Рішення № 73689249, 25.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/592/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Кіровоградській області до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 08.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 стосовно прийняття до виконання виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №П/811/1603/17 виданого 04.12.2017 року;

- зобов'язати Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області повторно розглянути заяву Управління Держпраці у Кіровоградській області про примусове виконання виконавчого листа, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 04.12.2017 року по адміністративній справі №П/811/1603/17.

Позов мотивовано тим, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року у справі №П/811/1603/17 задоволено позов Управління до ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді зупинення ведення гірничих робіт на Василівському родовищі граніту. На виконання цієї постанови судом 04.12.2017 року видано виконавчий лист. Управління 05.12.2017 року звернулось до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про прийняття виконавчого листа до примусового виконання. Повідомленням відповідача від 08.12.2017 року повідомлено про те, що державним виконавцем розглянуто вказану заяву та на підставі п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання. Відмова мотивована тим, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, а саме. Позивач вважає таку відмову незаконною, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві позов не визнав, посилаючись на правомірність повернення виконавчого документу без прийняття до виконання на підставі прямої норми - п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з цим просив суд у позові відмовити.

Відповідно до ухвали від 04.04.2018 року подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

До Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надійшла заява Управління Держпраці у Кіровоградській області від 05.12.2017 року №01-22-4878-17 про прийняття до примусового виконання виконавчого листа в адміністративній справі №П/811/1603/17, виданого 04.12.2017 року Кіровоградським окружним адміністративним судом щодо вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді зупинення ведення гірничних робіт на Власівському родовищі граніту (а.с.10).

Посадовою особою відповідача – державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській ОСОБА_1 розглянуто заяву стягувача та встановлено, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення. У зв'язку з цим позивачу направлено повідомлення №25/20 від 08.12.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.12).

Перевіряючи правомірність оскарженого повідомлення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 3 Закону визначає перелік виконавчих документів, на підставі яких відповідно до цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню. До нього віднесено зокрема виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч.1 ст.3 Закону).

Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За статтею 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом, Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській, отримавши заяву Управління про примусове виконання виконавчого листа, виданого 04.12.2017 року Кіровоградським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 01.11.2017 року в адміністративній справі №П/811/1603/17, не відкрив виконавче провадження, а повернув виконавчий лист без прийняття до виконання, пославшись на пункт 7 частини 4 статті 4 Закону, якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Досліджуючи зміст постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року в адміністративній справі №П/811/1603/17, на виконання якої виданий виконавчий лист, суд встановив, що розглянутий у даній справі позов був поданий Управлінням Держпраці у Кіровоградській області з метою застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, у зв'язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері охорони праці, що становили загрозу життю та здоров'ю людей. (а.с.8-9)

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Винесена Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі №П/811/1603/17 постанова від 01.11.2017 року про застосування до ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), що становлять загрозу життю та здоров'ю людей, прийнята відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якою передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 256 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей, виконуються негайно.

Отже, ця постанова суду є рішенням немайнового характеру, яким відповідача фактично зобов'язано утриматися від вчинення певних дій, указаних у рішенні. Постанова суду підлягає примусовому та негайному виконанню.

Відповідно до частин 2, 4 статті 257 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом частини 1 статті 258 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий лист.

Відповідно до частини 1 статті 259 КАС України (в редакції, що діяла на момент виготовлення виконавчого листа), виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону передбачено, що у виконавчому документі зазначається зокрема резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що у виконавчому листі, виданому 04.12.2017 року Кіровоградським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 01.11.2017 року у справі №П/811/1603/17, відтворено резолютивну частину постанови та зазначено: "застосувати стосовно товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді зупинення ведення гірничих робіт на Власівському родовищі граніту".

У виконавчому листі визначений боржник – Товариство з додатковою відповідальністю " Світловодське кар'єроуправління", на якого покладається обов'язок щодо виконання цього рішення немайнового характеру.

Порядок виконання рішень немайнового характеру визначений розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження" та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432 (надалі Інструкція №512/5).

Правила цих норм до рішень немайнового характеру відносять рішення: про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 6 статті 26 Закону передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Аналіз наведених законодавчих норм та змісту виконавчого листа №П/811/1603/17 дає підстави для висновку, що вказаний виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону, у ньому чітко вказано ті дії, від вчинення яких боржник зобов'язаний утриматися. Порядок виконання рішень такого характеру встановлено статтею 63 Закону.

Суд зазначає, що та обставина, що за постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року у справі №П/811/1603/17 видано виконавчий лист, свідчить про те, що це судове рішення за своїм змістом характеризуються реалізованістю та передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону), водночас пунктом 3 статті 6 Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Суд зауважує, що іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би повноваження виконувати зазначене рішення суду, Законом, нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного нагляду (контролю), самим рішенням суду не визначено. Відтак, примусове виконання цього рішення на підставі виконавчого листа №П/811/1603/17, виданого 04.12.2017 року, покладається саме на орган державної виконавчої служби.

Отже, посилання відповідача у повідомленні №25/20 від 08.12.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на те, що цей виконавчий лист не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, є безпідставним.

Пунктом 6 розділу І Інструкції №512/5 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, повідомлення органу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є процесуальним документом виконавчого провадження, а також рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та може бути предметом оскарження в судовому порядку.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що винесене відповідачем повідомлення №25/20 від 08.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення від 08.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 стосовно прийняття до виконання виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №П/811/1603/17 виданого 04.12.2017 року.

Зобов'язати Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області повторно розглянути заяву Управління Держпраці у Кіровоградській області про примусове виконання виконавчого листа, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 04.12.2017 року по адміністративній справі №П/811/1603/17.

Присудити на користь Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, код - 39808965) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській (код – 35037956, вул. Павлівська, 13-А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27502).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2