Рішення № 73689693, 02.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/282/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Деркач А.А.

за участю:

представників позивача - Іванченка Є.О., Тарасенко О.Ю.

представника відповідача - Шлапак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» до Головного управління Дежпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» (місцезнаходження: вул. Центральна, 103, с. Полянецьке, Савранський район, Одеська область, 66223; ідентифікаційний код юридичної особи: 30901298) до Головного управління Дежпраці в Одеській області (місцезнаходження: просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 001 від 11.01.2018 року на суму 96000 (дев'яносто шість тисяч) гривень.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях по справі (т.1 а.с.6-13, 208-210, т.2 а.с.17-18), а саме:

- в табелі обліку робочого часу працівника ОСОБА_4 за квітень 2017 року колишнім бухгалтером (яка була звільнена у вересні 2017 року) було помилково проставлено 17.04.17 - 7 годин. Керівництво ТДВ «АПК «Саврань» під час перевірки надало пояснення інспектору з праці, зазначивши, що працівник ОСОБА_4 17 квітня 2017 року до роботи не залучався, у нього був вихідний. Крім цього, безпосередньо ОСОБА_4 надав письмові пояснення, в яких він зазначив, що 17 квітня 2017 року у нього був вихідний день і він на роботу не виходив. Під час здійснення перевірки інспектор з праці відмовився взяти пояснення безпосередньо у працівника. Зазначені пояснення було додано у письмовому вигляді до заперечення на акт інспекційного відвідування;

- в табелі обліку робочого часу працівника ОСОБА_5 за березень 2017 року колишнім бухгалтером (яка була звільнена у вересні 2017 року) було помилково проставлено 08.03.17 - 6 годин. Керівництво ТДВ «АПК «Саврань» під час перевірки надало пояснення інспектору з праці, зазначивши, що працівник ОСОБА_5 8 березня 2017 року до роботи не залучався, у нього був вихідний. Крім цього, безпосередньо колишній працівник ОСОБА_5 надав письмові пояснення, в яких він зазначив, що 8 березня 2017 року у нього був вихідний день і він на роботу не виходив. Під час здійснення перевірки інспектор з праці відмовився взяти пояснення безпосередньо у колишнього працівника. Зазначені пояснення було додано у письмовому вигляді до заперечення на акт інспекційного відвідування;

- в січні 2017 року не було допущено жодного порушення законодавства з оплати праці відносно працівника ОСОБА_6, оскільки він працює на посаді слюсара-механіка з оплатою праці згідно штатного розпису. Відповідно до трудового договору № 72 від 16.09.2016 року, йому встановлено робочий час: погодинна робота, 6 робочих днів, (ПН-ПТ 7 годин; СБ 5 годин) один вихідний, але не більше 40 годин на тиждень, що відповідає нормам ст. 52 КЗпП України. Дійсно ОСОБА_6 працював 7 січня 2017 року 4 години. Працівника було залучено за його згодою до чергування в святковий день згідно наказу № 1/2 від 05.01.2017 року, та за його згодою компенсація була встановлена у вигляді вихідного дня 9 січня 2017 року, як це і відображено у табелі обліку робочого часу та передбачено нормами статті 107 КЗпП України. Тобто 7 січня 2017 року припадало на суботу, яка за звичайних умов є робочим днем для цього працівника і не підлягає перенесенню на наступний день після святкового у відповідності до вимог ст. 67 КЗпП України, тож, відмітка в табелі «Вихідний день» 09.01.2017 - свідчить про надання відгулу за відпрацьований час в січні 2017 року;

- відповідачем під час здійснення перевірки, інспектором з праці, не вчинено жодних дій з метою встановлення дійсних обставин справи, а саме: не допитано працівників, права яких начебто порушено позивачем; не прийнято до уваги документи надані позивачем до заперечення на акт перевірки, які спростовували обставини, викладені в акті перевірки;

- які саме порушення виявлені інспектором праці під час здійснення перевірки стало відомо лише після ознайомлення з актом перевірки, а саме 20 листопада 2017 року, тому і документи, які спростовують порушення, надані після його складання разом з запереченнями;

- відповідачу було надано трудові договори працівників, щодо яких встановлено порушення, наказ № 1/2 від 05.01.2017 року «Про організацію чергування в святкові дні», на підтвердження того, що працівника ОСОБА_6, було залучено до чергування в святковий день 7 січня 2017 року за його згодою та те, що йому надано компенсацію у вигляді вихідного дня - 9 січня 2017 року, це також підтверджується табелем обліку робочого часу працівника ОСОБА_6 за січень 2017 року, з якого вбачається, що 7 січня він працював 4 години, а 8 та 9 січня у нього був вихідний, тощо.

В судовому засіданні представник відповідача не визнала позов повністю, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях щодо відповіді та письмових поясненнях по справі (т.1 а.с.148-151, 213-215, т.2 а.с.20-22), а саме:

- різноробочим ОСОБА_4 було відпрацьовано 165 годин при місячній нормі годин 157 годин. Оплата праці за 8 годин роботи в надурочний час не проведена в подвійному розмірі;

- відповідно до табелів обліку робочого часу з січня по жовтень 2017 окремі працівники, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5, працювали і в святкові дні. За даними відомостей нарахування заробітної плати за вказані дні роботи, оплата праці за роботу в святкові дні не проведена в подвійному розмірі. Документального підтвердження щодо надання іншого дня відпочинку до перевірки не надано. Всього двом працівникам позивача не було нараховано та виплачено в подвійному розмірі за роботу в святкові дні;

- відповідачем був наданий вмотивований лист-відповідь від 04.12.2017 № 15/01-33-14652 директору позивача, тобто відповідач надав оцінку документам та запереченням щодо акту перевірки в межах діючого законодавства. Документи, надані разом з запереченнями, не надавались під час проведення перевірки, а тому виникає сумнів щодо їх існування під час проведення перевірки;

- під час перевірки були отримані пояснення від працівників позивача;

- твердження позивача про те, що відповідачем не прийнято до уваги документи, надані ним разом із запереченнями на акт, не відповідає дійсності, оскільки усі документи були уважно дослідженні при винесенні постанови про накладання штрафу.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02.10.2017 року відповідач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лист від 29.09.2017 року № 18609/04, яким, на виконання спільного листа Державної фіскальної служби України від 14.06.2016 № 20631/7/99-99-13-04-01-17, Державної служби України з питань праці від 14.06.2016 № 6470/1/4.3-ДП-16 та Пенсійного фонду України від 14.06.2016 № 19703/03-10 надано інформацію по додаткам 4.5 за червень 2017 та додатки 6, 8а, 8б за липень 2017 до зазначеного листа для опрацювання. (т.1 а.с.152-154)

У Додатку 4 «Інформація щодо страхувальників, які у червні 2017 року нараховують заробітну плату менше мінімальної» під № 692 зазначено Товариство з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань».

На підставі наказу від 01.11.2017 року за № 1366 (т.1 а.с.155) та направлення на здійснення інспекційного відвідування від 01.11.2017 року № 15/01-29-2529 (т.1 а.с.29), головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гонтар Олександром Миколайовичем з 15 год. 15 хв. 15.11.2017 року по 15 год. 00 хв. 20.11.2017 року здійснено позапланову перевірку у формі інспекційного відвідування Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» (код ЄРДПОУ 30901298), юридична та фактична адреса: 66223, Одеська область, Савранський район, с. Полянецьке, вул. Леніна, 103.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 15-28-012/0314 від 20 листопада 2017 року. (т.1 а.с.20-27, 159-163)

Згідно акту, вибірковою позаплановою перевіркою документів кадрового та бухгалтерського обліку Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» (далі - товариство), ведення яких передбачено законодавством про працю, за період з січня по жовтень місяць 2017 року, на підставі листа Головного управління ПФУ Одеської області від 29.09.2017 р. № 18609/04 з приводу порушення законодавства про працю, з'ясовано, зокрема:

- в порушення вимог ст. 106 КЗпПУ оплата праці працівників за роботу в надурочний час в окремих випадках не проводиться у подвійному розмірі відповідно до чинного законодавства. Так, відповідно до табелів обліку робочого часу із січня 2017 року по жовтень 2017 року (копії додаються) був встановлений факт, коли працівник працював в надурочний час проте оплата праці не проведена в подвійному розмірі. Так, наприклад, відповідно до табеля обліку робочого часу за квітень місяць 2017 року різноробочим ОСОБА_4 було відпрацьовано 165 годин, при місячній нормі годин 157 годин. Оплата праці за 8 годин роботи в надурочний час не проведена в подвійному розмірі (копії табеля обліку робочого часу та відомості нарахованої заробітної плати по товариству за квітень місяць 2017 року додаються). Пояснення головного бухгалтера ОСОБА_8 та бухгалтера по заробітній платі ОСОБА_9 додаються. Вищезазначене адміністративне порушення має тривалий характер;

- в порушення вимог ст. 107 КЗпПУ оплата праці працівників за роботу в святкові дні в окремих випадках не проводиться у подвійному розмірі відповідно до чинного законодавства (або надання іншого дня відпочинку). Так, відповідно до табелів обліку робочого часу із січня 2017 року по жовтень 2017 року (копії додаються) окремі працівники працювали і в святкові дні, а саме: різноробочий ОСОБА_6 працював - 07.01.2017 року (Різдво Христове) - 4 години, працівник (різноробочий) ОСОБА_5 працював - 08.03.2017 року (Міжнародний жіночий день) - 6 годин, що підтверджується табелями обліку робочого часу. За даними відомостей нарахування заробітної плати за вказані дні роботи (додаються), оплата праці за роботу в святкові дні не проведена в подвійному розмірі. Документального підтвердження щодо надання іншого дня відпочинку до перевірки не надано. Всього двом працівникам товариства не було нараховано та виплачено в подвійному розмірі за роботу в святкові дні. Пояснення головного бухгалтера ОСОБА_8 та бухгалтера по заробітній платі ОСОБА_9 додаються. Вищезазначене адміністративне порушення має тривалий характер.

Акт перевірки підписано директором ТДВ «АПК «Саврань» ОСОБА_10 з зазначенням: «З актом перевірки не погоджуюсь в повному обсязі, а саме з детальним описом виявлених порушень. Заперечення на акт будуть надані в термін встановлений законодавством». (т.1 а.с.14зв., 163)

Примірник цього акта перевірки на 14 сторінках отримано позивачем 21.11.2017 року. (т.1 а.с.14зв., 163)

Не погоджуючись з актом перевірки № 15-28-012/0314 від 20 листопада 2017 року в частині вищенаведених порушень, позивачем 23.11.2017 року подані заперечення до вказаного акту перевірки (т.1 а.с.36-41), до яких було додано копії:

- наказу ТДВ АПК «Саврань» № 1/2 від 05.01.2017 року «Про організацію чергування в святкові дні»;

- наказу ТДВ АПК «Саврань» № 10 від 09.03.2017 року «Про звільнення»;

- табелю обліку робочого часу ТДВ АПК «Саврань» за березень 2017 року;

- табелю обліку робочого часу ТДВ АПК «Саврань» за січень 2017 року;

- табелю обліку робочого часу ТДВ АПК «Саврань» за квітень 2017 року;

- трудового договору № 72 від 16 вересня 2016 року між ТДВ АПК «Саврань» та ОСОБА_6;

- трудового договору № 45 від 30 квітня 2016 року між ТДВ АПК «Саврань» та ОСОБА_5;

- трудового договору № 15 від 10 березня 2017 року між ТДВ АПК «Саврань» та ОСОБА_4;

- пояснення ОСОБА_4;

- пояснення ОСОБА_5

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень до акту перевірки листом від 04.12.2017 року № 15/01-33-14652 (т.1 а.с.42-44) відповідач повідомив позивача, що Головне управління вважає твердження позивача що висновки акту не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству необґрунтованими у з тим, по суті, що: перевірка здійснювалась на підставі наданих документів, які підписані відповідними посадовими особами; будь-які інші документи під час здійснення інспекційного відвідування були відсутні.

Згідно постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 001 від 11.01.2018 року (т.1 а.с.184-186), Перший заступник начальника Головного управління Держпраці в Одеській області, ОСОБА_11, розглянувши справу про накладання штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 20 листопада 2017 року № 15-28-012/0314, встановив порушення вимог:

- ст. 106 КЗпПУ - оплата праці працівників за роботу в надурочний час в окремих випадках не проводиться у подвійному розмірі відповідно до чинного законодавства. Так, згідно табелів обліку робочого часу із січня 2017 року по жовтень 2017 року (копії додаються) був встановлений факт, коли працівник працював в надурочний час, проте оплата праці не проведена в подвійному розмірі. Так наприклад відповідно до табеля обліку робочого часу за квітень місяць 2017 року, різноробочим ОСОБА_4 було відпрацьовано 165 годин, при місячній нормі годин 157 годин. Оплата праці за 8 годин роботи в надурочний час не проведена в подвійному розмірі;

- ст. 107 КЗпПУ - оплата праці працівників за роботу в святкові дні в окремих випадках не проводиться у подвійному розмірі відповідно до чинного законодавства (або надання іншого дня відпочинку). Так, відповідно до табелів обліку робочого часу із січня 2017 року по жовтень 2017 року (копії додаються) окремі працівники працювали і в святкові дні, а саме: різноробочий ОСОБА_6 працював - 07.01.2017 р. (Різдво Христове) - 4 години, працівник (різноробочий) ОСОБА_5 працював - 08.03.2017 року (Міжнародний жіночий день) - 6 годин, що підтверджується табелями обліку робочого часу. За даними відомостей нарахування заробітної плати за вказані дні роботи (додаються), оплата праці за роботу в святкові дні не проведена в подвійному розмірі. Документального підтвердження щодо надання іншого дня відпочинку до перевірки не надано. Всього двом працівникам товариства не було нараховано та виплачено в подвійному розмірі за роботу в святкові дні.

Вказаною постановою, керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07. 2013 року № 509, та на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (із змінами), за яким юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, вирішено: накласти на позивача штраф у розмірі 96000 гривень.

Один примірник цієї постанови на 3-х аркушах отримав представник позивача за довіреністю 11.01.2018 року. (т.1 а.с.186)

Не погоджуючись із постановою відповідача про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 001 від 11.01.2018 року, позивач оскаржив її в судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.56-132, т.2 а.с.3-15):

- наказу від 1 грудня 2017 року № 53/1 про оголошення догани бухгалтеру ОСОБА_9 за порушення діючого законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 147 КЗпП України на підставі акту перевірки від 20.11.2017 року № 15-28-012/0314;

- наказу від 1 грудня 2017 року № 53/2 про оголошення догани головному бухгалтеру ОСОБА_8 за порушення діючого законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 147 КЗпП України на підставі акту перевірки від 20.11.2017 року № 15-28-012/0314;

- наказу від 05.01.2017 року № 1/2 «Про організацію чергування в святкові дні», згідно якого ОСОБА_6 долучено до чергування в святковий день 07.01.2017 року. ОСОБА_6 з даним наказом ознайомлений та не заперечував проти нього;

- наказу від 09.03.2017 року № 10 «Про звільнення», яким звільнено ОСОБА_5 - з роботи в зв'язку із закінченням строку дії договору;

- табелю обліку робочого часу за березень 2017 року щодо ОСОБА_5, згідно якого, зокрема, останнім відпрацьовано: годин - 43, днів - 8, в т.ч. 08.03.2017 року - 6 годин;

- табелю обліку робочого часу за січень 2017 року, в т.ч. щодо ОСОБА_6, згідно якого, зокрема, останнім відпрацьовано: годин - 159, днів - 24, в т.ч. 07.01.2017 року - 4 години; 09.01.2017 року (понеділок) - В (вихідний день);

- табелю обліку робочого часу за квітень 2017 року щодо ОСОБА_4, згідно якого, зокрема, останнім відпрацьовано: годин - 165, днів - 25, в т.ч. 17.04.2017 року - 7 годин;

- трудового договору № 72 від 16 вересня 2016 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_6, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду слюсар механік; особливості режиму робочого часу: 6 робочих днів, (ПН-ПТ 7 годин; СБ 5 годин) один вихідний, але не більше 40 годин на тиждень, що відповідає нормам ст. 52 КЗпП; робота у вихідні та святкові дні провадиться за домовленістю між сторонами і оплачується в подвійному розмірі або з наданням додаткових вихідних днів (відгулів);

- трудового договору № 45 (строковий трудовий договір) від 30 квітня 2016 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_5, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду підсобного робітника; особливості режиму робочого часу: 6 робочих днів, (ПН-ПТ 7 годин; СБ 5 годин) один вихідний, але не більше 40 годин на тиждень, що відповідає нормам ст. 52 КЗпП; робота у вихідні та святкові дні провадиться за домовленістю між сторонами й оплачується в подвійному розмірі або з наданням додаткових вихідних днів (відгулів);

- трудового договору № 15 (строковий трудовий договір) від 10 березня 2017 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_4, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду підсобного працівника; особливості режиму робочого часу: 6 робочих днів, (ПН-ПТ 7 годин; СБ 5 годин) один вихідний, але не більше 40 годин на тиждень, що відповідає нормам ст. 52 КЗпП; робота у вихідні та святкові дні провадиться за домовленістю між сторонами й оплачується в подвійному розмірі або з наданням додаткових вихідних днів (відгулів);

- наказу від 16.09.2016 № 38-К про прийняття на роботу ОСОБА_6 слюсарем з 16 вересня 2016 року;

- наказу від 30.04.2016 № 19-К про прийняття на роботу ОСОБА_5 підсобним працівником з 30 квітня 2016 року;

- наказу від 10.03.2017 № 11 про прийняття на роботу ОСОБА_4 підсобним працівником терміном шість місяців;

- пояснень ОСОБА_4 від 22.11.2017 року, згідно змісту яких останній пояснив наступне: «В Акті перевірки № 15-28-012/0314 від 20.11.2017 р. вказано, що я відпрацював 165 годин, при місячній нормі годин 157 годин. Пояснюю, що я не працював понаднормово, а лише відпрацював 6 робочих днів у відповідності до штатного розпису, а інспектором було розраховано години по 5-ти робочим дням, що в свою чергу не відповідає фактичним та юридичним нормам законодавства та розпорядженням по підприємству»;

- пояснень ОСОБА_5 від 22.11.2017 року, згідно змісту яких останній пояснив наступне: «В Акті перевірки № 15-28-012/0314 від 20.11.2017 року вказано, що я працював 08.03.2017 р. 6 годин. З цього приводу можу пояснити наступне. 08.03.2017 року я, ОСОБА_5 не працював у зв'язку з тим, що це був вихідний. Про причини мого табелювання за цей день мені невідомо. Вважаю це помилкою бухгалтера»;

- наказу від 04.01.2016 року № 01-К про прийняття на роботу ОСОБА_8 бухгалтером з 4 січня 2016 року;

- трудового договору № 01 (строковий трудовий договір) від 4 січня 2016 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_8, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду бухгалтера;

- посадової інструкції заступника головного бухгалтера, узгодженої та затвердженої директором ТОВ «АПК «Саврань» 04.01.2016 року;

- наказу № 1 від 30 листопада 2011 року про призначення ОСОБА_12 на посаду головного бухгалтера згідно рішення загальних зборів учасників ТДВ АПК «Саврань» протокол від 30.11.2011 року;

- трудового договору № 07 (строковий трудовий договір) від 3 січня 2017 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_12, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду головного бухгалтера;

- посадової інструкції головного бухгалтера, узгодженої та затвердженої директором ТОВ «АПК «Саврань» 30.11.2011 року;

- наказу № 38 від 04.09.2017 року про звільнення з посади головного бухгалтера ТДВ АПК «Саврань» ОСОБА_12 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін 4 вересня 2017 року (включно);

- наказу від 12.09.2017 року № 41 про прийняття на роботу ОСОБА_9 на роботу бухгалтером з 15.09.2017 року;

- трудового договору № 25 від 12 вересня 2017 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_9, як працівником, згідно якого, зокрема: Працівник приймається (наймається) на роботу до ТДВ «АПК «Саврань» на посаду заступника головного бухгалтера;

- посадової інструкції інспектора з кадрів, узгодженої та затвердженої директором ТОВ «АПК «Саврань» 15.09.2017 року;

- штатного розпису станом на 5 січня 2017 року, затвердженого наказом організації № 1.1 від 3 січня 2017 року, штат в кількості 48 одиниць;

- колективної трудової угоди ТОВ «АПК «Саврань», 2017 рік, затвердженої на зборах трудового колективу 22 листопада 2016 року, реєстраційний № 22 від 8 вересня 2017 року;

- Статуту ТОВ «АПК «Саврань» (нова редакція), 2016 рік, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Саврань» (протокол № 2-12/16 від 25 грудня 2016 року);

- журналу реєстрації наказів ТОВ «АПК «Саврань», розпочатого 4 січня 2016 року, згідно якого за порядковим № 53 зареєстровано наказ № 1/2 від 05.01.2017 року «Про організацію чергування в святкові дні».

В судовому засіданні 28.03.2018 року судом оглянуто оригінал журналу реєстрації наказів ТОВ «АПК «Саврань», розпочатого 4 січня 2016 року, та встановлена відповідність наданої позивачем копії даного журналу обсягу та змісту оригіналу.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду додатково, крім наданого позивачем, надано копії, зокрема (т.1 а.с.173-178, 191, 216-226):

- припису № 15-28-012/0314-0248 від 04.12.2017 року;

- протоколу про адміністративне правопорушення № 15-28-012/0018 від 12.12.2017 року;

- постанови Савранського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року по справі за є.у.н. 512/8/18 (провадження № 3/512/19/18) про визнання директора ТОВ «АПК «Саврань» ОСОБА_10 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510,00 грн.;

- доказу отримання постанови Савранського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року по справі за є.у.н. 512/8/18 (провадження № 3/512/19/18) відповідачем 05.02.2018 року;

- зведеної відомості ТДВ «АПК» Саврань» за січень 2017 року (форма 5.3), зокрема щодо ОСОБА_6;

- пояснень: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, згідно яких зазначені особи відповіли, що вони не працювали 08.03.2017 року.

В судовому засіданні 13.03.2018 року в якості свідків допитані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свідок ОСОБА_5 повідомив, по суті, що він працював на підприємстві позивача різноробочим, 6 робочих днів на тиждень, субота - короткий день, неділя - вихідний. 8 березня 2017 року - це святковий день, у який він не працював.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, по суті, що він працює на підприємстві позивача різноробочим, 6 робочих днів на тиждень, субота - короткий день, неділя - вихідний. 17 квітня 2017 року - це був післясвятковий день - після Пасхи, у який він не працював.

Свідок ОСОБА_22 повідомив, по суті, що він працював на підприємстві позивача механіком, 6 робочих днів на тиждень, субота - короткий день, неділя - вихідний. 7 січня 2017 року він працював за пропозицією керівництва, з якою він добровільно погодився та взяв день відпочинку за відпрацьований святковий день - 09.01.2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Кодексом законів про працю України, затвердженим Законом від 10.12.1971 року № 322-VIII (далі - КЗпП України), Законами України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі - ЗУ № 108/95-ВР), «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (далі - ЗУ № 5067-VI), «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - ЗУ № 280/97-ВР), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок здійснення державного контролю № 295), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

При цьому, наведеними в судовому засіданні представниками сторін позиціями по справі, по суті, визнано, що спірними для сторін є доведеність/недоведеність фактичних обставин щодо встановлених відповідачем порушень. Жодних суперечностей щодо застосування норм матеріального права до встановлених відповідачем порушень у сторін немає. Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 1 ст. 78 КАС України, суд вважає їх наведення недоцільним.

Згідно п.п. 1, 2, 19, 21 Порядку здійснення державного контролю № 295, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема:

1) - згідно трудового договору № 72 від 16 вересня 2016 року, укладеного між позивачем, як роботодавцем, та ОСОБА_6, як працівником, зокрема, особливості режиму робочого часу: 6 робочих днів, (ПН-ПТ 7 годин; СБ 5 годин) один вихідний, але не більше 40 годин на тиждень, що відповідає нормам ст. 52 КЗпП; робота у вихідні та святкові дні провадиться за домовленістю між сторонами і оплачується в подвійному розмірі або з наданням додаткових вихідних днів (відгулів);

- згідно наказу від 05.01.2017 року № 1/2 «Про організацію чергування в святкові дні», ОСОБА_6 долучено до чергування в святковий день 07.01.2017 року. ОСОБА_6 з даним наказом ознайомлений та не заперечував проти нього;

- згідно журналу реєстрації наказів ТОВ «АПК «Саврань», розпочатого 4 січня 2016 року, за порядковим № 53 зареєстровано наказ № 1/2 від 05.01.2017 року «Про організацію чергування в святкові дні»;

- згідно табелю обліку робочого часу за січень 2017 року, в т.ч. щодо ОСОБА_6, зокрема, останнім відпрацьовано: годин - 159, днів - 24, в т.ч. 07.01.2017 року - 4 години; 09.01.2017 року (понеділок) - В (вихідний день);

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомив, зокрема, що 7 січня 2017 року він працював за пропозицією керівництва, з якою він добровільно погодився та взяв день відпочинку за відпрацьований святковий день - 09.01.2017 року.

Наведеними доказами встановлене відповідачем порушення позивачем ст. 107 КЗпПУ щодо ОСОБА_6, т.ч. із зазначенням, зокрема, що документального підтвердження щодо надання іншого дня відпочинку до перевірки не надано, - спростовано.

При цьому слід зазначити, що табель обліку робочого часу за січень 2017 року, в т.ч. щодо ОСОБА_6, був у розпорядженні відповідача під час перевірки. Проте, ні в акті перевірки, ні представниками відповідача в судовому засіданні, в т.ч. на питання суду, не наведено жодних пояснень, чому відповідачем не враховано дані вказаного табелю щодо 09.01.2017 року (понеділок), який є для ОСОБА_6 за загальним правилом робочим днем.

Решта документів, крім журналу реєстрації наказів ТОВ «АПК «Саврань», були додані позивачем, зокрема, до зауважень до акту перевірки, тобто були у розпорядженні відповідача до прийняття останнім оскарженої постанови;

2) - згідно письмових пояснень ОСОБА_4 від 22.11.2017 року, доданих позивачем, зокрема, до зауважень до акту перевірки, останній пояснив наступне: «В Акті перевірки № 15-28-012/0314 від 20.11.2017 р. вказано, що я відпрацював 165 годин, при місячній нормі годин 157 годин. Пояснюю, що я не працював понаднормово, а лише відпрацював 6 робочих днів у відповідності до штатного розпису, а інспектором було розраховано години по 5-ти робочим дням, що в свою чергу не відповідає фактичним та юридичним нормам законодавства та розпорядженням по підприємству»;

- згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 22.11.2017 року, доданих позивачем, зокрема, до зауважень до акту перевірки, останній пояснив наступне: «В Акті перевірки № 15-28-012/0314 від 20.11.2017 року вказано, що я працював 08.03.2017 р. 6 годин. З цього приводу можу пояснити наступне. 08.03.2017 року я, ОСОБА_5 не працював у зв'язку з тим, що це був вихідний. Про причини мого табелювання за цей день мені невідомо. Вважаю це помилкою бухгалтера»;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, зокрема, що 8 березня 2017 року він не працював;

- в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, зокрема, що 17 квітня 2017 року він не працював;

- згідно наказу від 1 грудня 2017 року № 53/1 бухгалтеру ОСОБА_9 оголошено догану за порушення діючого законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 147 КЗпП України на підставі акту перевірки від 20.11.2017 року № 15-28-012/0314;

- згідно наказу від 1 грудня 2017 року № 53/2 головному бухгалтеру ОСОБА_8 оголошено догану за порушення діючого законодавства про працю, передбаченого ч. 1 ст. 147 КЗпП України на підставі акту перевірки від 20.11.2017 року № 15-28-012/0314.

Вищезазначені пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були додані позивачем, зокрема, до зауважень до акту перевірки.

Тобто, позивачем доведено помилковість зазначення в табелі робочого часу даних за 08.03.2017 року щодо ОСОБА_5 та за 17.04.2017 року щодо ОСОБА_4

При цьому слід зазначити, що відповідачем суду надано копії пояснень: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, згідно яких зазначені особи відповіли, що вони не працювали 08.03.2017 року.

Проте, ні в акті перевірки, ні представниками відповідача в судовому засіданні, в т.ч. на питання суду, не наведено обґрунтованих пояснень, чому відповідачем не відібрано відповідні пояснення у ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Посилання відповідача у відповіді на зауваження до акту перевірки та представниками відповідача у відзиві на позов та у поясненнях в судовому засіданні на те, що, по суті, при прийнятті оскарженої постанови відповідачем не прийнято до уваги додані позивачем до зауважень до акту перевірки документи, оскільки їх не було надано під час проведення перевірки, тому у відповідача є сумніви щодо них, - є необґрунтованим та законодавчо безпідставним, таким, що не відповідає меті інституту подання зауважень до акту перевірки, які згідно п. 21 Порядку здійснення державного контролю № 295 своєчасно подані позивачем та є невід'ємною частиною акту.

Суд, оцінивши вищезазначені докази у справі, за їх належністю, допустимістю, достовірністю окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Наведені відповідачем доводи та надані на їх доведення докази не спростовують вищенаведених висновків суду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо правомірності оскарженої постанови, які потягли б зміну здійснених судом висновків, відповідачем не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

суд дійшов висновку, що:

- оскаржувана постанова прийнята: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню, відповідно,

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № ПН5671 від 19 січня 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 1762,00 грн.

Відповідно, стягненню з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» підлягає судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 194, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» (повне найменування: Товариство з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань», місцезнаходження: вул. Центральна, 103, с. Полянецьке, Савранський район, Одеська область, 66223; ідентифікаційний код юридичної особи: 30901298) до Головного управління Дежпраці в Одеській області (повне найменування: Головне управління Дежпраці в Одеській області, місцезнаходження: просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Дежпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 001 від 11.01.2018 року.

Стягнути з Головного управління Дежпраці в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 2 квітня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.