
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/80/18 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області до Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області про визнання дій протиправними ,-
ВСТАНОВИВ:
Головне територіальне управління юстиції в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, яким просить:
1. Визнати протиправним дії Регіонального сервісного центру в Закарпатській області та територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області щодо відмови Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області в проведенні державної реєстрації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, сірого кольору, кузов № WV2ZZZ7НZ6Х027372.
2. Зобов'язати Регіональний сервісний центр в Закарпатській області та територіальний сервісний центр 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області зареєструвати за Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, сірого кольору, кузов № WV2ZZZ7НZ6Х027372.
Ухвалою суду від 07 лютого 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для їх усунення. Недоліки позовної заяви позивачем було усунуто належним чином.
12 березня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого остаточно просить суд зменшити позовні вимоги до Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області в частині визнання протиправними дій під час розгляду справи. В решті позовні вимоги підтримує.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.11.2017 року позивач звернувся з заявою до територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, про здійснення заходів щодо реєстрації автомобіля марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1.
Наказом Міністерства юстиції України від 23.01.2017 року № 112/7 прийнято до сфери управління Міністерства юстиції України на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області транспортні засоби, в тому числі вказаний вище автомобіль , конфіскованого згідно з постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 червня 2016 року № 308/5472/16-п (постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.08.2016 року ВП № 52066455), оціночною вартістю 52 500,00 гривень та зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області здійснити в установленому порядку реєстрацію зазначеного транспортного засобу та передати його у користування органам державної виконавчої служби.
Однак, листом від 19.12.2017 року за № 31/7/1-2177 територіальним сервісним центром 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області було відмовлено у реєстрації вищевказаного транспортного засобу, в зв'язку з відсутністю сертифіката відповідності на зазначений автомобіль.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та відомості Укрпошти, що містяться в матеріалах даної адміністративної справи.
У звязку з відсутністю підтвердження отримання судових документів Територіальним сервісним центром 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області(відповідачем 2) з метою недопущення порушення прав відповідача, встановлених статтею 44 КАСУ, суд повторно було зателефоновано відповідачу для необхідності вручення ухвали суду від 27.02.2018 року, яку ними отримано в приміщенні суду 13.04.2018 року.
Відповідачами протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі не подано відзив на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідно до положень статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
2. Обставини , встановлені судом.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року за № 387-р, органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано конфісковані за рішеннями судів транспортні засоби у кількості 719 одиниць у задовільному технічному стані на безоплатній основі( а.с.21).
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 23.01.2017 року № 112/7 прийнято до сфери управління Міністерства юстиції України на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області транспортні засоби, в тому числі автомобіль марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 конфіскованого згідно з постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 червня 2016 року № 308/5472/16-п , оціночною вартістю 52 500,00 гривень та зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області здійснити в установленому порядку реєстрацію зазначеного транспортного засобу та передати його у користування органам державної виконавчої служби. (а.с.14-18).
Судом встановлено, що відповідно до листа № 5/700 від 19.06.2017 року Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП НДІ «Система») та акта експертизи документів від 13.06.2017 року, автомобіль марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 відповідає екологічним нормам «ЄВРО-4» (а.с.23-25).
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів начальником управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, 30.11.2017 року до територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області було надіслано заяву № 03.2-07/35520 про здійснення заходів щодо реєстрації автомобіля марки (а.с.26-27).
Територіальним сервісним центром 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, листом від 19.12.2017 року за № 31/7/1-2177 було відмовлено у реєстрації вищевказаного транспортного засобу, в зв'язку з відсутністю сертифіката відповідності на зазначений автомобіль. Запропоновано для реєстрації вищевказаного транспортного засобу надати сертифікат відповідності, згідно Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року №521 (а.с.30-31).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються Законом України "Про дорожній рух" №3353-ХІІ від 30.06.1993 року.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 31 цього Закону транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
Згідно з частинами першою і четвертою статті 34 Закону, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Так, єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1388 встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Як передбачено пунктом 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
За приписами пункту 11 Порядку №1388 державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1371), про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року за № 387-р, органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано конфісковані за рішеннями судів транспортні засоби у кількості 719 одиниць у задовільному технічному стані на безоплатній основі.
Отже, розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року за № 387-р, яким органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано конфісковані за рішеннями судів транспортні засоби у кількості 719 одиниць у задовільному технічному стані на безоплатній основі, є в розумінні Порядку № 1388 документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, та підставою для його державної реєстрації.
Водночас реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу може бути здійснена тільки після подання відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання (володіння) таким транспортним засобом.
Суд констатує, що підстав для відмови у здійсненні реєстрації належного позивачу автомобіля без наявності вказаного сертифіката у відповідача не було, оскільки ні ОСОБА_1 №3353-ХІІ, ні Порядок № 1388 ,який є спеціальним нормативно-правовим актом, що встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації транспортних засобів, не містять правових норм, які передбачають право сервісних центрів МВС відмовити громадянину у реєстрації конфіскованого за рішенням суду транспортного засобу, який ним правомірно придбано в порядку виконання рішення суду про конфіскацію автомобіля на користь держави, незалежно від попередньої реєстрації транспортного засобу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, ідстав для відмови у здійсненні реєстрації належного позивачу автомобіля без наявності вказаного сертифіката у відповідача не було, оскільки ні ОСОБА_1 №3353-ХІІ, ні Порядок №1388 (який є спеціальним нормативно-правовим актом, що встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації транспортних засобів) не містять правових норм, які передбачають право сервісних центрів МВС відмовити у реєстрації конфіскованого за рішенням суду транспортного засобу, який ним правомірно придбано на електронних торгах в порядку виконання рішення суду про конфіскацію автомобіля на користь держави, незалежно від попередньої реєстрації транспортного засобу.
Крім того, згідно із частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а частиною першою статті 1 цього ж Закону визначено значення термінів: Конвенція Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною ОСОБА_4 України; Суд Європейський суд з прав людини; практика Суду практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У пунктах 38, 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) вказано, що Суд повторює, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як «окремі», тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства» від 8 липня 1986 року, п. 106, серія A, № 102). Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).
На думку суду, виходячи із правил застосування норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закладених у судовій практиці Європейського суду з прав людини, у спірних правовідносинах мало місце втручання у право власності позивача на спірний транспортний засіб шляхом обмеження такого права, при цьому, «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача дотримано не було, оскільки добросовісно та у встановленому законом порядку набувши право власності на транспортний засіб, який попередньо був конфіскований на користь держави за рішенням суду, позивач був обмежений у реалізації такого права шляхом відмови у державній реєстрації автомобіля без відповідної правової підстави, без будь-якого відшкодування та поніс непропорційний тягар.
З урахуванням встановлених обставин та наведених норм чинного законодавства України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини, вважаємо, що позовні вимоги територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області щодо відмови у реєстрації транспортного засобу підлягають до задоволення.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Адміністративний позов Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області до Регіонального сервісного центру в Закарпатській області, Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області про зобовязання вчинити ді – задовольнити.
2. Зобовязати Регіональний сервісний центр в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 40112406, м. Ужгород, вул. Гагаріна,7) та Територіальний сервісний центр 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області ( м. Ужгород, вул. О. Кошового) здійснити дії по проведенню державної реєстрації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GARAVELLE», 2006 року випуску, сірого кольору, кузов № WV2ZZZ7НZ6Х027372.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
СуддяОСОБА_1
Судове рішення № 73688970, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 807/80/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: