Рішення № 73689747, 27.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6656/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області про накладення штрафних санкцій в розмірі 37186,94 гривень, пені в розмірі 82,19 гривень щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року судом даний позов залишено без руху та надано п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДФС в Одеській області належним чином засвідчену копію рішення Головного управління ДФС в Одеській області про накладення штрафних санкцій в розмірі 37186,94 гривень, пені в розмірі 82,19 гривень щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 листопада 2017 року представником ФОП ОСОБА_1 була отримана відповідь на заяву про підтвердження наявності податкової заборгованості, що утворилася виходячи з нарахованих ФОП штрафних санкцій. Відповідно до змісту отриманої відповіді ГУ ДФС зазначено, що 06 червня 2017 року ФОП було подано податкову декларацію платника єдиного податку ФОП «ліквідаційна» № 1700098330, згідно з якою сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет склала 191905,75 гривень. Згідно норм абз. 2 пп.2 п.4 п.4 розділу 4 Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року, датою нарахування грошового зобов'язання є 06.06.2017 року. Однак, оскільки оплата ФОП згідно з поданою декларацією від 06.06.2017 р. податкових зобов'язань була проведена в повному обсязі лише 18.08.2017р. , то відповідно до норм п.126.1 ст. 126 ПКУ платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в встановлених розмірах. ГУ ДФС була визначена сума штрафу в розмірі 37186,94 грн., а також пеня в розмірі 82,19 грн. на 23.11.2017 р., на підставі норми ст. 126 ПКУ. З даними висновками ГУ ДФС в Одеській області про накладення штрафних санкцій до позивач не погоджується, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства, а саме Конституції України та Податкового кодексу України. Оскільки ФОП ОСОБА_1 є платником податку третьої групи то податковий (звітний) період для даної групи є календарний квартал. Тобто, податкові зобов'язання повинні були бути виконані ФОП ОСОБА_1 до 19-го серпня 2017 р. (30 днів в червні. +40 днів. +10 днів), що і було виконано 18 серпня 2017 року - оплата в сумі 95935 гривень та 18.08.2017 р., оплата в сумі 30000 гривень (08.09.2017 р. здійснювалось перекидання з розрахункових рахунків ДФС). З огляду на вищевикладене, вимоги про накладення штрафу та стягнення штрафних санкцій ГУ ДФС є повністю необґрунтованими і підлягають скасуванню.

27 березня 2018 року до суду від відповідача за вх. №8542/18 надійшов відзив на позовну заяву, де з посиланням на обставини, зазначені у листі №7684/В/15-32-13-10-15 від 27.11.2017 року, Головне управління ДФС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 26 лютого 2018 року, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило та зважаючи на положення ч.1 ст.120 КАС України, дана справа розглянута судом у межах строку, визначеного ст.258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 18.05.2016 року та перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області як платник податків. 26.05.2017 року припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, 06 червня 2017 року ФОП ОСОБА_1 була подана декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця «ліквідаційна» №1700098330, згідно якої позивачем визначена сума єдиного податку, що підлягає сплаті 191905,75 грн. та яка погашена трьома платежами.

Останній платіж по сплаті заборгованості з єдиного податку на суму 60000,00 грн. здійснений позивачем 17 серпня 2017 року на рахунок №31412699700009 згідно платіжного доручення №1 (а.с.53).

22 серпня 2017 року ОСОБА_1 подав в.о. начальника Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заяву (а.с.54), згідно якої просив помилково сплачений єдиний податок платіжним дорученням №1 від 17.08.2017 року у сумі 60000,00 грн. на рахунок УДКСУ №31412699700009 перерахувати на рахунок №31413699700008 в погашення боргу ОСОБА_1.

На заяву ОСОБА_1 від 25.10.2017 року (а.с.50) про надання інформації щодо штрафних санкцій по сплаті єдиного податку, Головне управління ДФС в Одеській області направило позивачу лист №7684/В/15-32-13-10-15 від 27.11.2017 року (а.с.48), у якому зазначено, що на дату подання податкової декларації (06.06.2017 року) в ІКП по єдиному податку з фізичних осіб рахувалась переплата в розмірі лише 5971,06 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 185934,69 грн. Податок сплачено у повному обсязі в наступні терміни: 18.08.2017 року - 95935 грн., 18.08.2017 року - 30000 грн., 08.09.2017 року - 60000 гривень. Посилаючись на Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, п. 126.1 ст. 126 та пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України зазначено, що станом на 23.11.2017 року штрафна санкція за несвоєчасну сплату єдиного податку складає 37186,94 грн. а також пеня в розмірі 82,19 гривень.

Відповідно до пп.14.1.265 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України передбачає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.116.1 ст.116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Таким чином суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко встановлено порядок накладення на платника податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства шляхом надсилання останньому податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області із заявою про надання інформації щодо штрафних санкцій по сплаті єдиного податку. У відповідь на заяву відповідач направив ОСОБА_1 лист, у якому роз'яснив, що на позивача за порушення строків погашення заборгованості по єдиному податку накладено 37186,94 грн. штрафу а також пеню в розмірі 82,19 грн.

В свою чергу позивач вважає, що відповідач виніс рішення, яким застосував до нього вищевказані штрафні (фінансові) санкції, яке однак не отримував.

Проте, як вбачається з листа Головного управління ДФС в Одеській області від 27 листопада 2017 року №7684/В/15-32-13-10-15 а також з наданих відповідачем до суду доказів, податкове повідомлення-рішення про накладення на ОСОБА_1 37186,94 грн. штрафу та 82,19 грн. пені відповідачем не виносилось.

Таким чином суд вважає, що позивач на власний розсуд визначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області щодо нього винесено податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу та пені.

Отже, вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області про накладення штрафних санкцій в розмірі 37186,94 гривень, пені в розмірі 82,19 гривень щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є передчасною, оскільки, як вже встановлено судом, податкове повідомлення-рішення про накладення на ОСОБА_1 37186,94 грн. штрафу та 82,19 грн. пені відповідачем не виносилось.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області про накладення штрафних санкцій в розмірі 37186,94 гривень, пені в розмірі 82,19 гривень щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, 65023).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044).

Суддя Вовченко O.A.

.