Постанова № 73690070, 26.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 р. Справа № 820/2042/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про скасування протокольного рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:

- скасувати протокольне рішення управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відповідно до протоколу № 830074/144 від 26.09.2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у переході з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 20.09.2017 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до Перехідних положень Закону України «Про державну службу» як державному службовцю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 22.07.2016 року пощивача визнано інвалідом ІІ групи по загальному захворюванню. З цього часу позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Наказом ГТУЮ у Донецькій області № 1747/1 від 05.07.2017 року, ОСОБА_1 звільнено з 12.07.2017 року за власним бажанням, за станом здоров'я на підставі ст. 38 КЗПУ, ч.1 ст. 86 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби.

20.09.2017 року позивач звернувся до УПФУ в Московському районі м. Харкова з заявою про перехід з пенсії по інвалідності як інваліда ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Проте, УПФУ в Московському районі м. Харкова листом № 685/П-3 від 29.09.2017 року надіслало позивачу копію протоколу №830074/144 від 26.09.2017 року про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій, згідно якого відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію по інвалідності держслужбовця.

Позивач вважає, що має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця на підставі пункту 10 Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який відсилає до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, оскільки на день набрання чинності Законом № 889-VIII позивач мав стаж роботи державної служби більше 10-ти років, перебував на державній службі на час встановлення інвалідності та на час звернення до Пенсійного фонду вже не працював). Таким чином, на думку позивача, протокольне рішення відповідача №830074/144 від 26.09.2017 року є безпідставним, протиправним та таким, що порушує його права. Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.04.2018 року (Вх. №01-26/17222/18) від представника відповідача - управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог зазначивши, що призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» не передбачено, а права на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 наразі не має, оскільки не досягла пенсійного віку та не має необхідного загального страхового стажу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачу - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 22 липня 2016 року встановлено інвалідність ІІ групи по загальному захворюванню та призначено пенсію по інвалідності. Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу № 4520 від 14.09.2016 року Артемівського ОУПФУ Донецької області позивач перебуває на пенсійному обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати.

Згідно довідки структурного підрозділу з питань соціального захисту населення від 28.07.2017 року № 6343029892 "Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", з 25.12.2014 року позивач проживає за адресою: 61114, АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 1747/1 від 05.07.2017 року, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 12.07.2017 року за власним бажанням, за станом здоров'я згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України та відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби. Підставою для звільнення - заява ОСОБА_1 (а.с. 26).

Згідно довідок ГТУЮ у Донецькій області № 3169-8 від 13.07.2017 року та № 3169-8 від 25.07.2017 року, на момент звільнення позивач мав 9 ранг державного службовця категорії "В" посад державної служби, стаж роботи складав 13 років 07 місяців 08 днів. Розмір заробітної плати позивача за відповідною посадою згідно штатного розпису станом на 12.07.2017 року складався з: посадового окладу - 3 200,00 грн.; надбавки за вислугу років - 39% від посадового окладу; надбавки за ранг державного службовця - 500,00 грн.; премії у розмірі 100% від посадового окладу (а.с. 24 - 25).

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2017 року позивач з заявою звернувся до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності як інваліда ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу». Разом із заявою позивачем були надані копії наступних документів: паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки, довідки МСЕК, оригінали довідок про звільнення, доходи та вислугу років (а.с. 27).

Проте, УПФУ в Московському районі м. Харкова листом № 685/П-3 від 29.09.2017 року надіслало позивачу копію протоколу №830074/144 від 26.09.2017 року про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій, згідно якого відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу» мотивуючи це тим, що чинним законодавством не передбачено призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», а права на призначення пенсії за віком заявник не має з причин недосягнення пенсійного віку та відсутності необхідного загального страхового стажу. Вирішено виплату пенсії позивачу проводити у попередньому розмірі (а.с. 28 - 31).

Позивач вважає таку відмову протиправною та необґрунтованою, оскільки на час звернення до УПФУ в Московському районі м. Харкова існували всі умови для призначення позивачу пенсії по інвалідності згідно п.10 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, а саме: 1) на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (01.05.2016) позивач мав стаж роботи державної служби 10 років; 2) позивач перебував на державній службі на час встановлення ІІ групи інвалідності; 3) на час звернення до УПФУ в Московському районі м. Харкова з заявою про перехід з пенсії по інвалідності позивач вже не працював.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що для правильного вирішення цього спору слід встановити, чи поширюється визначене п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII право осіб на призначення пенсії на правовідносини, що виникають при переведенні пенсіонерів з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" №889, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по адміністративній справі № 681/1033/17 (адміністративне провадження №К/9901/18509/18).

З матеріалів справи встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта (а.с. 17 - 20). Отже, пенсійний вік позивача згідно ст. 26 Закону № 1058 становить 60 років.

Таким чином, ОСОБА_1 хоча і мала станом на 01.05.2016 року достатній стаж державної служби, не має права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, оскільки на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з відповідною заявою не досягла пенсійного віку.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61114, АДРЕСА_2) до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655, адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 22-б) про скасування протокольного рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.