Рішення № 73688928, 17.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. Справа№805/657/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну за позовом публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” до Державної фіскальної служби України про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною та скасування податкової консультації Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з листом від 13.11.2017 року №17/1198-2083 «Про надання індивідуальної податкової консультації» з питань визначення дати завершення імпортної операції та нарахування штрафних санкцій, передбачених ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В наданій відповідачем податковій консультації, на думку позивача, податковим органом надано невірне тлумачення норм діючого законодавства України, що призводить до неправомірного стягнення штрафних санкцій за порушення повернення валютної виручки імпортного товару.

Таким чином, позивач вважає, що надана податкова консультація суперечить нормам та змісту податкового законодавства, повинна бути визнана недійсною та підлягає скасуванню.

З додаткових пояснень, які надійшли на адресу суду від представника позивача вбачається, що неправильне визначення відповідачам, в податковій консультації дати завершення імпортної операції порушує права позивача та тягне за собою незаконне стягнення штрафних санкцій.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, оскільки для визнання недійсною податкової консультації є визначені законодавством підстави, а саме суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Також відповідач зазначає, що податкові консультації не мають сили правового акта, фактично є позицією податкового органу щодо того, як повинна застосовуватися норма права, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання. Підставою для визнання податкової консультації недійсною може бути лише її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Враховуючи вищезазначене та те, що висновки викладені в листі №17/1198-2083 від 13.11.2017 року не суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10.04.2018 року від представника позивача через відділ діловодства та документообігу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач також уточнив раніше помилково зазначені реквізити спірної консультації, а саме, просить суд:

- визнати недійсною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену у листі №28728/6/99-99-14-06-02-15 від 05.12.2017 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду, зареєструвати її в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Представник відповідача отримав копію заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, про що письмово зазначив на вказаній заяві.

Також 10.04.2018 року від представника позивача через відділ діловодства та документообігу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає факти та обґрунтування, викладені у відзиві на позов незаконними, необґрунтованими, такими що суперечать чинному законодавству та не підлягають застосуванню. Зауважує, що твердження відповідача стосовно того, що податкова консультація не створює юридичних наслідків для позивача спростовується п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.03.2018 року судом відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2018 року.

У судовому засіданні 17.04.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання 10.04.2018 року проти задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, публічне акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” (код ЄДРПОУ 00210602, юридична адреса: 84306, Донецька область, місто Краматорськ, ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ") пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації є юридичною особою та в даних правовідносинах відповідно до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки (а.с. 1, 18).

Відповідач, Державна фіскальна служба України, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

13.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з запитом вих. № 17/1198-2083 про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в якому просив надати податкову консультацію з питань:

- чи свідчить факт перетину товаром митного кордону про здійснення поставки товару в розумінні ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»?

- що є датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню?

- чи застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у випадку перетину товаром митного (державного) кордону, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» але не оформленою ВМД? (а.с. 7-8).

Листом №28728/6-99-99-14-05-02-15 від 05.12.2017 року «Про розгляд листа» відповідач на звернення позивача відповідав, що свідченням завершення імпортної операції у випадку ввезення продукції на територію України є дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставлянням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах при наявності митної декларації (а.с. 9-10).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до підпунктів 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова консультація індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Статтею 52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до ст.53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Тобто, податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах його повноважень.

Позивач у своєму зверненні від 13.11.2017 року №17/1198-2083 поставив три питання, в тому числі, щодо визначення дати імпорту товарів при вирішення питання про застосування штрафних санкцій, які передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається із змісту листа Державної фіскальної служби України №28728/6-99-99-14-05-02-15 від 05.12.2017 року «Про розгляд листа», останній не містить обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання таких норм конкретному платнику податків у визначеному колі правовідносин, а зводиться лише до цитування окремих норм права, що не відповідає вимогам ст. 52 ПК України.

В даному випадку контролюючим органом розглянуто звернення позивача про надання податкової консультації, проте, зміст податкової консультації свідчить про те, що вона не містить відповіді на поставлені позивачем у зверненні питання по суті, а саме.

Згідно змісту звернення позивача основне питання, яке ставилося ним, стосувалося співвідношення положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо визначення дати завершення імпортної операції у випадку ввезення товару на територію України при вирішення питання про застосування штрафних санкцій, які передбачені ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Зокрема, позивач посилався на положення ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно якої момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд.

Отже, датою імпорту товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не дата завершення його митного оформлення (дата оформлення вантажно-митної декларації).

В той же час, податкова консультація не містить відповіді на питання позивача, відповідь про те, що є свідчення завершення імпортної операції хоча і має безпосереднє відношення до поставлених платником податків питань, але не відповідає на жодне з них, в тому числі, і на питання щодо дати імпорту.

З контексту наведених норм ПК України, а саме ст. 53, вбачається, що суд визнає податкову консультацію недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Обставина щодо ненадання контролюючим органом відповіді на ті чи інші поставлені у зверненні питання в силу норм ПК України не є підставою для визнання такої податкової консультації недійсною.

Податкова консультація, викладена в листі №28728/6/99-99-14-06-02-15 від 05.12.2017 року, не містить відповіді на практичні питання які були зазначені позивачем у своєму запиті, що виключає можливість дослідити суду відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Отже, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною та скасування податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладену в листі №28728/6/99-99-14-06-02-15 від 05.12.2017 року, слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання Державну фіскальну службу України надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду, зареєструвати її в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює імпортні операції на умовах відстрочення поставки товару, і метою його звернення до контролюючого органу є належне виконання вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з метою уникнення податкових спорів у майбутньому.

Згідно усталеної правової позиції Європейського суду з прав людини принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання в права особи.

Зокрема, згідно п. 25 рішення у справі MIKHAYLYUK AND PETROV v. UKRAINE від 10.12.2009 р. (заява N 11932/02) Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" N 38812/97, п. 155, ЄСПЛ 2003-V).

Таким чином, отримання податкової консультації з чіткою відповіддю на поставлене питання сприяє уникненню в подальшому податкових спорів щодо поставленого питання та стабільності суспільних відносин, а Державна фіскальна служба України як контролюючий орган зобов'язана вживати заходів до уникнення можливих податкових спорів, в тому числі, шляхом надання податкових консультацій з конкретних питань, що ним в даному випадку зроблено не було.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про необхідність зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути звернення публічного акціонерне товариства “Енергомашспецсталь” від 13.11.2017 року №17/1198-2083 «Про надання індивідуальної податкової консультації».

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.139 КАС України присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого позивачем судового зору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” до Державної фіскальної служби України про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути звернення публічного акціонерне товариства “Енергомашспецсталь” від 13.11.2017 року №17/1198-2083 «Про надання індивідуальної податкової консультації».

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, юридична адреса: Львівська площа, 8, м. Київ-53, МСП, 04655) на користь публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (код ЄДРПОУ 00210602, юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 17 квітня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.