобов'язання, що підлягає погашенню, не визначений, та ту обставину, що до суду позивачем не надано докази на підтвердження здійснення господарських операції із вказаними контрагентами, суд приходить до висновку, що ТОВ "Рать" в порушення норм чинного законодавства України занижено податок на прибуток по контрагентам ФОП ОСОБА_4, ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ", ТОВ "Дахмонтажрембуд" та ТОВ "Мікол".

Отже, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000051403 від 04.01.2018 в частині, що стосується господарських операцій між ТОВ " Рать" та з ФОП ОСОБА_4, ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ", ТОВ "Дахмонтажрембуд" та ТОВ "Мікол" не підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000071403 від 04.01.2018, яким нараховано позивачу суму штрафу у загальному розмірі 6547,58, то суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду судом встановлено, що штраф на загальну суму 65047,58 грн, визначений контролюючим органом нараховано помилково, оскільки з картки особового рахунку ТОВ "Рать" вбачається, що податковим-повідомленням-рішення № 0000071403 від 04.01.2018, донараховано позивачу в поточному році штрафні санкції у розмірі 6436,76 та 136 грн, що складає загальний розмір 6572,76 грн.

Як зазначено в листі ГУ ДФС у Харківській області № 7744/10-20-40-14-03-16 від 28.02.2018, що адресоване керівнику ТОВ "Рать" та вбачається з пояснень представників відповідача у судовому засіданні, вказана помилка у податковому повідомленні-рішенні № 0000071403 від 04.01.2018 є технічною.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 (далі - Порядок №1204), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно д пунктом 7 Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

За таких обставин, враховуючи, що у податковому повідомленні-рішенні № 0000071403 від 04.01.2018, має міститись загальна сума штрафу у розмірі 6572,76 грн замість 65047,58 грн, тобто, менша сума штрафу, податковий орган, який його видав в порушення норм чинного законодавства ніяких дій щодо виправлення вказаної описки не вчиняв, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги ТОВ "Рать" в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071403 від 04.01.2018.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000071403 від 04.01.2018.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Рать" підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" (місцезнаходження - вул. Рижівська, буд. 7, м. Харків, 61050, ідентифікаційний код - 38159487) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області: № 0000071403 від 04.01.2018, яким визначено суму штрафу у розмірі 65047 (шістдесят п'ять тисяч сорок сім) грн 58 коп., № 0000061403 від 04.01.2018, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1196209 (один мільйон сто дев'яносто шість тисяч двісті дев'ять) грн 00 коп.,

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000051403 від 04.01.2018 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1291906 (один мільйон двісті дев'яносто одна тисяча дев'ятсот шість) грн 12 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" (місцезнаходження - вул. Рижівська, буд. 7, м. Харків, 61050, ідентифікаційний код - 38159487) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) судовий збір у розмірі 38297 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто сім) грн 44 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко