
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/735/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про:
- визнання протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, викладену у листі від 22 лютого 2018 року №С-1655/0-1243/0/17-18;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області протиправно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Дана відмова обґрунтована тим, що Надлацька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області заперечила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу. Позивач в свою чергу наголошує на тому, що ним виконано всі вимоги передбачені законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, а в листі від 22 лютого 2018 року №С-1655/0-1243/0/17-18 не наведено жодної підстави для відмови, визначеної ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, також наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, тому просить суд зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву та надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що оскаржувані дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законними та обґрунтованими, рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає в повному обсязі (а.с.37-40).
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого із відзивом відповідача не погоджується. Зазначає, що відомості у відзиві не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі (а.с.34-35).
Судом встановлено, що 16 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (а.с.6).
До заяви додані документи згідно додатку (а.с.6, 8-11).
Листом від 22.02.2018 р. за №С-1655/0-1243/0/17-18 повідомлено позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що згідно ст. 12 Земельного кодексу України, доручення віце-прем’єр-міністра України ОСОБА_2, рішень колегії Держземагенства України, спрямованих на забезпечення прозорості земельних відносин та розширення повноважень місцевих рад, з 15 жовтня 2014 року обов’язковим стало врахування позиції органів місцевого самоврядування у питаннях розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.7). При цьому, у листі Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області відображено свою позицію щодо неможливості надання погодження щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв’язку з відсутністю на території Надлацької сільської ради вільних земельних ділянок, які можливо передати у власність (а.с.7).
Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських селищних, міських рад на розпорядження земельними ділянками комунальної власності. Водночас, розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто у даному випадку – до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Згідно з п.“а” ч.1 ст.13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету ОСОБА_3 України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Таким чином, у відповідності до діючого правового регулювання земельних відносин у державі, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення відбувається виключно на підставі норм Земельного кодексу України.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 14 січня 2015 року №15, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому судом встановлена бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні своїх обов’язків стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 22.02.2018 р. за №С-1655/0-1243/0/17-18. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 р. №21-87а13, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов’язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.02.2018 р., яка зареєстрована 16.02.2018 р. та прийняти рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з огляду на наступне.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб’єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки заява позивача від 16.02.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, тому відповідач зобов’язаний знову розглянути дану заяву, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судових витрат, які підлягають стягненню на користь сторін судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 25031, код НОМЕР_1) до Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка полягала у невиконанні своїх обов’язків стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, викладену в листі від 22 лютого 2018 року за №С-1655/0-1243/0/17-18.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 лютого 2018 року про надання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4
Судове рішення № 73689303, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № П/811/735/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: