Рішення № 73689666, 27.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 р. Справа№805/1443/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

1) скасувати рішення відповідача від 31.08.2017 року про відмову в призначенні пенсії позивачу;

2) зобов’язати відповідача розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 01.06.2017 року відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закон України “Про пенсійне забезпечення”;

3) зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи на підприємстві ПАТ “Харцизький трубний завод” з 26.01.1991 року по 06.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 20.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року, з 20.04.1988 року по 16.05.1991 року.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд скасувати рішення відповідача від 31.08.2017 року про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов’язати відповідача розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 01.06.2017 року відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закон України “Про пенсійне забезпечення” та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача на підприємстві ПАТ “Харцизький трубний завод” з 26.01.1991 року по 06.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 20.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням відповідача йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах через не зарахування до пільгового стажу періодів роботи на підприємстві ПАТ “Харцизький трубний завод”, оскільки вказаний період підлягає перевірці, зазначений період буде зарахований після підтвердження актом перевірки достовірності наданої підприємством довідки.

Вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач діяв правомірно та в межах повноважень з наступних підстав.

Відповідно до чинного законодавства відповідачем було направлено запит до Лівобережного ОУПФУ м. Маріуполя Донецької області на проведення позапланової перевірки достовірності документів про пільговий стаж роботи позивача з 28.07.1983 року по 07.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 28.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року на підприємстві ПАТ «ХТЗ». Вказаний період до пільгового стажу позивача не зараховано, оскільки до відповідача не надійшло акту позапланової перевірки достовірності документів про стаж роботи.

Вважає, що відповідачем не порушено прав позивача, оскільки він діяв в межах наданих йому законом та не порушив діюче законодавство, просить відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВС № 429358, є громадянином України (а.с. 9-10).

Згідно довідки №0000224446 від 31.05.2017 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

01.06.2017 року позивач звернувся до Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. До заяви позивачем були додані такі документи:

- заява;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №224446 від 31.05.2017 року;

- копія паспорту та ідентифікаційного номеру;

- копія трудової книжки БТ-I № 5811426 від 28.07.1980 року;

- копія атестату про навчання від 14.07.1980 року №5978;

- копія військового квитка серії НУ №8762167;

- довідка про особливий характер роботи видана підприємством ПАТ «ХТЗ» №4.2-23/606 від 10.03.2017 року;

- копії наказів про атестацію робочих місць на підприємстві ПАТ «ХТЗ» №300 від 07.12.1994 року, №445 від 29.12.2000 року, №875 від 24.06.2005 року, № 225 від 11.08.2009 року60 від 08.08.2014 року;

- довідку про нарахування заробітної плати виданої підприємством ПАТ «ХТЗ» №2.3-316 від 28.02.2017 року (а.с. 89-90).

Рішенням Селидівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 31.08.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, у зв’язку відсутністю необхідного пільгового стажу. У вказаному рішенні відповідач, зокрема, не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи позивача: з 26.01.1991 року по 06.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 20.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року на підприємстві ПАТ «Харцизький трубний завод» (далі «ХТЗ»), та зазначено, що зазначений стаж буде зарахований після підтвердження актом перевірки достовірності наданої підприємством довідки.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії БТ-І №5811426 у спірні періоди позивач:

- з 26.06.1986 року 10.09.2004 року позивач працював на дільниці обслуговування механічної частини технологічного устаткування ТЗЦ-4 електрогазозварювачем 5 розряду на підприємстві ПАТ «ХТЗ»;

- з 10.09.2004 року 01.01.2006 року позивач працював на дільниці обслуговування механічної частини технологічного устаткування ТЗЦ-4 електрогазозварювачем 5 розряду на підприємстві ПАТ «ХТЗ»;

- з 01.01.2006 року по 20.02. 2008 року позивач працював в оперативно-ремонтному персоналі служби ремонту механічного устаткування електрогазозварювачем 5 розряду ТЗЦ-4 підприємстві ПАТ «ХТЗ»;

- з 21.02.2008 року по 04.03.2008 року позивач працював електрогазозварювачем 5 розряду підприємстві ПС «Харцисктепдосеть»;

- з 19.03.2008 року по 16.03.2017 року позивач працював у трубозварювальному цеху електрогазозварювачем 5 розряду оперативно-ремонтного персоналу служби ремонту механічного устаткування ПАТ «ХТЗ» (а.с. 12-14).

З довідки від 10.03.2017 року № 4.2-23/606, виданої ПАТ «ХТЗ» про підтвердження наявного трудового стажу про призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що позивач працював на підприємстві ПАТ «ХТЗ» в період з 28.07.1983 року по 07.12.1999 року, з 29,12.2000 року по 20.02.2008 року за професією електрогазозварювача дільниці труб антикорозійним покриттям цеху №2, дільниці ремонту транспортного обладнання, дільниці ремонту транспортного обладнання та обладнання дільниці кінцевого обладнання труб, дільниці обслуговування механічної частини технологічного обладнання, оперативно ремонтного персоналу служби ремонту механічного обладнання трубозварювального цеху №4 (а.с. 75-76).

З довідки від 28.02.2017 року № 2.3-316, виданої ПАТ «ХТЗ» заробіток про обчислення пенсії вбачається, що позивач з січня 1992 року по грудень 1996 року, працював на вказаному підприємстві та отримував заробітну плату, на всі виплати нараховані страхові внески (а.с. 78).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктом п. 6 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

За правилами ч.1 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційне наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (абз.1, 2, 5 п.20 Порядку).

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (п.2 Порядку №18-1).

Відповідно до п.11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

З системного аналізу наведених норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не врахував період роботи позивача на підприємстві ПАТ “ХТЗ” з 26.01.1991 року по 06.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 20.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року , оскільки, як вбачається з трудової книжки, позивач у спірний період працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вказані записи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить. Отже, у суду не виникає сумнівів, що позивач у спірній період працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на підставі статті ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З спірного рішення вбачається, що підставою для відмови в призначені пенсії на пільгових умовах є неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи позивача, суд з цих підстав зазначає наступне.

За положенням ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2000 року №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а спірний стаж зарахуванню до пільгового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії та задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправним та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності підтвердження пільгового стажу позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд відповідно до ч.1 ст.139 КАС України присуджує стягнути судові витрати у розмірі 704,80 грн., здійснені ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

За нормами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 263 КАС України суд розглядає справи у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ВС № 429358, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 54, кв. 21, фактичне місце проживання: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Шкільна, буд. 22) до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 31.08.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов`язати Селидовське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.06.2017 року відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закон України “Про пенсійне забезпечення” та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача на підприємстві ПАТ “Харцизький трубний завод” з 26.01.1991 року по 06.12.1999 року, з 29.12.2000 року по 20.02.2008 року, з 19.03.2008 року по 01.03.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької (код ЄДРПОУ: 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ВС № 429358, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 54, кв. 21, фактичне місце проживання: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Шкільна, буд. 22) судові витрати у сумі 704 грн. 80 коп.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.