Рішення № 73689894, 26.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 р. № 814/362/17 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправною та скасування вимогу від 13.11.2015р. 3 Ф-0033911701, рішення від 30.12.2015р. № 0040741701, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015р. № 0040851701, податкової вимоги від 10.03.2016р. № 1849-25,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-0033911701 від 13.11.2015, визнання протиправним та скасування рішення № 0040741701 від 30.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.12.2015 № 0040851701, податкову вимогу форми «Ф» від 10.03.2016 № 1849-25

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що не допускав порушення податкового законодавства, Закону № 2464, тому рішення прийнятті протиправно.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки позивачу правомірно донараховані грошові зобов'язання, на підставі порушень, зазначених в акті перевірки.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом № 2081/14-02-17-03-21221-2911 від 13.11.2015 « Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 встановлено порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.2 ст.177, пп.177.4 ст.177 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 в сумі 19965,93 грн., п.2 ст.6,пп.2 п.1 ст.7 ст.9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого встановлено заниження єдиного внеску за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на суму 46187,84 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято:

- Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0040741701 від 30.12.2015 на суму 3 419,68 грн.

- Податкове повідомлення-рішення № 0040851701 від 30.12.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19965,93 грн. та 4991,48 грн. штрафні санкції.

- Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0033911701 від 13.11.2015 , в якій зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 46187,84 грн.

10.03.2016 відповідачем була прийнята вимога № 1849-25 , в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09.03.2016 становить 29263,50 грн.

В період, що перевірявся з 01.01.2012 по 31.12.2014 позивач здійснював такі види діяльності: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, обслуговування напоями.

До складу витрат були включені витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а саме : відсутні платіжні документи на оплату товару, робіт , послуг на суму 97913,76 грн., до складу витрат включені витрати, які не пов'язані з господарською діяльністю: орендна плата за користування земельною ділянкою за адресою: м. Миколаїв, вул. Новобузька ріг вул. Кірова, яка згідно пояснення позивача не використовувалась в підприємницької діяльності на суму 35192,40 грн., чим порушено пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.2 ст.177, пп.177.4 ст.177 ПК України.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб на 19965,93 грн.

За період 2012-2014 позивачем задекларовано орендної плати за земельні ділянки у сумі 114466,68. На підставі договорів оренди землі у позивача є дві земельної ділянки за адресою вул.Космонавтів,128-б, вул. Новобузька-Кірова, за які сплачена орендна плата та не встановлено її завищення чи заниження.

Згідно пп.2 п.1 ст.7 Закону України № 2464 « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суму доходу, отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.3 ст.7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нараховується єдиного внеску, встановленого Законом.

Розбіжності в сумі чистого оподатковуваного доходу, на якій нараховується єдиний внесок 130106,16 грн. виникла за рахунок невірного визначення сум чистого оподатковуваного доходу, в результаті чого порушено пп.2 п.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 № 2464. Єдиний внесок складає 34.7 % від суми чистого оподатковуваного доходу на якій нараховується єдиний внесок та складає 46187,84 грн.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Позивач надав суду акти звірки-розрахунків з його контрагентами: ТОВ Українська дистрибуційна компанія, видаткова накладна, акт звірки з ПАТ «Миколаївобленерго», ТОВ «Водний світ напої», ТОВ «КІВІТ», ПАТ «Миколаївгаз», МКП «Миколдаївводоканал», ТОВ ВКФ «Шпиль», з яких свідчить, що заборгованість по розрахунках відсутня.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що при проведенні перевірки всі первинні документи надавались інспектором, які в подальшому не повернули документи та загубили їх.

Представник відповідача ніяких пояснень на спростування доводів позивач суду не зазначив.

В акті перевірки зазначено, що земельна ділянки за адресою м. Миколаїв, вул. Новобузька ріг Кірова не використовується в господарській діяльності, тому позивач неправомірно відніс до витрат суму орендної плати 35192,40 грн.

Представник позивача суду пояснив, що позивач не був присутній при проведенні перевірки, він інвалід по зору і нічого не бачить, тому надати будь-яких письмових пояснень не міг.

Відповідач не надав будь-яких доказів невикористання земельної ділянки за адресою по вул. Новобузька-Кірова в господарській діяльності, не надав розрахунок суми завищених витрат, оскільки в декларації зазначається загальна сума орендної плати за рік 38155,56 грн., а за 2012-2014 114466,68 грн. Відповідач визначив суму завишення 35192,40 грн., але, як математично була вирахувана ця сума відповідач суду не зазначив.

Відповідно до ст.177 ПК України( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість товарів, що утворюють основу для продажу продукції або товарів (надання робіт, послуг) та інші витрати, до складу яких включаються витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності.

Позивач здійснює господарську діяльність в кафе, тому оплата комунальних платежів, придбання алкогольних напоїв пов'язана з його господарською діяльністю та підтверджена наданими позивачем суду документами( актами звірки-розрахунків).

В зв'язку з тим, що відповідачем були зменшенні витрати, які здійснював позивач для провадження господарської діяльності, відповідачем була збільшена сума чистого оподатковуваного доходу на який був нарахований податок з доходів фізичних осіб (15%), що складає 19965,93 грн.

Оскільки суд вважає, що позивачем підтверджені його витрати, а відповідачем не доведено суду завищення витрат за оренду земельної ділянки в сумі 35192,40 грн., тому відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0040851701 від 30.12.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 19965,93 грн. та 4991,48 грн. штрафні санкції.

Відповідно до п.2- 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI, 08.07.2010 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Позивачу в зв'язку з донарахуванням податку на доходи з фізичних осіб донараховано єдиний соціальний внесок, що підтверджується вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0033911701 від 13.11.2015 , в якій зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 46187,84 грн. та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0040741701 від 30.12.2015 на суму 3 419,68 грн.

Вимога та рішення про застосування фінансових санкцій є похідними від повідомлення-рішення № 0040851701 від 30.12.2015, тому їх також належить скасувати, оскільки відповідач протиправно зменшив валові витрати позивача, збільшив доход та нарахував податок на доходи фізичних осіб, в результаті чого донарахував єдиний внесок та штрафні санкції.

Вимога № 1849-25 від 10.03.2016, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09.03.2016 становить 29263,50 грн., з яких:

- податок на доходи фізичних осіб в сумі 27551,02, де 19965,03 грн. основного зобов'язання, 4991,48 грн. штрафна санкція, 3276,68 грн. пеня по податковому повідомленню-рішенню № 0040851701 від 30.12.2015,

- орендна плата з фізичних осіб у сумі 1704,27 грн. за рахунок несплати авансових внесків по податковій декларації з плати на землю за 2016 № 1600007610 від 10.02.2016,

- збір за спеціальне використання води в сумі 8,21 грн., зазначена сума виникла за рахунок несплати податкового зобов'язання по податковій декларації за 4 кв.2015 № 16000007669 від 28.01.2016

Позивач надав суду довідку ГУ ДФС у Миколаївській області, від 03.04.2018, в якій зазначено, що станом на 02.04.2018 заборгованість з орендної плати з фізичних осіб відсутня, заборгованість за спеціальне використання води становить 0,24 грн.

Оскільки податкове повідомлення-рішення № 0040851701 від 30.12.2015 скасовано судом, то й суму грошового зобов'язання 27551,02 грн., яка ввійшла до вимоги, належить скасувати.

Позивач всупереч ч.1 ст.77 КАС України, не надав суду доказів на спростування правомірності прийняття вимоги на суму 1 712,48 грн., яка складається з суми орендної плати та збору за спеціальне використання водою, що станом на 09.03.2016 ця заборгованість була відсутня, тому вимогу № 1849-25 від 10.03.2016 належить скасувати частково.

Таким чином позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4) до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39549880) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.11.2015 року № 0033911701.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.12.2015 року № 0040741701.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.12.2015 року № 0040851701.

5. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1849-25 від 10.03.2016 року частково на суму 27551,02 грн.

6. В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко