Ухвала суду № 73690059, 26.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 819/331/18

26 квітня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Кременець Агро", приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Кременець Агро", приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс", в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37032947 від 12.09.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" згідно договору оренди від 11.05.2016 року стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа 1,42 га, що знаходиться на території Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди на за приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" відповідно до договору від 11.05.2016 року строком 10 років. На момент винесення спірного рішення, земельна ділянка, належна позивачу на праві власності, перебувала в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Кременець Агро" згідно договору №177 від 01.09.2012 року строком 5 років. Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов'язаний був перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав. Водночас, позивач посилається на невідповідність правочину від 11.05.2016 року вимогам визначених ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою суду від 27.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 21.03.2018 року.

Ухвалою судді від 21.03.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання було відкладено на 13.04.2018 року.

Позивачем, вважаючи, що вирішальне значення в суті спору становить питання недійсності договору оренди землі від 11.05.2016 року, подано до суду заяву про зміну предмету позову від 11.04.2018 року на підставі ч.1 ст.47 КАС України. Просив розгляд справи здійснювати без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо зміни позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову від 11.04.2018 року, згідно якої позовними вимогами є визнання недійсним договору оренди землі від 11.05.2016 року, укладеного ОСОБА_1 та приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", номер запису про речове право: 22289417 від 11.09.2017 року, стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа 1,42 га, що знаходиться на території Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області). Відкладено підготовче засідання на 26.04.2018 року.

В підготовче засідання, призначене на 26.04.2018 року, учасники справи не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є, серед іншого, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Як передбачено ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як слідує з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом змінити предмет позову, подавши відповідну заяву, яку прийнято до розгляду судом.

Так, у даній адміністративній справі судовому розгляду підлягає позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 11.05.2016 року, укладеного ОСОБА_1 та приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", номер запису про речове право: 22289417 від 11.09.2017 року, стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа 1,42 га, що знаходиться на території Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області).

Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Водночас, згідно з п.2 ч.2 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з питанням правомірності укладення цивільно-правової угоди, на підставі якої відбулася реєстраційна дія, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Аналогічну правову позицію висловила Велика палата Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04.04.2018 року у справі №817/1048/16, що враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

У відповідності п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КАС України, одним із рішень, які може прийняти суд за результатами підготовчого засідання, є ухвала про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а відтак згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України провадження у справі слід закрити.

Разом з тим, відповідно до ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на зазначене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

При цьому, ч.2 ст.238 КАС України, зокрема, передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі підлягає до закриття, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. згідно квитанції №0.0.970703943.1 від 21.02.2018 року (а.с.3).

Керуючись ст.183, 238, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Кременець Агро", приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" про визнання недійсним договору.

Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: 47012, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №0.0.970703943.1 від 21.02.2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 26 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзія О.П.