Рішення № 73689522, 24.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. Справа№805/1942/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні позивачеві нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії;

- зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії, згідно постанови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17 за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно, позивач просив суд задовольнити його клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та згідно з вимогами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 квітня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем до суду надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін /арк. справи 29/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання /арк. справи 30,31/.

16 квітня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов від 12 квітня 2018 року вих. № 4861/07-2 та документи в обґрунтування заперечень проти позову /арк. справи 33-38/.

18 квітня 2018 року позивачем до суду надано відповідь на відзив /арк. справи 39-40/.

Згідно з нормами статті 263 КАС України суд розглядає справу у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в обґрунтування своїх вимог, постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року його позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволені та, зокрема, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року.

Відповідачем на виконання зазначеного рішення 22.09.2017 року було зроблено відповідний перерахунок та 05.10.2017 року – виплачено доплату за рішення суду за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року.

Згідно наданої відповідачем інформації під час здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду нарахування компенсації частини втрати доходів здійснено не було.

Позивач вважає, що таким чином відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, оскільки нормами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за милуй час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації частини втрати доходів, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування відповідач зазначив, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Оскільки пенсія позивачеві нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а рішенням суду від 11.08.2017 року зобов’язано здійснити перерахунок її розміру, який на виконання рішення суду було здійснено своєчасно, відповідач зазначив про відсутність підстав для виплати відповідної компенсації.

На підтвердження наданих заперечень, відповідачем були надані докази, а саме: довідка від 26 березня 2018 року «Перерахунок пенсії» з 01.01.2016 року згідно постанов Кабінету Міністрів України № 988, 103 від 21.02.2018, протокол за пенсійною справою НОМЕР_1 від 01.01.2016 року, Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0503007491від 26.03.2018 року згідно постанов Кабінету Міністрів України № 988, 103 від 21.02.2018 /арк. справи 35-37/.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 є отримувачем пенсії за вислугу років та перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області

Відповідач – головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року по справі № 243/3478/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії – задоволено частково:

- Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268», починаючи з 1 січня 2016 року.

- В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено /арк. справи 18-21/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення, а постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду позивачу було здійснено відповідний перерахунок та доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 року у розмірі 27 908,79 грн. зараховано на картковий рахунок позивача. Зазначене не заперечувалось відповідачем.

18 січня 2018 року позивач звернувся до головного управління з письмовою заявою, згідно якої просив відповідача:

1. Повідомити суму належної пенсії до виплати, на підставі рішень судів та її складові;

2. Чи розраховувалась та проводилась головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області компенсація втрати частини доходів;

3. В разі не проведення нарахування компенсації, провести її на підставі вимог ст. 55 ч. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону № 857 від 03.04.2007 року та виплатити належну суму компенсації втрати доходів.

Листом головного управління від 06.02.2018 року вих. № 277-В-01 позивачу повідомлено, що перерахунок його пенсії на виконання рішення суду від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17 проведений 22.09.2017 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії складає 4 386,03 грн. щомісячно, починаючи з 01.01.2016 року. Доплату за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року у розмірі 27 908,79 грн. зараховано на рахунок у ДОУ АТ «Ощадбанк» у жовтні 2017 року /арк. справи 17/.

Окрім того, зазначеним листом повідомлено, що компенсація частини втрати доходів під час здійснення перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення суду не здійснювалась, оскільки рішення було виконано своєчасно.

Таким чином спірним питанням у справі є правомірність не нарахування та не виплати позивачу компенсації частини втрати доходів на виконання рішення суду від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17.

Суд зауважує, що надані відповідачем в обґрунтування своїх заперечень документи не є належними доказами у справі, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування.

Так, згідно наданих документів, а саме: довідки від 26 березня 2018 року «Перерахунок пенсії» з 01.01.2016 року згідно постанов Кабінету Міністрів України № 988, 103 від 21.02.2018, Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0503007491від 26.03.2018 року згідно постанов Кабінету Міністрів України № 988, 103 від 21.02.2018 року, вбачається, що перерахунок пенсії позивача було зроблено 26 березня 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, отже, зазначені документи не підтверджують здійснення перерахунку на виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, достатнім доказом виконання рішення суду щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року у даній справі є лист головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 06.02.2018 року вих. № 277-В-01, яким зазначено, що доплату за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року у розмірі 27 908,79 грн. зараховано на рахунок у ДОУ АТ «Ощадбанк» у жовтні 2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Нормами статті 22 Конституції України закріплено, що права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Нормами статті 55 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої нормами статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому суд зауважує, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (в даному випадку – головним управлінням) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17), від 20 лютого 2018 року по справі № 336/4675/17 (провадження № К/9901/23/17).

Як встановлено судом раніше нарахування та виплата пенсії з 01 січня 2016 року позивачеві була здійснена на виконання рішення суду, оскільки судом встановлено право позивача на здійснення відповідного перерахунку саме з 01.01.2016 року, однак відповідач самостійного такого перерахунку не здійснював до жовтня 2017 року. Отже, суд вбачає протиправну бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність не здійснення дій щодо нарахування та виплати компенсації частини втрати доходів у зв’язку з несвоєчасною виплатою пенсії, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. /арк. справи 4/.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований та проживає за адресою: 54118, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чугуївська, 4) нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати пенсії, згідно постанови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2017 року у справі № 243/3478/17 за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований та проживає за адресою: 54118, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чугуївська, 4) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.