Рішення № 73689627, 27.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 р. № 814/345/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради, вул. Київська, 1, м. Миколаїв, 54058 до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003 про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.01.2018 № 36-КП,

Миколаївська обласна клінічна лікарня Миколаївської обласної ради (надалі - Лікарня або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) від 26.01.2018 № 36-КП про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 223 380 грн.

В обґрунтування позовних вимог Лікарня вказала на недоведеність відповідачем фактів порушення законодавства та, відповідно, на безпідставність притягнення до позивача до відповідальності.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 58-60) Управління зазначило, що в ході інспекційного відвідування інспектором були встановлені порушення позивачем норм законодавства про працю, в зв'язку з чим було прийнято рішення про накладення штрафу.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 72-76), в якій додатково вказав, що несвоєчасним повідомленням про розгляд справи Управління позбавила Лікарню можливості взяти участь у розгляді справи. До відповіді Лікарня додала копію постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.02.2018 у справі № 487/354/18 (провадження № 3/487/324/18) про закриття провадження у справі стосовно притягнення ОСОБА_1 (виконуючого обов'язки головного лікаря) до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу від 13.12.2017 № 315 «Про проведення інспекційних відвідувань» (арк. спр. 63-64), з 19.12.2017 по 03.01.2018 інспектором праці було проведено перевірку Лікарні з питань додержання законодавства про працю, результати якої було оформлено «Актом інспекційного відвідування юридичної особи» від 03.01.2018 № 14-01-138/0002 (надалі - Акт, арк. спр. 12-18). Відвідуванням зокрема було виявлено недотримання позивачем частин першої, третьої статті 106 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) - непроведення у 2017 році оплати праці за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки; порушення частини другої статті 65 КЗпП - незабезпечення достовірного обліку робочого часу.

Повідомленням про призначення розгляду справи від 17.01.2018 № 02/271 (надалі - Повідомлення, арк. спр. 65) відповідач проінформував відповідача про те, що розгляд справи про порушення законодавства про працю відбудеться 26.01.2018 о 13 годині.

Постановою від 26.01.2018 № 36-КП заступник начальника Управління, з посиланням на висновки Акта, на підставі статті 259, абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509), наклав на Лікарню штраф у розмірі 223 380 грн.

За твердженнями позивача, Повідомлення він отримав 26.01.2018 о 14-00 годині (арк. спр. 22), що унеможливило його участь у розгляді справи.

Цей факт відповідачем не спростований.

До відзиву відповідач додав «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» (арк. спр. 66). Відповідно до цього документа, 24.01.2018 адресат «Мик. бюро судово-медичної експертизи» отримав кореспонденцію, що була направлена Управлінням 22.01.2018.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у пункті 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку № 509 встановлено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Матеріалами справи не підтверджений факт дотримання відповідачем вимог пунктів 6 та 7 Порядку № 509.

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що дії відповідача, що були спрямовані на притягнення позивача до відповідальності, не відповідають вказаним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям добросовісності та необхідності урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 05.04.207 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 877), заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п'ятої статті 2 Закону № 877).

Таким чином, на відповідача (як на орган, що здійснює державний нагляд за додержанням законодавства про працю) поширюються норми статті 1 та частини четвертої статті 4 Закону № 877.

У статті 1 Закону № 877 містяться визначення термінів. Так, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як вказано у частині четвертій статті 4 Закону № 877, виключно законами встановлюються зокрема спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю).

В порушення вказаних норм Закону № 877, спосіб та форми здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлені не законом, а «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно, при здійсненні інспекційного відвідування Управління діяло всупереч частині другій статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Оскільки докази, на підставі яких Управління прийняло Постанову, були отримані з порушенням порядку, встановленого законом, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення Товариства до відповідальності.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради (вул. Київська, 1, м. Миколаїв, 54058, ідентифікаційний код 01998383) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати прийняту 26.01.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) постанову № 36-КП про накладення штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь Миколаївської обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради (вул. Київська, 1, м. Миколаїв, 54058, ідентифікаційний код 01998383) судовий збір в загальній сумі 3350,70 грн., що був сплачений платіжними квитанціями від 06.02.2018 № 0.0.957200609.1 і від 19.02.2018 № 0.0.968568964.1.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна